ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа №120/338/19-а
адміністративне провадження № К/9901/19779/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 (головуючий суддя Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді Сторчак В.Ю., Кузьменко Л.В.)
у справі №120/338/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області);
1.2. зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки паю 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, як члену фермерського господарства "Озерне-2015" (за межами населеного пункту, державної форми власності).
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 позовні вимоги задоволено частково:
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ №2-642/15-19-СГ від 17.01.2019, виданий ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки паю 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, як члену фермерського господарства "Озерне-2015" (за межами населеного пункту, державної форми власності).
2.2. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки паю 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, як члену фермерського господарства "Озерне-2015" (за межами населеного пункту, державної форми власності), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
2.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 384,20 грн.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2019.
3.1. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
4.1. 28.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки 3,3 га на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
4.2. За результатами розгляду поданого клопотання 03.11.2017 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області надало відповідь оформлену у вигляді листа № КО-18932/0-9707/6-17 згідно якої, відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з тим, що позивач не подала документів, як вважав відповідач, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
4.3. Дана відмова була оскаржена до Вінницького окружного адміністративного суду.
4.4. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №802/2144/17-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Зокрема, але не виключно, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності).
4.5. На виконання вказаної постанови Вінницького окружного адміністративного суду, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянуто клопотання ОСОБА_1 та 12.02.2018 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області листом за № КО-18929/0-585/0/95-18 відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства, з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам, прийнятих відповідно них нормативно-правових актів.
4.6. Вказану відмову ОСОБА_1 оскаржила до Вінницького окружного адміністративного суду.
4.7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2018 у справі № 802/1128/18-а адміністративний позов задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) 3,3 в умовних кадастрових гектарах для ведення фермерського господарства на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (за межами населеного пункту, державної форми власності) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
4.8. На виконання вказаного судового рішення відповідач 17.01.2019 видав наказ "Про відмову надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". В обґрунтування зазначеної відмови, відповідач посилався на те, що у позивача відсутнє право користування (власності) щодо бажаної земельної ділянки, тому остання не може надаватися у власність відповідно до частини 5 статті 116 та частини 7 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
4.9. Не погодившись з цим наказом, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
5. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржений наказ від 17.01.2019, виданий ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,3 в умовних кадастрових гектарах із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку. Судове рішення мотивовано тим, що право ОСОБА_1, відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерські господарства" 19.06.2003 № 973-IV (далі - Закон № 973-IV), як члена фермерського господарства на отримання земельної ділянки із земель, що використовуються ФГ "Озерне-2015" встановлено судовим рішенням в адміністративній справі №802/2144/17-а.
6. Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись із мотивами рішення суду першої інстанції, вказав, що ОСОБА_1 є членом фермерського господарства "Озерне-2015", а не те, що вона має право на отримання земельної ділянки із земель, що використовуються фермерським господарством. При цьому судом відзначено, що статтею 13 Закону України "Про фермерські господарства" передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог, зокрема, зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник вказує на те, що вона протягом усього часу при зверненні до суду не отримувала зі сторони судів належного захисту порушених прав відповідачем, оскільки судами вказувалось про повторність розгляду клопотань позивача із урахуванням їх висновків, що давало можливість відповідачу повторно відмовляти з нових підстав.
7.2. Скаржник просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи вимоги скарги необґрунтованими та безпідставними.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Питанням, яке слід вирішити у цій справі, є правомірність відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки фермерського господарства, з метою подальшої передачі її члену фермерського господарства у власність.
11. Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
12. За правилами частини 1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
13. Зі змісту частини 6 статті 118 ЗК України вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
14. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
15. При цьому, частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
16. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою подальшого передання у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки паю 3,3 в умовних кадастрових гектарах на території Вербівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, як члену ФГ "Озерне-2015" (за межами населеного пункту, державної форми власності) стала відсутність права користування (власності) щодо бажаної земельної ділянки.
18. У контексті таких обставин справи суд враховує наступне.
19. Статтею 7 Закону № 973-IV передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.