ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 815/2796/18
адміністративне провадження № К/9901/2011/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання дій щодо відрахування з заробітної плати податку на дохід фізичних осіб та військового збору протиправними, стягнення вирахованих з заробітної плати податку на дохід фізичних осіб та військового збору, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 (суддя - Андрухів В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя - Семенюк Г.В., судді: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.) у справі №815/2796/18.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому просив:
визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо відрахування з заробітної плати з 01.01.2004 по 06.03.2017 щомісячно податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області вирахувані з заробітної плати з 01.01.2004 по 06.03.2017 податок на доходи фізичних осіб в сумі 278572,80 грн. і військовий збір в сумі 11922,22 грн., а всього стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на користь ОСОБА_1 - 290495 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2018, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У доводах касаційної скарги ОСОБА_1, посилаючись на положення пункту 18 статті 12, пункту 23 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зазначає, що заробітна плата в період з 26.08.2002 по 06.03.2017 повинна була виплачуватись в повному обсязі без відрахування з заробітної плати податку на доходи фізичних осіб помісячно, та без відрахування військового збору.
У відзиві на касаційну скаргу Територіальне управління Державної судової адміністрації України зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 був призначений строком на п`ять років на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області Указом Президента України від 13.08.2002 №712/2002.
Згідно витягу з наказу начальника Одеського обласного управління юстиції №331-ос від 19.08.2002 позивача зараховано до штату Теплодарського міського суду Одеської області з 26.08.2002.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя №261/0/15-17 від 14.02.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Теплодарського міського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Позивач є інвалідом війни ІІ групи - ветераном війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.05.2016.
18.05.2018 позивач звернувся із заявою до в.о. начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якій зазначив, що в порушення пункту 18 статті 12, пункту 23 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з нього неправомірно стягувався податок з фізичних осіб та військовий збір. У зв`язку з чим просив перерахувати та повернути неправомірно стягнутий податок та військовий збір з заробітної плати та вихідної допомоги.
Листом від 04.06.2018 №5-1449/18 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надало ОСОБА_1 відповідь, якою йому відмовлено в повернені податку. Свою відмову територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області мотивувало тим, що Податковий Кодекс України визначає перелік податкових соціальних пільг, розмір яких дорівнює 150 відсоткам суми пільги учасникам бойових дій та інвалідам І або ІІ групи. Зазначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Відповідач у листі зазначив, що щомісячний розмір доходу за 2003-2017 роки значно більший для застосування соціальної податкової пільги. Окрім цього зазначено, що підтверджуючі документи для встановлення податкової соціальної пільги до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку не надавались за зазначений в заяві період, в зв`язку з чим повернути податки та збори не є можливим.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Таким чином, як пункт 18 статті 12, так і пункту 23 статті 13 вказаного Закону в частині сплати податків і зборів відсилають до норм податкового законодавства.
З 01.01.2004 порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулювався Законом України від 22.05.2003 №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", який втратив чинність 01.01.2011.
Так, відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.