Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 297/3100/21
провадження № 61-8315св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Комунальне некомерційне підприємство "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" Закарпатської обласної ради,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" Закарпатської обласної радипро госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року у складі судді Грецко Ю. Ю., присяжних Шпак Г. В., Шкелебей В. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2022 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову
У грудні 2021 року в. о. директора Комунального некомерційного підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" Закарпатської обласної ради (далі - КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова") Алмаші Т. Й. звернулась до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 була госпіталізована до вказаного закладу без направлення у зв`язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її небезпеку для себе і оточуючих. Висновок про необхідність обстеження і лікування ОСОБА_1 тільки в умовах стаціонару підтверджений комісією лікарів-психіатрів. Від запропонованої госпіталізації ОСОБА_1 відмовилась.
Ураховуючи наведене, заявник просив заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Берегівський районний суд Закарпатської області рішенням від 08 грудня 2021 року заяву задовольнив. Госпіталізував ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком комісії лікарів-психіатрів КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" від 06 грудня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 страждає маніакальним розладом, унаслідок якого вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї та оточуючих, а тому існують підстави для її госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Закарпатський апеляційний суд постановою від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що станом на день звернення КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку були наявні підстави для такої госпіталізації, що встановлені комісією лікарів-психіатрів. Госпіталізація особи до психіатричного закладу відповідає Закону України "Про психіатричну допомогу" та нормам процесуального законодавства і є необхідною, у зв`язку з тим, що обстеження та лікування ОСОБА_1 можливі лише в умовах психіатричного стаціонару, що підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і не спростовано апелянтом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 22 серпня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 липня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07 та постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 127/25395/18.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими і незаконними, ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права; суди не надали жодної оцінки її доводам, взявши до уваги лише пояснення і докази, надані заявником, незважаючи на те, що надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи в розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) з гарантіями, що передбачені цією статтею.
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 добровільно не погодилася на госпіталізацію в психіатричний заклад, згоди на лікування в психіатричній лікарні не надала, не перевірив та не встановив, на якій правовій підставі вона з 01 до 06 грудня 2021 року в цьому закладі перебувала.
Під час апеляційного провадження за її апеляційною скаргою з`явилися дві письмові заяви - від 01 та від 02 грудня 2021 року - про нібито надання нею згоди на лікування та перебуванні у вказаному закладі, які викликають безліч питань: чому їх дві; чому ці заяви не були надані до суду першої інстанції та чи була у цих заявах усвідомлена реальна згода ОСОБА_1 після примусового уведення медичним персоналом в її організм медикаментів, які затьмарюють свідомість, адже усвідомлена згода особи - це згода, вільно висловлена особою, здатною зрозуміти інформацію, що надається доступним способом, про характер психічного розладу та методи і наслідки лікування. Крім цього, якщо вона "добровільно" писала заяви на госпіталізацію, то навіщо її чоловік, ОСОБА_2, писав заяву про госпіталізацію та примусово її транспортував о 04:00 за 60 км від дому.
Апеляційний суд всупереч нормам ЦПК України взяв до уваги нові докази.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 01 грудня 2021 року о 04:00 була доставлена до КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" на лікування родичами у зв`язку з неадекватною поведінкою, маячними висловлюваннями, збудженістю, неконтрольованою агресією до членів сім`ї, погрозами фізичної розправи, відмовою від амбулаторного лікування.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова" від 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 страждає маніакальним розладом, унаслідок якого виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї та оточуючих. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що ОСОБА_1 потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Статтею 4 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту, навчання осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійсненні соціального захисту та навчання осіб, які страждають на психічні розлади.
Відповідно до частини першої статті 339 ЦПК України за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно із частинами першою, другою статті 340 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусової амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.