ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 815/375/16
касаційне провадження № К/9901/41273/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 (суддя - Токмілова Л.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 (головуючий суддя - Крусян А.В., судді - Вербицька Н.В., Джабурія О.В.) у справі № 815/375/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн Корп ЛТД" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Металзюкрайн Корп ЛТД" (далі у тексті - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі у тексті - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2015 №0002012202, №0002022202, №0002032202.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам з його контрагентом - ТОВ "Чарівна Лоза", що пов`язані із господарською діяльністю Товариства і підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015 №0002012202, №0002022202, №0002032202.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ "Чарівна Лоза", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків, а відтак зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, пункту 4 частини 1 статті 7, часини 4 статті 11, частини 2 статті 69, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначає, що суди не дослідили, за яких обставин ТОВ "Чарівна Лоза", яке не обробляє власні землі і не вирощує соняшник мало змогу реалізовувати відповідний товар Товариству. Стверджує, що судами не враховано не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом з підстав наявності недоліків у товарно транспортних накладних, відсутності первинних документів, зокрема, документів складського обліку, сертифікатів якості насіння соняшника. Зазначає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит за такими операціями, оскільки контрагенти позивача не мали можливості здійснювати такі операції з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, умов для досягнення відповідної підприємницької діяльності.
Товариство правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.11.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ "Чарівна Лоза" за період квітень, червень 2015 року, за результатами якої складений акт від 10.09.2015 №1960/15-54-22-02/19349403 (далі у тексті - акт перевірки), яким встановлено порушення Товариством вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 8 237 118, 00 грн та завищено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на суму 7 540 971, 00 грн.
Відповідач у акті перевірки дійшов до висновку про порушення позивачем податкового законодавства з підстав того, що з наданих до перевірки документів неможливо встановити товарність господарських операцій, що свідчить про дефектність первинних документів та нереальність поставки товару.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015 №0002012202, яким Товариству нараховано податок на додану вартість в сумі 8 237 118, 00 грн і застосовано штрафні санкції в сумі 4 118 559, 00 грн; №0002022202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 1 910 061, 00 грн; №0002032202, яким зменшено розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 5 630 910, 00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно з абзацами першим та другим пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.