Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 367/6893/21 (провадження № 2-з/367/829/2021)
провадження № 61-6942св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг", про зобов`язання надати звіт та стягнення грошових коштів, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг", про зобов`язання надати звіт та стягнення грошових коштів.
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1, а саме: нежитлове приміщення НОМЕР_1, загальною площею 10,9 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 10,8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 2 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 3,1 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_6 загальною площею 12,9 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_7 загальною площею 2 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_8 загальною площею 3,6 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_9 загальною площею 19,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_10 загальною площею 13,8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_11 загальною площею 7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_12 загальною площею 12,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 108,7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_16 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_13 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_17 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_14 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_15 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1, та частку ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИНАСТІЯ 2020" (далі - ТОВ "ДИНАСТІЯ 2020") у межах заявлених позовних вимог у розмірі 36 637 120,30 грн.
Станом на 30 грудня 2021 року питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви судом не прийнято.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 30 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2 задовольнив частково. Наклав арешт на нерухоме майно ОСОБА_1, а саме: нежитлове приміщення НОМЕР_1, загальною площею 10,9 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_2 загальною площею 10,8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 2 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_4 загальною площею 3,1 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_5 загальною площею 8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_6 загальною площею 12,9 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_7 загальною площею 2 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_8 загальною площею 3,6 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_9 загальною площею 19,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_10 загальною площею 13,8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_11 загальною площею 7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_12 загальною площею 12,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 108,7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_16 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_13 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_17 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_14 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення НОМЕР_15 загальною площею 1,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 . В решті вимог відмовив.
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для забезпечення зустрічного позову.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 01 серпня 2022 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 як особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_5 задовольнив. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 грудня 2021 року скасував та увалив нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції порушив процедуру розгляду заяви про забезпечення позову, оскільки позов фактично забезпечено за заявою відповідача у справі, з аргументацією заявника щодо необхідності такого забезпечення при поданні зустрічного позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 29 серпня 2022 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Постанова апеляційного суду не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконною, необґрунтованою. Позиція суду апеляційної інстанції є абсурдною, адже суд здійснює посилання на норми статті 152 ЦПК України, яка дозволяє подавати заяву про забезпечення позову як до подання позову, так і разом із позовом, а також після відкриття провадження, проте відмовляє в задоволенні заяви з незрозумілих підстав, без жодного обґрунтування.
Вона як позивач за зустрічним позовом обґрунтувала наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права і поновлення цих прав та інтересів. Все майно ОСОБА_1 перебуває або в арештах, або під заставою, в тому числі й майно ТОВ "ДИНАСТІЯ 2020", що підтверджується інформацією з відповідного реєстру, оскільки ОСОБА_1 уклав численні договори позики, за якими він винен десятки мільйонів гривень різним фізичним особам.
Крім цього, апеляційний суд задовольнив одразу дві апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка не є учасником справи, не має жодного процесуального статусу у справі, жодним чином не обґрунтувала, чим рішення суду першої інстанції впливає на її законні права та інтереси. Проте апеляційний суд не встановив і в рішенні не зазначив, чим саме порушені її права, та в супереч нормам процесуального права задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_4 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року витребувано з Ірпінського міського суду Київської області матеріали провадження № 2-з/367/829/2021 (цивільна справа № 367/6893/21).
23 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_4 .
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.