Постанова
Іменем України
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 300/675/16
провадження № 51-600км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_30,
суддів ОСОБА_31, ОСОБА_32,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_34,
прокурора ОСОБА_33,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року в кримінальному провадженні № 42014070000000104 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Абранки Воловецького району, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від
25 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.
2. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року зазначений вирок залишено без змін.
3. Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді директора філії "Воловецьдержспецлісгосп" Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства "Закарпатагроліс", діючи умисно, за попередньою змовою з начальником відділу земельних ресурсів та начальником відділу Держкомзему у Воловецькому районі Закарпатської області ОСОБА_2, провадження щодо якого закрито у зв`язку із смертю, зловживаючи службовим становищем, будучи пособником, здійснив активні дії, які полягали в усуненні перешкод для забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки лісового фонду в кварталі № 58 виділу № № 17, 18, 20, 25 цієї філії загальною площею 3,06 га, котрі відносяться до першої групи лісів, у приватну власність громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що спричинило тяжкі наслідки. Для цього 29 серпня та
16 вересня 2008 року протягом робочого дня (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у своєму робочому кабінеті ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою філії акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок зазначеним громадянам, в які було внесено неправдиві відомості про факти виїзду на місце розташування ділянок та встановлення в натурі межових знаків, а також віднесення їх до сільськогосподарських земель та відсутність заперечень щодо передачі у власність фізичних осіб. Завдяки вказаним завідомо підробленим документам проекти землеустрою були затверджені 29 вересня 2008 року 15 сесією 5 скликання Воловецької селищної ради.
4. Таким чином, усупереч статтям 17, 19 Лісового кодексу України, внаслідок умисних дій ОСОБА_1 вказані земельні ділянки загальною площею 3,06 га, нормативною вартістю 16 651,08 грн, які перебували у власності філії "Воловецьдержспецлісгосп" ГДСЛАП "Закарпатагроліс", незаконно передані у власність фізичних осіб, що призвело до втрат лісового фонду на загальну суму 219 880,24 грн, чим спричинено тяжку шкоду охоронюваним законом інтересам держави.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки письмовим доказам, які підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про те, що земельні ділянки, які є предметом кримінальних правопорушень, належали до земель очолюваного ним лісового господарства, а також залишено поза увагою дані акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства та висновку експерта про порушення цих вимог під час передачі земельних ділянок у власність фізичних осіб. Також прокурор зазначає про порушення судом принципу змагальності сторін через відмову в допиті експерта для роз`яснення висновку в режимі відеоконференції.
6. Крім цього, прокурор стверджує, що під час оголошення вироку суд допустив такі скорочення та суперечності, які викривили його зміст, а процесуальні підстави виправдання, наведені у вироку, не відповідають підставам, проголошеним судом.
7. Вважає, що усупереч вимогам ст. 23, ч. 3 ст. 404, ст. 419 КПК України апеляційний суд безпідставно відмовив стороні обвинувачення в повторному дослідженні доказів, порушивши принцип їх безпосереднього дослідження, та, залишаючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 без задоволення, не навів у своїй ухвалі підстави, з яких визнав її необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
8. У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
9. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
10. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
12. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. При перегляді судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
13. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
(ст. 370 КПК України).
14. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
15. Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
16. Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі і поданих у судовому засіданні.
17. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
18. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з`ясувати, чи повно, всебічно та об`єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил
ст. 94 КПК України і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.