ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/6375/19
адміністративне провадження № К/9901/23813/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоселівське" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступника Головного управління ДФС в Одеській області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 (суддя Левчук О.А.) та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді Стас Л.В., Турецька І.О.),
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоселівське" (далі - ТОВ Новоселівське", Товариство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС), процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.07.2019:
-№0035651401 про збільшення суми грошового зобов`язання з єдиного податку на 18 053,00 грн (з яких 14 442,00 грн - основний платіж, 3 611,00 грн - штрафні (фінансові) санкції);
-№0035641401 про збільшення суми грошового зобов`язання з єдиного податку на 7 790,00 грн (з яких 6 232,00 грн - основний платіж, 1 558,00 грн - штрафні (фінансові) санкції);
-№0035631401 про збільшення суми грошового зобов`язання з єдиного податку на 195 670,00 грн (з яких 156 536,00 грн - основний платіж, 39 134,00 грн - штрафні (фінансові) санкції);
-№0025511307 про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на доходи фізичних осіб на 3 448 556,01 грн (з яких 2 731 159,50 грн - основний платіж, 717 396,51 - штрафні (фінансові) санкції);
-№0025501307 про збільшення суми грошового зобов?язання з військового збору на 557 456,06 грн (з яких 443 657,73 грн - основний платіж, 113 798,33 грн - штрафні (фінансові) санкції);
-№0025491307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн;
-№0035571401 про зменшення від?ємного значення суми податку на додану вартість на 321 064,00 грн;
-№0035581401 про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 16 405 367,00 грн (з яких 10 936 911,00 грн - основний платіж, 5 468 456,00 грн - штрафні (фінансові) санкції);
-№0035601401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 628 988,00 грн, встановлених статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на безпідставність висновків контролюючого органу про заниження ним суми єдиного податку, а також суми оподатковуваного доходу, виплаченого (нарахованого) власникам земельних паїв з посиланням на те, що при визначенні бази оподаткування єдиним податком та розміру орендної плати позивач протиправно не застосував нормативну грошову оцінку 1 га площі ріллі по Одеській області (31 017,00 грн) відповідно до додатка №1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за №679/30547). Позивач зазначив, що норми цього Порядку додатку №1 застосовуються при визначенні ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, тоді як нормативна грошова оцінка земельних ділянок, якими користується ТОВ "Новоселівське", була проведена, що підтверджується листами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на запити позивача. ТОВ "Новоселівське" не є юридичною особою, яка є розробником документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", відтак не є відповідальним за відповідність даних в державному земельному кадастрі щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, якими користується, фактичній грошовій оцінці землі.
Щодо висновку в акті перевірки, що Товариство повинно було нарахувати та сплатити податок з доходів фізичних осіб та військовий збір при виплаті дивідентів на користь учасників Товариства пропорційно їх вкладам у статутному капіталі згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Новоселівське" від 29.09.2017 №13/2017-Д, то позивач посилається на той факт, що порядок розподілу прибутку, нарахування та виплати дивідендів встановлений рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Новоселівське" відповідно до протоколів від 29.09.2017 №13/2017-Д, від 29.09.2017 №14/2017-Д, від 02.10.2017 №15/2017-Д, від 14.12.2017 №18/2017-Д, від 21.12.2017 №19/2017-Д та згодом протоколами від 10.07.2019 №12/2019-Д, від 22.07.2019 №14/2019-Д, від 25.07.2019 №15/2019-Д, від 10.09.2019 №17/2019-Д, від 30.09.2019 №18/2019-Д, від 02.10.2019 №19/2019-Д, від 31.10.2019 №20/2019-Д, від 01.11.2019 №22/2019-Д, від 04.11.2019 №23/2019-Д. Позивач зазначив, що згідно з рішенням загальних зборів учасників Товариства від 29.09.2017 №13/2017-Д створено фонд індивідуальних доходів (дивідендів) у розмірі 40 808 144,14 грн без визначення, в якому розмірі та в які проміжки часу дивіденди виплачується кожному з учасників Товариства, окрім, як виплати дивідендів у загальному розмірі 12 000 000,00 грн двом учасникам (Зельцману Борису та Зельцману Руслану), з нарахуванням, утриманням та перерахуванням до бюджету військового збору та податку з доходів фізичних осіб у встановленому законом розмірі з цього доходу.
Заперечуючи обґрунтованість висновку контролюючого органу про заниження Товариством суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 11 257 975,00 грн за операціями з умовного продажу добрив та хімічних засобів, використання яких у господарській діяльності не підтверджено первинними документами, а саме: актами використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма №ВЗСГ-3), лімітно-забірними картками (форма №ВЗСГ-1), визначеними Методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929, позивач зазначив, що ці документи не є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання, які не підвідомчі Міністерству аграрної політики України, оскільки визначені нормативним актом, який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Позивач зазначив, що під час перевірки надав документи, які підтверджують придбання добрив та хімічних засобів та їх використання у власній господарській діяльності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2020, залишеним без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного:
- довід відповідача, що ТОВ "Новоселівське", як платник єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарський товаровиробник, при визначенні бази оподаткування, з якої підлягав сплаті єдиний податок за 1-й - 4-й квартали 2018 року невірно визначило нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі та, як наслідок, занизило суму податкових зобов`язань з єдиного податку на 177 210,00 грн, є необґрунтованим, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ріллі), які знаходяться у користуванні ТОВ "Новоселівське" та які розташовані на території Новоборисівської сільської ради, Новопетрівської сільської ради та Новоселівської сільської ради, станом на 2016, 2017, 2018 роки була проведена; визначені позивачем суми податкових зобов`язань відповідають нормативній грошовій оцінці земельних ділянок, яка зазначена в листах відділів Держгеокадастру у Великомихайлівському районі, Міжрайонного управління Держгеокадастру у Михайлівському та Захарівському районах Одеської області. Норми ж Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262, до правовідносин із сплати позивачем єдиного податку не можуть бути застосовані, оскільки їх застосування у податкових правовідносинах обмежено визначенням ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативно-грошову оцінку яких не проведено.
З цих же підстав суд визнав неправомірним донарахування Товариству податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 138 426,53 грн та з військового збору у сумі 11 535,57 грн, відхиливши довід ГУ ДПС, що при визначенні розміру орендної плати, яка була виплачена власникам земельних паїв в 2018 році, позивач повинен був застосовувати нормативну грошову оцінку 1 га ріллі по Одеській області, а саме, 31 017,00 грн, визначену в додатку №1 до зазначеного Порядку.
- згідно з протоколом від 29.09.2017 №13/2017-Д (зі змінами та доповненнями) загальними зборами учасників ТОВ "Новоселівське" було вирішено нарахувати та виплатити дивіденди двом учасникам Товариства (Зельцману Борису та Зельцману Руслану) у загальній сумі 12 000 000,00 грн, а не у сумі 40 808 144,14 грн, що відповідає розміру створеного фонду індивідуальних доходів (дивідендів). Цим протоколом вирішувались питання розподілу коштів створеного фонду індивідуальних доходів (дивідендів), а не нарахування та виплати дивідендів конкретним учасникам, окрім, як зазначеним двом учасникам, у зв`язку з чим у позивача не було обов`язку нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з доходу (дивідендів) у розмірі 40 808 144,14 грн. В акті перевірки не зазначено конкретно, на підставі яких первинних документів, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку, встановлено факт не перерахування позивачем до бюджету (чи несвоєчасне перерахування) у встановлені нормами Податкового кодексу України терміни податку з доходів фізичних осіб та військового збору, як і не зазначено суму доходу, виплаченого на користь інших осіб, дату такої виплати, розрахунок суми несплаченого чи несвоєчасно сплаченого податку (збору), строк їх сплати (граничний чи у день виплати доходу), що свідчить про недоведеність відповідачем порушення Товариством норм податкового законодавства при оподаткуванні виплачених (нарахованих) дивідендів.
- довід відповідача про не підтвердження Товариством використання добрив та хімічних засобів у власній господарській діяльності суди визнали необґрунтованим, оскільки позивач надав акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, оборотно-сальдові відомості, накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, які підтверджують використання добрив та хімічних засобів, суми ПДВ в ціні за які були включені до податкового кредиту, у власній господарській діяльності.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволені позову.
У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 29.05.2020 (справа №826/27811/15), від 06.08.2019 (справа №160/8441/18). Також позивач зазначив, що суди порушили норми процесуального права, оскільки не дослідили письмові пояснення сторін, що вплинуло на оцінку доказів, призвело до неправильного встановлення обставин у справі і їх неправильної юридичної оцінки.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328, пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
ТОВ "Новоселівське" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній відповідачем доводами, стверджує про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Новоселівське" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт від 26.06.2019 №1252/15-32-14-01/31584069 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зроблено висновок, що Товариством порушено, зокрема:
пункт 292-1.2 статті 292-1 ПК, внаслідок чого занижено єдиний податок четвертої групи на 177 210,00 грн (у тому числі, за I квартал 2018 року - 17 721,00 грн, за I півріччя 2018 року - 17 721,00 грн, за III квартали 2018 року - 88 605,00 грн, за IV квартали 2018 року - 53 163,00 грн);
пункт 44.1 статті 44, пункт 198.5 статті 198 ПК, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 11 257 975,00 грн (у тому числі, за березень 2019 року - 463 925,00 грн, за листопад 2018 року - 23 460,00 грн, за жовтень 2018 року - 499 300,00 грн, за вересень 2018 року - 1 966 725,00 грн, за серпень 2018 року - 280 176,00 грн, за липень 2018 року - 675 722,00 грн, за червень 2018 року - 236 477,00 грн, за травень 2018 року - 373 626,00 грн, за квітень 2018 року - 1 099 166,00 грн, за листопад 2017 року - 529 969,00 грн, за жовтень 2017 року - 845 620,00 грн, за вересень 2017 року - 1 033 059,00 грн, за серпень 2017 року - 1 105 430,00 грн, за липень 2017 року - 264 865,00 грн, за червень 2017 року - 197 276,00 грн, за травень 2017 року - 408 695,00 грн, за квітень 2017 року - 1 073 595,00 грн, за березень 2017 року - 166 277,00 грн, за лютий 2017 року - 14 612,00 грн);
пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК - Товариство не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 11 257 975,00 грн;
підпункти 14.1.54, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, підпункти 164.2.5, 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, пункт 167.1, підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167, підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункти 170.1.1, 170.1.4 пункту 170.1, пункт 170.5 статті 170, пункт 171.2 статті 171, пункт 176.2 статті 176 ПК, внаслідок чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 731 159,50 грн (у чому числі, за жовтень 2017 року - 2 592 732,97 грн, 2018 рік - 138 426,53 грн);
підпункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункти 164.2.5, 164.2.8 пункту 164.2 статті 164, пункт 167.1, підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167, підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункти 170.1.1, 170.1.4 пункту 170.1, пункт 170.5 статті 170, пункт 171.2 статті 171, пункт 176.2 статті 176 ПК, внаслідок чого занижено військовий збір на 443 657,73 грн (у тому числі, за жовтень 2017 року - 432 122,16 грн, 2018 рік - 11 535,57 грн).
Висновки в акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства вмотивовані тим, що ТОВ "Новоселівське" при визначенні бази оподаткування податком для платників єдиного внеску четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників застосувало невірну нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі, оскільки Товариство задекларувало податкові зобов`язання з єдиного податку за 1-й - 4-й квартали 2018 року у розмірі 373 802,38 грн, та при визначенні нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки застосувало нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки за 2017 рік, яка становила по Новоборисівській сільській раді - 22 452,30 грн, Новопетрівській сільській раді - 21 150,60 грн та Новоселівській сільській раді - 22 128,80 грн. Станом на 01.01.2018 нормативна грошова оцінка площі ріллі по Автономіній Республіці Крим та по областям визначені відповідно до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.05.2017 за № 679/30547), а саме, по Одеській області - 31 017,00 грн.
В акті також зроблено висновок про заниження Товариством суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 2 731 159,50 грн та військового збору на 443 657,73 грн. Цей висновок обґрунтований посиланням на такі обставини:
-Товариство невірно обчислило розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарських угідь Новоселівської, Новопетрівської та Новоборисівської сільської ради у 2018 році у розмірі 769 036,29 грн, внаслідок невірно застосованої нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі, у результаті чого позивач занизив податок з доходів фізичних осіб у розмірі 138 426,53 грн та військовий збір у розмірі 11 535,57 грн;
- згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Новоселівське" від 29.09.2017 №13/2017-Д за результатами господарської діяльності Товариства у 2016 році було вирішено створити фонд індивідуальних доходів (дивідендів) у розмірі 40 808 144,14 грн та нарахувати дивіденди на користь учасників Товариства пропорційно їх вкладам у статутному капіталі, відтак ТОВ "Новоселівське" повинно було нарахувати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 2 592 732,97 грн та військовий збір у розмірі 432 122,16 грн із суми дивідендів 40 808 144,14 грн.
Відповідно до висновків, зроблених в акті перевірки, Товариством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на 11 257 975,00 грн та не складено податкові накладні на цю суму податку, оскільки Товариством придбавались добрива та хімічні засоби, суми ПДВ у ціні за які віднесені в податковому обліку до складу податкового кредиту. Перевіркою встановлено відсутність вказаних добрив та хімічних засобів у зв`язку з їх списанням у відповідних періодах. В акті зазначено, що Товариство не надало до перевірки первинні документи (акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма №ВЗСГ-3), лімітно-забірні картки на отримання матеріальних цінностей (форма №ВЗСГ-1) на підтвердження використання добрив та хімічних засобів у власній господарській діяльності.
На підставі акта перевірки 26.07.2019 ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення №0035651401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з єдиного податку на 18 053,00 грн (з яких 14 442,00 грн - основний платіж, 3 611,00 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0035641401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з єдиного податку на 7 790,00 грн (з яких 6 232,00 грн - основний платіж, 1 558,00 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0035631401 - про збільшення грошового зобов`язання з єдиного податку на 195 670,00 грн (з яких 156 536,00 грн - основний платіж, 39 134,00 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0025511307 - про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на доходи фізичних осіб на 3 448 556,01 грн (з яких 2 731 159,50 грн - основний платіж, 717 396,51 - штрафні (фінансові) санкції), №0025501307 - про збільшення суми грошового зобов?язання з військового збору на 557 456,06 грн (з яких 443 657,73 грн - основний платіж, 113 798,33 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0025491307 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн, №0035571401 - про зменшення від?ємного значення суми податку на додану вартість на 321 064,00 грн, №0035581401 про збільшення суми грошового зобов?язання з податку на додану вартість на 16 405 367,00 грн (з яких 10 936 911,00 грн - основний платіж, 5 468 456,00 грн - штрафні (фінансові) санкції), №0035601401- про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 628 988, 00 грн, встановлених статтею 120-1 ПК.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено нормами статті 168 ПК.
Норми підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - так само) зобов`язують податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Пунктом 171.2 статті 171 ПК встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Згідно з підпунктом "а" пункту 176.2 статті 176 ПК, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, нарахування утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).
Податкові агенти (платники збору) зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Отже, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені ПК для місячного податкового періоду.
Відповідно до частини першої статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.