ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/21584/20
адміністративне провадження № К/9901/13947/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року (головуючий суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року (головуючий суддя Грибан І.О., судді - Ключкович І.О., Парінов А.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" (далі - ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 року №06802615050105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 15907716 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 10 598 477 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5299239 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві стягнуто на користь ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест" 21020 грн на відшкодування судового збору.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Зокрема, у скарзі податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані рішення виходили з того, що відповідач неправомірно посилався на міжнародні стандарти за умови, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, що не відповідає положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому висновки ГУ ДПС у м. Києві щодо порушення ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест" пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості (на дату балансу) є хибними та не підтвердженими нормами чинного законодавства. На думку відповідача, такі висновки судами зроблені у наслідок неправильного тлумачення закону, оскільки вимоги щодо визначення теперішньої вартості, як дисконтованої суми майбутніх платежів, а також вимоги щодо оцінки фінансових активів за справедливою вартістю на кожну дату балансу, наступну після визнання таких активів, містяться у Національних стандартах бухгалтерського обліку П(с)БО 13 та П(с)БО 11. Таким чином, відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що проявляється у неправильному тлумаченні судами положень П(с)БО 11, 12, 13, 15 (та як наслідок неправильному тлумаченні пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України) та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм у подібних правовідносинах. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються.
ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест", скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, однак, належні представники сторін до суду не прибули.
Від представника ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест" до Верховного Суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що належні учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вирішила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження (частина дев`ята статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест" взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 25 січня 2014 року за №265014008815.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі направлень від 28 січня 2020 року №116/26-15-05-01-05, №163/26-15-05-03, №123/26-15-42-07, №534/26-15-14-09-01 у період з 28 січня 2020 року по 10 березня 2020 року проводилась планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ІК "Укрбуд Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої 17 березня 2020 року складено Акт №203/26-15-05-01-05/39066158 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 10598477 грн, у тому числі за три квартали 2019 року на суму 10598477 грн.
На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві 30 квітня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №06802615050105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 15907716 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 10 598 477 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5299239 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно віднесено до довгострокових Договір поворотної фінансової допомоги №33-ф від 18 листопада 2014 року, укладений між ТОВ "Укрбуд Девелопмент" та ТОВ "Інвестиційна Компанія "Укрбуд Інвест", виходячи лише із строку позовної давності, зазначеної у договорі. Також суд визнали безпідставними твердження відповідача про заниження позивачем доходу внаслідок нездійснення дисконтування заборгованості, оскільки визнали, що підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а податковий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.
Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, враховує наступне.
Підпунктом 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
При складені фінансової звітності платникам податків доцільно приділяти особливу увагу питанню правильності бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, адже помилки при відображенні фінансового доходу або витрат від дисконтування довгострокової кредиторської/дебіторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу можуть призвести до неправильного відображення об`єкта оподаткування, тому як базис до визначення правильності висновків судів попередніх інстанцій слід уважно проаналізувати, як саме врегульоване це питання на рівні національних стандартів бухгалтерського обліку.