1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 367/6893/21 (провадження № 2-з/367/564/2021)

провадження № 61-6942св22

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг", про зобов`язання надати звіт та стягнення грошових коштів за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2021 року у складі судді Карабаза Н. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Білдінг", про зобов`язання надати звіт та стягнення грошових коштів.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168280832000, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; приміщення НОМЕР_3 загальною площею 3,7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ; квартиру АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, та на грошові кошти ОСОБА_2, що розміщені на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у тому числі на поточному рахунку № НОМЕР_1, IBAN НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Комерційному банку "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"), в межах заявлених вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1 072 292,60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 16 листопада 2021 року заяву задовольнив. Наклав арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2168280832000; приміщення НОМЕР_3 загальною площею 3,7 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, та грошові кошти ОСОБА_2, що знаходяться на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у тому числі на поточному рахунку № НОМЕР_1, IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", в межах заявлених вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1 072 292,60 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для забезпечення позову.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 20 липня 2022 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/14, від 11 липня 2018 року у справі № 757/22291/17; справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційний суд розглянув справу 20 червня 2022 року за її відсутності, без належного її повідомлення про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням статей 128, 130 ЦПК України.

Крім цього, суди не надали оцінки співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не звернули уваги на відсутність доказів на підтвердження співмірності заходів ціні позову, а тому не було правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Посилання позивача на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірну неможливість виконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позову, чи зменшення грошових коштів на рахунках, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.


................
Перейти до повного тексту