Постанова
Іменем України
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/5732/19
провадження № 51-1802 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9.
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10.,
прокурора ОСОБА_11,
захисника ОСОБА_12.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_12. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12019240010000097 за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останнього разу за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2015 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок міськрайонного суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 07 січня 2019 року, приблизно о 07:30 год., перебуваючи біля комп`ютерного клубу "Колізей" у м. Хмельницькому, умисно, повторно, з корисливого мотиву, застосував до ОСОБА_2 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я, а саме, завдав удари кулаком в обличчя й по тулубу та один удар ногою по тулубу, і відкрито викрав з кишені потерпілого мобільний телефон "Neffos", вартістю 2 799 грн, який належав матері потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, після чого завдав потерпілому ще один удар кулаком в обличчя.
В результаті протиправних дій ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2 799 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що в ухвалі усупереч вимог закону не дано відповідей на доводи щодо недопустимості доказів, а саме:
- судом у вироку допущено протиріччя, зокрема, сторона захисту просила визнати недопустимим доказом протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 січня 2019 року, суд відмовив зазначивши про відсутність такого доказу, в той же час послався на цей доказ для доведення вини;
- висновок експерта від 26 січня 2019 року (портретної експертизи) носить вірогідний, а не категоричний характер, під час проведення експертизи використані відеозаписи з камер спостереження комп`ютерного клубу "Колізей", отримані в позапроцесуальний спосіб.
Стверджує, що апеляційний суд у порушення ст. 401 КПК України не надіслав копії апеляційної скарги потерпілому та його матері (законному представнику), провів судове засідання за їх відсутності.
Вважає, що апеляційний суд мав би вийти за межі апеляційної скарги і при відсутності клопотання про дослідження доказів, повторно їх дослідити.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні повністю підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги, вважав судове рішення обґрунтованим та просив залишити його без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
У касаційній скарзі захисник вказує на недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України, а саме, ненадання належних відповідей на усі доводи апеляційної скарги. Проте, з таким твердженням колегія суддів не погоджується.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, а саме: бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, тобто відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 419 цього Кодексу, в ухвалі суду апеляційної інстанції, зокрема, мають бути проаналізовані всі доводи апеляційної скарги, на кожен з яких надано вичерпну відповідь та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Водночас Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що мета викладення мотивів рішення полягає у тому, щоб показати сторонам, що їх почули. Це зобов`язує суддю обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватись прав сторін. Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, було вивчено.
Таким чином, суд повинен давати відповідь лише на доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, наведені вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом виконані.
Так, у поданій апеляційній скарзі обвинувачений оспорював доведеність винуватості та оцінку доказів, що була дана місцевим судом. Окрім того, вказував на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційний суд констатував, що судовий розгляд у першій інстанції був проведений повно та об`єктивно, у ході нього з`ясовані усі істотні у даному кримінальному провадженні обставини. Місцевий суд оцінив усі докази в їх сукупності, детально виклав їх у вироку, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки його винуватість доведена поза розумним сумнівом. Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.
Так, суд обґрунтовано взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин відкритого заволодіння незнайомою особою телефоном, який належить матері потерпілого. Також суд послався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо відомих їм обставин події, дані протоколів огляду місця події, проведення слідчого експерименту з потерпілим, де він показав яким чином невідома особа застосувала до нього насильство та заволоділа мобільним телефоном; протокол пред`явлення особи для впізнання, протокол огляду відеозаписів камер спостереження приміщення комп`ютерного клубу "Колізей" та прилеглої території, де зафіксовано обставини скоєння злочину, а також суд взяв до уваги висновок експерта, зі змісту якого вбачається, що на зазначених записах із камер відеоспостереження відображено ОСОБА_1 . Усім цим доказам суд дав оцінку відповідно до вимог ст. 94 КПК України, тобто, оцінив їх як кожен окремо, так і в сукупності. Висновки судів про допустимість доказів та доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обґрунтованими. Кваліфікація дій винного відповідає встановленим обставинам справи.