1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 16/165

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

ПАТ "Київенерго"- не з`явився,

ТОВ "Київенерго-борг" - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

скаржника - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного управління справами

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О.О., судді -Андрієнко В.В., Попікова О.В.)

від 12.09.2022,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства "Санаторій "Конча-Заспа"

про стягнення 403 461,96 грн,

В С Т А Н О В И В:

рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 задоволено позов ПАТ "Київенерго" до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" про стягнення 403 461,96 грн боргу.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва 03.10.2011 був виданий наказ.

14.01.2022 до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ "Київенерго-борг" з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 заяву ТОВ "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником у справі №16/165 задоволено. Замінено стягувача - ПАТ "Київенерго" на його правонаступника - ТОВ "Київенерго-борг" за наказом Господарського суду міста Києва у справі №16/165 від 03.10.2011.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022, Державне управління справами звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило вказану ухвалу скасувати, а у задоволенні заяви ТОВ "Київенерго-борг" про заміну сторони її правонаступником - відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Державного управління справами на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

У жовтні 2022 року Державне управління справами подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Підставами для скасування судового рішення скаржник зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, а саме частини 5 ст. 22, ст. ст. 254, 255 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Пункт 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Отже, ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.


................
Перейти до повного тексту