ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада2022 року
м. Київ
cправа № 164/63/19
провадження № 51-3907км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_11,
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_2 ОСОБА_12,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_2, котра діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, і прокурора ОСОБА_13, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 6 червня 2022 рокущодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030000000220, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився в м. Миколаєві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 15 червня 2004 року за ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, пунктами 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, котрий народився в с. Гоголів Броварського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, котрий народився в м. Вінниці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,
кожного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2020 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кожного до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, належного їм на праві власності.
Прийнято рішення щодо цивільного позову, речових доказів і процесуальних витрат. Визначено початок строку відбування покарання.
Згідно з вироком ОСОБА_1, який раніше судимий за вчинення розбою, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано винуватими й засуджено за вчинення розбійного нападу за таких обставин.
22 жовтня 2018 року приблизно о 03:30 ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою, одягнувши камуфльований одяг і маски для приховування обличчя, взявши із собою вогнепальну зброю, перероблену з стартового пістолета марки "STALKER", заводський номер № НОМЕР_1, споряджений пістолетними патронами травматичної дії, проникли на територію господарства, що розташоване на АДРЕСА_6, де з метою заволодіння майном напали на ОСОБА_5 із застосуванням насильства та погрозами застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я. При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 завдали ОСОБА_5 ударів, повалили на землю та затягнули до коридору будинку, після чого за допомогою липкої стрічки зв`язали руки потерпілого за спиною. Надалі вони завдали потерпілому ударів кулаками та ногами по голові й тулубу, заподіявши легкі тілесні ушкодження, та, вимагаючи гроші, направляли в голову ОСОБА_5 пістолет і при цьому висловлювали погрози його застосувати, які потерпілий сприйняв як реальні, у зв`язку з чим указав на місцезнаходження грошей.
Після вказаного ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заволоділи коштами ОСОБА_5 на загальну суму 48 870 грн.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 6 червня 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2020 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінено, призначено їм за ч. 3 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із конфіскацією майна, належного їм на праві власності. Звільнено ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з-під варти за відбуттям призначеного покарання. У решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, стверджуючи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що апеляційний суд усупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перевірив доводів апеляційної скарги, поданої стороною захисту, і не надав на них відповідей, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону. Посилається на те, що місцевий суд неправильно встановив допустимість доказів, якими обґрунтував доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК, а апеляційний суд, безпосередньо не дослідивши доказів, у тому числі додатково наданих стороною захисту, не перевірив їх допустимості, наявності провокації з боку правоохоронних органів і, як наслідок, неправильно застосував ч. 3 ст. 187 КК, залишивши без зміни вирок місцевого суду.
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_13, котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особам засуджених, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що положення ст. 69 КК щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 апеляційний суд застосував неправильно, що призвело до явної несправедливості призначеного засудженим покарання через м`якість. Указує, що всупереч приписам ст. 419 КПК апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора щодо м`якості покарання, призначеного ОСОБА_1, і свого рішення в цій частині не мотивував та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду в цій частині без зміни, що призвело до призначення м`якого покарання та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що призначення всім засудженим покарання навіть у мінімальній межі санкції, передбаченої ч. 3 ст. 187 КК, не сприятиме досягненню мети покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу сторони захисту і просили її задовольнити, а також частково погодилися з доводами, наведеними у касаційній скарзі прокурора.
Прокурор ОСОБА_10просив ухвалу Рівненського апеляційного суду від 6 червня 2022 рокущодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасувати з призначенням нового розгляду в цьому суді апеляційної інстанції. Заявив клопотання про обрання засудженим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб на підставі ч. 3 ст. 433 КПК.
Захисники ОСОБА_12, ОСОБА_11 заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, висловившись щодо необхідності скасування ухвали суду апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду провадження в цьому суді з підстав, наведених у касаційній скарзі захисника ОСОБА_2
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як визначено ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути наведені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.