Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 534/831/18
провадження № 61-3367св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Ульяновою Юлією Анатоліївною, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Абрамова П. С., Кривчун Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За час перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого складає 339 560 грн. У 2018 році відповідач без її згоди здійснив продаж вказаного автомобіля.
Вважала, що оскільки спірний автомобіль перебував у спільній сумісній власності подружжя, отже, вона має право на компенсацію з продажу автомобіля.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд поділити майно та визнати за нею право на компенсацію від продажу автомобіля марки Ford Kuga реєстраційний номер НОМЕР_1 з ОСОБА_2 та стягнути на її користь 169 780 грн.
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_1, за час перебування у шлюбі ними був придбаний автомобіль Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_1, однак, у 2018 він здійснив його продаж. Автомобіль після відчуження отримав реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Зазначав, що ОСОБА_1 було відомо про продаж автомобіля, кошти він приніс додому. Через декілька місяців після повернення додому виявив, що дружина в квартирі не живе і забрала кошти від продажу автомобіля у розмірі 208 000 грн.
Крім того, вважав, що ОСОБА_1 повинна повернути йому вартість Ѕ частки у квартирі АДРЕСА_1, яка була відчужена ОСОБА_1 .
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 104 000 грн спільних коштів від продажу автомобіля Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2, 292 348,42 грн вартості Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 та судові витрати в сумі 6240,00 грн.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Поділено спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_2 - автомобіль марки Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 151 319,35 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний автомобіль є цінною неподільною річчю, був зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 і перебував у його користуванні. Продаж автомобіля відбувся без письмової згоди дружини співвласника - ОСОБА_1 . Отже, остання, як співвласник спірного майна, має право на отримання грошової компенсації за свою частку у праві власності на автомобіль.
Визначаючи розмір компенсації за належну позивачу частку спірного автомобіля, районний суд взяв до уваги висновок експерта № 165 від 31 серпня 2018 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 31 серпня 2018 року складала 302 638,70 грн .
Районний суд вважав необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом, оскільки його доводи про те, що ОСОБА_1 забрала кошти за відчужений автомобіль Ford Kuga, реєстраційний номер НОМЕР_2 після його продажу не знайшли свого підтвердження.
Крім того, суд врахував показання свідка ОСОБА_4, яка працює ріелтором, та підтвердила факт передачі в рівних частках по Ѕ частині суми за продаж квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою в його інтересах представником - адвокатом Ульяновою Ю. А., на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 жовтня 2021 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Ульяновою Ю. А., на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 жовтня 2021 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційну скаргу подано 08 листопада 2021 року та підписано представником ОСОБА_2 - адвокатом Ульяновою Ю. А. на підставі довіреності від 10 серпня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Горішньоплавнівського міського нотаріального округу Полтавської області Красильниковою О. В., зареєстровано в реєстрі за № 846. Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 10 серпня 2021 року (том 1, а. с. 116).
Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, тому що строк дії довіреності представника Ульянової Ю. А. на момент подання апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_2 закінчився.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ульянова Ю. А., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2022 року скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Ульянової Ю. А., мотивована тим, що на підтвердження повноважень представника адвокат Ульянова Ю. А. у судовому засіданні апеляційної інстанції пропонувала надати ордер на представництво. Проте, суд відмовив у прийнятті такого документу, посилаючись на відсутність повноважень підписувати апеляційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує те, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України та закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення районного суду. Вважає, що суд апеляційної інстанції мав залишити апеляційну скаргу без руху з метою надання відповідних документів на підтвердження повноважень представника. Зазначає, що апеляційний суд порушив право на справедливий суд та право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Ульянової Ю. А. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.