Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 204/8885/19
провадження № 61-14347 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - Солонянська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Солонянська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права на обов`язкову частку у спадщині та визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що він та відповідач ОСОБА_2 є дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно заповідала своїй дочці - ОСОБА_2 .
Вказував, що у встановлений законом строк він та відповідачка звернулись до Солонянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті матері. На день відкриття спадщини він мав ІІІ групу інвалідності, був непрацездатною особою і мав право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до положень статті 1241 ЦК України.
01 квітня та 17 травня 2016 року спадкоємцеві за заповітом - ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину, яка складається із: земельної ділянки, площею 7,9642 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, та рахунків у ПАТ КБ "ПриватБанк".
Вказував, що постановою від 14 лютого 2019 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. йому було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на обов`язкову частку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що між сестрою ОСОБА_2, як спадкоємицею, яка одержала свідоцтва про право на спадщину, та ним, як спадкоємцем, який не встиг це вчасно зробити, не досягнуто взаємної згоди.
Зазначав, що на момент відкриття спадщини він відбував покарання за вироком суду, а оскільки вчасно направив до Солонянської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, був переконаний, що отримає обов`язкову частку у спадщині, тому вважав, що видані ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно порушують його право як спадкоємця на обов`язкову частку у спадщині після померлої матері.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усього спадкового майна; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані 01 квітня 2016 року та 17 травня 2016 року ОСОБА_2 на спадкове майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2021 року у складі судді Стрельникова О. О. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, а тому втратив право на обов`язкову частку у спадщині. Державний нотаріус правомірно не врахував позивача при видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, оскільки заява позивача була надіслана нотаріусу з пропуском встановленого статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, тому підстави для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих ОСОБА_2, також відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини спадкового майна, а саме: земельної ділянки, площею 7,9642 га, в межах згідно з планом, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225055400:01:052:0001; депозиту, договір № SAMDN26000727368757, поточний рахунок - НОМЕР_1, відкритий 23 липня 2012 року у ПАТ КБ "ПриватБанк"; поточний рахунок № НОМЕР_2, відкритий 20 травня 2014 року у ПАТ КБ "ПриватБанк".
Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що видані 01 квітня 2016 року за реєстровим № 1-562 та 17 травня 2016 року за реєстровим № 1-934 державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М., в 1/4 частині вказаного спадкового майна.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивна тим, що позивач ОСОБА_1, який на час відкриття спадщини був інвалідом ІІІ групи і відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - непрацездатною особою, згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України входив до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Тому 1/4 частина спадкового майна, як обов`язкова частка у спадщині, належала ОСОБА_1 після смерті його матері незалежно від умов заповіту. Позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки у встановлений законом строк - 19 листопада 2015 року звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2051/16, від 25 лютого 2021 року у справі № 712/4362/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 204/8885/19 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням апеляційним судом статтей 1241, 1270 ЦК України. Вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо прийняття позивачем спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Зазначає, що позивач не використав свого права на отримання обов`язкової долі у спадщині шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою у передбачений статтею 1270 ЦК строк, а тому не вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є сином та дочкою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 58).
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 09 липня 2012 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Карпенко С. С., яким на випадок своєї смерті все належне їй майно заповідала ОСОБА_2 (а. с. 65).
20 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Солонянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі вказаної заяви була заведена спадкова справа № 174/2015 (а. с. 54-97).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2015 року, адресованої голові Солонянської селищної ради, позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява посвідчена виконуючим обов`язки начальника Дніпропетровського слідчого ізолятора УДПтС України у Дніпропетровській області Киянцем С. А. (а. с. 57).
Із довідки про звільнення серії ДНП № 04038, виданої ОСОБА_1, убачається, що позивач відбував покарання за вироком суду з 29 липня 2015 року по 10 серпня 2018 року (а. с. 12).
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААГ № 030273, ОСОБА_1 з 27 січня 2015 року має ІІІ групу інвалідності, інвалідність встановлено до 15 січня 2016 року (а. с. 10, 92).
01 квітня 2016 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1-562, на земельну ділянку, площею 7,9642 га, в межах згідно з планом, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225055400:01:052:0001 (а. с. 82).
17 травня 2016 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1-934, на депозит (договір SAMDN26000727368757), та поточний рахунок - НОМЕР_2 (а. с. 87).
26 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Солонянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну йому обов`язкову частку спадщини у майні померлої матері відповідно до вимог статті 1241 ЦК України (а. с. 89).
Постановою від 14 лютого 2019 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на обов`язкову частку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, у зв`язку з отриманням свідоцтва про право на спадщину на майно померлої, на яке претендує заявник, іншому спадкоємцеві за заповітом (а. с. 97).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.