ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 204/1747/17
провадження № 51-832 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду
міста Дніпропетровська від 12 липня 2021 року і ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040680003163, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрополь Петропавлівського району Дніпропетровської області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 185, ч. 1
ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено до покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 5 років;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк5 років;
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Початок строку відбування покарання постановлено обчислювати з 01 грудня 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIIIвід 26 листопада 2015 року) у строк відбуття покарання зараховано строк попереднього увʼязнення з 01 грудня 2016 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст.115 КК України змінено, виключено із мотивувальної частини вироку посилання на докази:
- протокол проведення слідчого експерименту від 01.12.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 з відеозаписом (т. 1 а. п. 32-36);
- висновок судово-медичної експертизи № 235-МК (т. 1 а. п. 195);
- речові докази: фрагмент металевого прута, лопату (т. 2 а. п. 29).
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
В решті вирок залишено без змін.
Крім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року вирок Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2021 року в частині засудження за ч. 1 ст. 185 КК України скасовано та звільнено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України від кримінальної відповідальності згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За обставин викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 27 листопада 2016 року, близько 17 год, разом з ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Знаходячись у вказаному місці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_1 виник конфлікт на побутовому рівні з ОСОБА_3, спричинений невстановленими досудовим розслідуванням причинами. В ході даного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел на вбивство потерпілої, реалізуючи який, він наніс ОСОБА_3 не менше 19 ударів в область голови невстановленим металевим прутом (фрагментом металевої арматури), чим спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останньої. Смерть ОСОБА_3 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась численними переломами кісток склепіння та основи черепу, обличчя, крововиливами під мʼякі мозкові оболонки, в речовину головного мозку, яка ускладнилась розвитком набряку речовини головного мозку.
Після цього, 28 листопада 2016 року ОСОБА_1, у невстановлений в ході досудового розслідування час, з метою приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, переніс труп ОСОБА_3 в підвал, який розташований в приміщенні будинку на території домоволодіння за вказаною адресою, де прикидав труп землею, приховавши його таким чином.
В подальшому, після вчинення умисного вбивства, ОСОБА_1, отримавши безперешкодний доступ до майна потерпілої, знаходячись в приміщенні будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2, 27 листопада 2016 року, близько 18 год, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_3, а саме телефон "Lenovo A5000" вартістю 2 075 грн, яким розпорядився на власний розсуд.
28 листопада 2016 року, близько 13 год, знаходячись за місцем мешкання - в приміщенні будинку на території домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3 а саме ноутбук
"Lenovo ideapad 100-151 IBY" вартістю 5 275 грн, яким розпорядився на власний розсуд.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції й ухвали апеляційного суду та закриття кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не надав правову оцінку доводам сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, а саме не встановлено мотиву вчинення умисного вбивства.
Крім того вказує, що огляди місця події (житлового будинку, території домоволодіння) проведені за відсутності добровільної згоди його власника та відповідної ухвали слідчого судді, а тому протоколи за результатами проведення вказаних слідчих дій від 30.11.2016 року та від 02.12.2016 року є недопустимими доказами, на які не може посилатися суд при ухвалені судового рішення. З урахуванням доктрини "плодів отруєного дерева" всі докази, отримані в результаті проведених оглядів місця події, також слід визнати недопустимими.
Недопустимим доказом захисник вважає і протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01.12.2016 року у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 був затриманий о 19 год, а не 21 год, як зазначено в протоколі, та затримання відбулося без участі захисника.
Також вказує на недопустимість протоколу проведення слідчого експерименту від 01.12.2016 року.
Крім того посилається на те, що стороною обвинувачення не було доведено та не надано жодних доказів на підтвердження того, що експерти, які здійснювали експертизи у кримінальному провадженні, мали достатні повноваження, знання та вміння для проведення експертиз.
Стверджує, що суди попередніх залишили без уваги твердження засудженого про те, що напад на ОСОБА_3 здійснили невідомі чоловіки, які мали намір пограбувати будинок.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено без достатніх на те доказів, що є порушенням норм КПК України.
Посилається захисник і на призначення ОСОБА_1 занадто суворого покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі засудженого.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що не відповідає вимогам закону рішення апеляційного суду про зміну вироку та виключення з його мотивувальної частини посилання на докази у зв`язку із визнанням їх недопустимими з підстав відсутності результатів перевірки заяви ОСОБА_1 щодо застосування до нього недозволених методів слідства, яка тривалий час не проводиться. Таким чином, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_9 касаційну скаргу останньої підтримали, а касаційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення.
Прокурор просила задовольнити касаційну скаргу сторони обвинувачення та залишити без задоволення касаційну скаргу захисника.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.