ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/11294/19
адміністративне провадження № К/9901/19811/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Маковської О.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, прийняту у складі колегії суддів: Коршуна А.О. (головуючий), Чередниченка В.Є., Панченко О.М.
І. Суть спору
1. 12.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепломережпостач" (далі - ТОВ "Тепломережпостач") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 22.04.2019 №0013411306; податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 22.04.2019 №0013421306; податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 22.04.2019 №0013401306; податкове повідомлення-рішення форми "С" від 23.04.2019 №0012561410; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.04.2019 №0012511403; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.04.2019 №0012521403; податкове повідомлення-рішення форми "ПН" від 23.04.2019 №0012571403; податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 23.04.2019 №0012551403; вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.04.2019 № Ю-0012701306; рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2019 №0012691306.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток відбулось поза межами строку, встановленого статтею 102 ПК України, оскільки господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ "Грейдтрейдінг" відбулись у травні 2015 року.
3. Також, позивач уважає хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, висновки контролюючого органу щодо відсутності документального підтвердження наявності запасів товарно-матеріальних цінностей, оскільки під час перевірки було проведено інвентаризацію матеріальних запасів та здійснено опис фактично наявних на складі матеріалів позивача із зазначенням їх найменування. Одиниць виміру, кількості, ціни, суми товарів, які відповідають товарно-матеріальним цінностям, придбаним підприємством та відображеним і у відповідних податкових накладних.
4. Щодо збільшення відповідачем грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та застосування фінансової санкції за неподання податкового розрахунку форми 1-ДФ, то позивач зазначає про безпідставність таких донарахувань, оскільки сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
5. Також, ТОВ "Тепломережпостач" у позові вказує на неправомірність донарахувань з єдиного внеску та застосування штрафних санкцій, оскільки сума поворотної фінансової допомоги не включається до фонду оплати праці, так як за своєю суттю не підпадає під жодну його складову.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ "Тепломережпостач" є юридичною особою, яка зареєстрована 29.12.2014, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності підприємства є: код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас; код КВЕД 24.33 Холодне штампування та гнуття; код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів (основний).
7. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Тепломережпостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за результатами якої складено акт від 14.12.2018 №72814/04-36-14-03/39573473.
8. Перевіркою встановлено порушення позивачем:
9. - п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 565 595 грн.
10. - п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 11 490 579 грн.;
11. -п.201.10 ст.201 ПК України несвоєчасно зареєстровані податкові накладні за червень 2017 року на суму 4800 грн.;
12. -п.201.1 ст.201 ПК України не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 9 930 793,10 грн.;
13. -п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.п.49.18.3 п.49.18, п.49.19, п.49.20 ст.49 ПК України не подано податкову звітність з податку на прибуток за 2015 рік;
14. -п.п.14.1.180, п.14.1 ст.14, п.п.164.2.11, абз. "е" п.п. 164.2.17, п.п.164.2.20, п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1. ст.168, абз. "б" п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 ПК України в частині не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб всього у розмірі 690 243,88 грн.;
15. -абз. "б" п.176.2 ст.176 ПК України та р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом МФУ від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 за №111/26556 подання Податкового розрахунку за ф.1-ДФ за 2016 рік та за 1 квартал 2017 року з недостовірними відомостями;
16. -п.163.1 ст.163, п.164.1.11, п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168, абз "б" п.п.170.9.1, п.170.9ст.170, п.п.1.2, п.1.6-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а саме: не нарахування, не утримання та не сплата до бюджету військового збору в розмірі 56352,88 грн.;
17. -п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: не нарахування та не сплата єдиного внеску на загальну суму 84130,82 грн.;
18. -п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 на загальну суму 3 402 300 грн.
19. Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем подано Заперечення на акт, за результатами розгляду яких, позивача повідомлено, що висновки акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
20. Встановлені порушення мали наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.04.2019 №0013411306; від 22.04.2019 №0013421306; від 22.04.2019 №0013401306; від 23.04.2019 №0012561410; від 23.04.2019 №0012511403; від 23.04.2019 №0012521403; від 23.04.2019 №0012571403; від 23.04.2019 №0012551403; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.04.2019 №Ю-0012701306 та рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2019 №0012691306.
21. Вказані податкові повідомлення рішення були предметом адміністративного оскарження, за результатами якого рішенням ДФС України, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скаргу без задоволення.
22. Уважаючи вказані рішення відповідача необґрунтованими, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
23. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.01.2020 позовні вимоги задовольнив.
24. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 16.06.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
25. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.
26. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КС України.
27. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Оцінка Верховного Суду
28. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2019 №0012691306, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 16.04.2019 №Ю-0012701306 та податкових повідомлень-рішень від 22.04.2019 №0013411306, №0013421306, №0013401306, від 23.04.2019 №0012561410, №0012511403, №0012521403, №0012571403, №0012551403.
29. Згідно з висновками акту перевірки від 14.12.2018 №72814/04-36-14-03/39573473 контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень, а тому складені первинні документи не можуть свідчить про реальність вчинення господарських операцій. У ході проведення перевірки не доведено використання паливно-мастильних матеріалів та інших товарів на потреби, які пов`язані з господарською діяльністю підприємства, а за результатами аналізу податкових накладних зареєстрованих підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом не встановлено їх подальшої реалізації. Також в акті зазначено про неоприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства та вказано, що в перевіряємий період з розрахункових рахунків знімались (надходили) готівкові кошти, які не знайшли свого відображення в касовій книзі підприємства, чим, на думку контролюючого органу, порушено вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
30. Так, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Грейнтрейдінг", ТОВ "Вектор -Транс Плюс", ТОВ "Ліаван", ТОВ "СЕРВІС ТІП-5", ТОВ "Ташер Лайф" висновки контролюючого органу ґрунтуються на нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та цими контрагентами, оскільки останні є фігурантами кримінальних проваджень, та наявності вироку Приморського районного суду м. Одеси.
31. Задовольняючи в цій частині позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів.
32. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
33. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
34. Згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
35. Верховний Суд у постановах у справах №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 надав критичну оцінку посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
36. Крім того, наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
37. Колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
38. Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
39. Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.
40. За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
41. При цьому судами встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з даними контрагентами за такими договорами у позивача не було.
42. Що стосується наявності кримінальних проваджень варто вказати, що належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.
43. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 висловила правову позицію, відповідно до якої вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
44. Судами досліджено вирок Приморського районного суду м.Одеси від 15.03.2016 у справі №522/4035/16-к, з якого вбачається, що під час розгляду кримінальної справи судом не досліджувались та не надавалась оцінка господарським операціям між позивачем та ТОВ "Грейнтрейдінг", не встановлювалась недійсність документів, що були складені за наслідками здійснення цих господарських операцій. Тобто, вироком не встановлено обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "Грейнтрейдінг".