ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 360/3221/20
адміністративне провадження № К/9901/14246/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку писзьмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління ДПС у Луганській області, про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Борзаниця С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. У серпні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі-позивач, товариство) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням уточнень) просило стягнути з Державного бюджету на користь позивача нараховану пеню у розмірі 14108389,48 грн. за деклараціями січня-квітня 2015 року за час затримки відшкодування податку на додану вартість та вирішити питання відшкодування витрат по сплаті судового збору.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що судовими рішеннями встановлено неправомірність зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за період січень - квітень 2015 року. Проте, на день подання цього позову суми бюджетного відшкодування позивачеві не повернуті. У зв`язку з зазначеним та з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України позивач просить стягнути з відповідача пеню за час затримки відшкодування з податку на додану вартість в загальній сумі 14 108 389,48 грн.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" пеню у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість січня-квітня 2015 року в сумі 14 108 389,48 грн.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що оскільки позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року, право на яке підтверджено судовими рішеннями, то наявні підстави для нарахування та стягнення на користь Товариства пені у розмірі 14 108 389,48 грн.
4.1. Крім того, суди також зазначили, що оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома (бюджетного відшкодування не відбулось) та позивач має право самостійно визначити період нарахування пені в межах строку існування заборгованості бюджету з податку на додану вартість з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України. Товариство визначило такий період з 01.09.2017 до 01.09.2020.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 20 квітня 2021 року податковий орган не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №360/3221/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 808/1333/15, від 16.04.2019 у справі № П/808/182/14, від 06.10.2020 №803/1149/18. Контролюючий орган указує, що згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах в першу чергу мають бути перевірені строки звернення до суду з відповідними позовними вимогами, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів.
5.3. Проте судами попередніх інстанцій не взято до уваги вказаного та фактично строку звернення до суду не перевірено, не встановлено дати узгодження сум бюджетного відшкодування, а відповідно і початку перебігу строку звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України.
5.4. Скаржник указує, що строк для звернення до суду сплинув по всіх періодах, за які позивачем було заявлено бюджетне відшкодування.
6. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому Товариство вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить відмовити в задоволені такої, зазначає, що днем виникнення права на нарахування пені у цій справі він визначив останні три роки, починаючи з 01.09.2017 по 01.09.2020 для всіх податкових періодів, а оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома, то позивач має право самостійно визначити період нарахування пені в межах строку існування заборгованості з бюджету з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України.
7. 13 травня 2021 року справа №360/3221/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "ЛИНІК" (ідентифікаційний код 32292929, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 371, офіс 1-А) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, здійснює свою діяльність на підставі статуту, як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанське управління, ДПІ у м. Лисичанську (м. Лисичанськ), про що свідчать Статут ПрАТ "ЛИНІК", свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805 (т. 1 а.с. 17-18, 19, 20).
9. У період січень-квітень 2015 року позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними розшифровками (т. 1 а.с. 21-121).
10. Рішенням Луганського окружного суду від 18.06.2019 у адміністративній справі № 1240/2663/18, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 8 899 512, 00 грн. У задоволенні позовної вимоги Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників Державної фіскальної служби та Головного управління ДФС у Луганській області відмовлено (т. 1 а.с. 122-128, 129-134).
11. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у адміністративній справі № 1240/2664/18, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, позов Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо ненадання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та щодо невнесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування лютого 2015 року в розмірі 1 676 641,00 грн. (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч шістсот сорок одна гривня 00 коп.), що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн. (дев`ять мільйонів двісті сімдесят три тисячі триста сорок вісім гривень 00 коп.), що утворилась до 01.02.2015. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 676 641,00 грн. (один мільйон шістсот сімдесят шість тисяч шістсот сорок одна гривня 00 коп.), що утворилась у лютому 2015 року та в сумі 9 273 348,00 грн. (дев`ять мільйонів двісті сімдесят три тисячі триста сорок вісім гривень 00 коп.), що утворилась до 01.02.2015 (т. 1 а.с. 135-140, 141-146).
12. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 у адміністративній справі № 1240/2981/18, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 року, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за період березень - квітень 2015 року в загальному розмірі 6616020,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства Лисичанська нафтова інвестиційна компанія заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період: березень - квітень 2015 року в розмірі 6616020,00 грн. (шість мільйонів шістсот шістнадцять тисяч сто двадцять гривень). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 147-153, 154-159).
13. Таким чином, наявність заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період січень - квітень 2015 року підтверджується відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили.
14. Також судами встановлено, що на час розгляду цієї справи суми бюджетного відшкодування у всіх зазначених справах та за всі податкові періоди 2015 року позивачеві не повертались.
15. У зв`язку з зазначеним позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення пені в розмірі 14108389,48 грн. у зв`язку з невідшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень-квітень 2015 року за період з 01.09.2017 до 01.09.2020.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
20. Надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів ураховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який установлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування в певних випадках та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України, який у тому числі регулює і питання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
21. За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
22. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
23. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
24. Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (з 1 квітня 2017 року) у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.