1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2016/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевич В. Ю.- головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Богатир К. В.), додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Богатир К. В.), рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 (суддя Малярчук І. А.) та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 (суддя Малярчук І. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Глорія"

до Головного управління ДПС в Одеській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліткомсервіс", приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович

про припинення податкової застави нерухомого майна, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Новака Р. Г. (адвокат),

відповідача - Тарановського Р. В. (у порядку самопредставництва),

третьої особи (ТОВ "Еліткомсервіс") - не з`явився,

третьої особи (приватний виконавець Качурка В. В.) - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Глорія" (далі - ТОВ "ФК "Глорія", позивач) придбало на електронних торгах нерухоме майно, яке перебуває в податковій заставі.

2. Головне управління ДПС в Одеській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач) відмовило позивачу у звільненні нерухомого майна з податкової застави та виключення його з відповідних державних реєстрів у зв`язку із наявністю податкової заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліткомсервіс" (далі - ТОВ "Еліткомсервіс") перед бюджетом.

3. Позивач стверджує, що не є боржником, а перебування нерухомого майна в податковій заставі порушує право ТОВ "ФК "Глорія" як власника цього майна.

4. З огляду на викладене ТОВ "ФК "Глорія" звернулося з цим позовом до господарського суду.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишив без змін. Крім того, додатковим рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, та додатковою постановою суду апеляційної інстанції суди стягнули з ГУ ДПС в Одеській області витрати на професійну правничу допомогу. Відповідач звернувся з касаційними скаргами до Верховного Суду.

6. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на додаткову постанову без задоволення та закрив касаційне провадження за іншими касаційними скаргами, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

7. У липні 2021 року ТОВ "ФК "Глорія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ГУ ДПС в Одеській області про:

- припинення податкової застави нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 26.08.2020, номер запису про обтяження: 41790065, на підставі акта опису майна № 31/15-32-53-09-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області 13.07.2020, а саме: нежилих приміщень паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. № 4 (чотири), що складаються з: паркінгу: 706,5 кв. м; приміщення охорони: 14,5 кв. м; туалету: 2,3 кв. м; туалету: 2,1 кв. м; підсобного приміщення: 8,8 кв. м; кладовки: 4,7 кв. м; кладовки: 8,9 кв. м; щитової: 14,7 кв. м; приміщення пожежного гасіння: 15,2 кв. м; складу: 15,4 кв. м;

- зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код ВП 44069166) вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису щодо встановлення обтяження 26.08.2020, номер запису про обтяження: 41790065, на підставі акта опису майна №31/15-32-53-09-16, виданого ГУ ДПС в Одеській області 13.07.2020, а саме: нежилих приміщень паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. № 4 (чотири), що складаються з: паркінгу: 706,5 кв. м; приміщення охорони: 14,5 кв. м; туалету: 2,3 кв. м; туалету: 2,1 кв. м; підсобного приміщення: 8,8 кв. м; кладовки: 4,7 кв. м; кладовки: 8,9 кв. м; щитової: 14,7 кв. м; приміщення пожежного гасіння: 15,2 кв. м; складу: 15,4 кв. м (далі - нерухоме майно).

8. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на електронних торгах придбав вказане нерухоме майно, під час реєстрації права власності було виявлено, що це майно перебуває в податковій заставі на підставі акта опису майна № 31/15-32-53-09-16, виданого 13.07.2020, дата реєстрації обтяження 26.08.2020, видавник: ГУ ДПС в Одеській області; обтяжувач: ГУ ДПС в Одеській області; боржник: ТОВ "Еліткомсервіс".

9. ТОВ "ФК "Глорія" вказує, що перебування придбаного на електронних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує право власності останнього на це майно в частині права розпорядження ним.

10. Позивач зазначає, що він не є боржником, а звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника (боржника), а до правовідносин, що склалися між ТОВ "ФК "Глорія" та ГУ ДПС в Одеській області, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині податкової застави.

11. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Еліткомсервіс", приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурку В`ячеслава Вікторовича (далі - приватний виконавець).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. На підставі наказу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі № 916/1250/18 про стягнення з ТОВ "Еліткомсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" 1 818 834,54 грн заборгованості приватним виконавцем 12.06.2020 винесено постанову ВП № 61330902 про накладення арешту на нерухоме майно боржника - ТОВ "Еліткомсервіс", а саме на нежилі приміщення паркінгу, реєстраційний/кадастровий номер 17681112, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4.

13. Відповідно до витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 30.04.2021 № 255194310 на майно - паркінг за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Маловського, буд 4, 12.06.2020 було зареєстровано обтяження - арешт на підставі постанови приватного виконавця від 12.06.2020 ВП № 61330902 про арешт майна боржника.

14. У матеріалах справи міститься складений приватним виконавцем акт про проведені електронні торги від 29.04.2021 та протокол проведення електронних торгів від 14.04.2021 № 534321, відповідно до якого відбулася реалізація майна, що належало ТОВ "Еліткомсервіс", арештованого на підставі постанови від 12.06.2020 ВП № 61330902 приватного виконавця.

15. За придбане майно позивач повністю розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.04.2021 № 1192, від 26.04.2021 №1193, від 28.04.2021 № 1195.

16. Приватним нотаріусом Пучковою І. А. 30.04.2021 посвідчено право власності позивача на нерухоме майно, про що видано відповідне свідоцтво.

17. Також право власності позивача на нежилі приміщення паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4, зареєстровано у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з цього реєстру від 30.04.2021 № 255192218.

18. Постановою приватного виконавця від 11.05.2021 ВП № 613309902 на підставі акта про проведені електронні торги від 29.04.2021 № 613309902 знято арешт з вищевказаного нерухомого майна.

19. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 30.04.2021 № 255192783 на нежилі приміщення паркінгу загальною площею 793,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, буд. 4, 26.08.2020 зареєстровано податкову заставу на користь ГУ ДПС в Одеській області, боржник - ТОВ "Еліткомсервіс".

20. 18.05.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою про звільнення спірного майна з податкової застави та виключення його з відповідних державних реєстрів, у відповідь на яку листом від 18.06.2021 № 17854/6/15-32-13-06-05 йому було відмовлено з посиланням на відсутність підстав для звільнення нерухомого майна з податкової застави у зв`язку із наявністю податкової заборгованості ТОВ "Еліткомсервіс" перед бюджетом.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Господарський суд Одеської області рішенням від 29.11.2021 позов задовольнив повністю.

22. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 30.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 залишив без змін.

23. Судові рішення мотивовані тим, що оскільки спірне майно не належить боржнику ТОВ "Еліткомсервіс", а є правомірно набутою власністю позивача, таке майно не може бути використане податковим органом як засіб погашення податкового боргу ТОВ "Еліткомсервіс", тому не є доцільним та правомірним подальше перебування майна позивача під податковою заставою.

24. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що саме право податкової застави контролюючого органу виникає в момент виникнення податкового боргу. Однак для реалізації цього права такий орган має його зареєструвати у відповідному порядку.

25. Разом з тим приватний виконавець 12.06.2020 в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.12.2018 у справі № 916/1250/18 зареєстрував арешт, податкова застава зареєстрована відповідачем пізніше - 26.08.2020.

26. Суди вказали, що ні на момент реєстрації арешту, податкової застави, ні на час розгляду даної справи чинне законодавство не встановлювало та не встановлює для податкової застави вищого пріоритету по відношенню до обтяження у вигляді арешту, що було зареєстровано раніше за податкову заставу, ще й з врахуванням того, що на момент реєстрації податкової застави (до моменту реалізації виконавцем спірного майна) тривав накладений виконавцем арешт.

27. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять і судами не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача, пов`язані із набуттям права власності ТОВ "ФК "Глорія" на майно, придбане на прилюдних торгах.

28. Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

29. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18.

30. Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 22.12.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ "ФК "Глорія" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі 4500,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

31. Судові рішення мотивовані тим, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу - 32 500,00 грн, у тому числі 9000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху), є необґрунтованим та непропорційним із складністю справи, з урахуванням ціни позову та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

32. Південно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 19.07.2022 стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ "ФК "Глорія" 13 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі 5000,00 грн додаткової винагороди (гонорар успіху).

33. Висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ФК "Глорія" про розподіл судових витрат суд апеляційної інстанції дійшов, виходячи з критерію розумності розміру витрат та конкретних обставин справи.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

34. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області (скаржник) на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021, в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

35. У липні 2022 року до Верховного Суду також надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Глорія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

36. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, у якій скаржник просить скасувати цю додаткову постанову та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Глорія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в обсязі задоволених вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційних скарг і заперечень на них

37. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

38. На обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 ГУ ДПС в Одеській області посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 93 Податкового кодексу України, неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20 у подібних правовідносинах.

39. Обґрунтовуючи касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не врахували правових висновків, викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, додатковій ухвалі Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10865/20, у подібних правовідносинах.

40. ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

41. Крім того, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

42. На думку ГУ ДПС в Одеській області, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн, які стягнуто додатковим рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у справі, яка не є резонансною та не впливає на правозастосовчу практику, є завищеними, а належною є сума, що становить один розмір мінімальної заробітної плати.

43. Скаржник також вважає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить такого поняття, як гонорар успіху, а тому заявлені витрати в цій частині є необґрунтованими.

44. Аналогічні доводи щодо неврахування судами правових висновків Верховного Суду наведені скаржником на обґрунтування підстав касаційного оскарження у касаційній скарзі на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022.

45. Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн, які стягнуто додатковою постановою суду апеляційної інстанції, на переконання скаржника, є завищеними і такими, що не відповідають складності справи та витраченим часом на неї.

46. У судовому засіданні представник відповідача підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.

47. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021 ТОВ "ФК "Глорія" вказує, що доводи скаржника про неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20, є необґрунтованими, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, та справі № 909/455/20 не є подібними.

48. У відзивах на касаційні скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, якою залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021, додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, позивач зазначає, що ці судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судами попередніх інстанцій враховані доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та відповідно зменшено такі витрати.

49. З урахуванням викладеного ТОВ "ФК "Глорія" просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

50. У судовому засіданні представник позивача виклав заперечення щодо касаційних скарг та просив відмовити в їх задоволенні, а також зазначив про те, що докази на підтвердження понесених ТОВ "ФК "Глорія" витрат у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

51. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

Щодо касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.11.2021

53. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

54. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

55. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

56. Звідси з`ясування наявності права скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав, наведених у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, перебуває в залежності від встановлення таких складових елементів (критеріїв), як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

57. Проаналізувавши правовідносини у справі, що розглядається, та у справі, на неврахування правових висновків в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, шляхом співставлення їх суб`єктів, об`єктів та юридичного змісту, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини у справах не є подібними, тому підстави для врахування при розгляді цієї справи правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 909/455/20 у подібних правовідносинах, відсутні з огляду на таке.

58. Так, у справі, що розглядається, суди встановили, що реалізоване нерухоме майно на електронних торгах знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ "Еліткомсервіс", якому майно належало до торгів.

59. На момент розгляду цієї справи ТОВ "ФК "Глорія" є власником майна, придбаного на електронних торгах, і право власності на це майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

60. Матеріали справи не містять і судами не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача, пов`язані із набуттям права власності ТОВ "ФК "Глорія" на майно, придбане на прилюдних торгах.

61. Таким чином, виходячи з аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

62. Крім того, за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

63. У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

64. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

65. При цьому апеляційний господарський суд врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18, в якій товариство звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про усунення перешкод в здійсненні права власності на майно, придбане на прилюдних торгах, - будівлю складу, яке належало іншому товариству, шляхом виключення з акта опису придбаного майна та припинення податкової застави.

66. Щодо посилання скаржника на статтю 93 Податкового кодексу України, відповідно до якої у контролюючого органу відсутні правові підстави для припинення податкової застави нерухомого майна, суд апеляційної інстанції зазначив, що право податкової застави контролюючого органу виникає в момент виникнення податкового боргу. Однак для реалізації цього права орган податкової служби має його зареєструвати у відповідному порядку. Тоді як арешт виконавцем було зареєстровано 12.06.2020, податкова застава зареєстрована відповідачем пізніше - 26.08.2020. Наразі ні на момент реєстрації арешту, податкової застави, ні на час розгляду даної справи чинне законодавство не встановлювало та не встановлює для податкової застави вищого пріоритету по відношенню до обтяження у вигляді арешту, що було зареєстровано раніше за податкову заставу, ще й з урахуванням того, що на момент реєстрації податкової застави тривав (до моменту реалізації виконавцем спірного майна) накладений виконавцем арешт.

67. Апеляційний господарський суд вказав, що стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

68. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 Податкового кодексу України).

69. Між тим дані положення Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є, тобто положення статті 93 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.

70. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що, з одного боку, позивач, придбавши майно з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження, не може належним чином реалізувати права власника, а з другого, майно, яке перебуває в податковій заставі, не може бути спрямоване на погашення боргу боржника (в даному випадку ТОВ "Еліткомсервіс"). Тобто жодна особа не може вчинити дії щодо розпорядження цим майном.

71. Разом з тим у справі № 909/455/20, на неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням міської ради створено комунальне підприємство, якому відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради з балансу іншого комунального підприємства передано на баланс майно, в тому числі сім спірних транспортних засобів. 02.02.2017 підприємство здійснило державну реєстрацією зазначених транспортних засобів. Транспортні засоби перебували в податковій заставі відповідно до акта опису майна від 27.12.2016 № 160.


................
Перейти до повного тексту