Постанова
Іменем України
11 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 760/30848/19
провадження № 61-12455св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Внутрішня виконавча служба",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Овсій Дмитро Юрійович, на постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Березованеко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Внутрішня виконавча служба" (далі - ТОВ "Внутрішня виконавча служба") про стягнення заборгованості у розмірі 1 520 000,00 грн.
На обґрунтування позову посилався на таке.
03 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Груп" (далі - ТОВ "ФК "Смарт Груп") та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу заставної № АА000097, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Журавльовою Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 8663.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору загальна сума договору становила 1 100 000,00 грн.
Під час виконання взаємних зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року ТОВ "ФК "Смарт Груп", як продавець, свої обов`язки виконав у повному обсязі: передав покупцю заставну в термін та спосіб, визначений договором, водночас ОСОБА_2, як покупець, своїх обов`язків за договором не виконав, визначену в договорі суму коштів не сплатив.
23 липня 2018 року між ТОВ "ФК "Смарт Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Фактор Груп" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 23/07.18, посвідчений приватним нотаріусом Журавльовою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 344.
За цим договором до нового кредитора перейшов обсяг майнових прав (право вимоги) первісного кредитора у грошових зобов`язаннях, які виникли та існують на цей час на підставі договору купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року, укладеного між ТОВ "ФК "Смарт Груп" та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Журавльовою Л. М. 03 грудня 2014 року.
Відповідно до пункту 1.3 договору відступлення права вимоги від 23 липня 2018 року на дату його укладання загальний обсяг права вимоги, який відступлено за основним договором, становив 2 103 393,67 грн з урахуванням суми основної заборгованості та пені за прострочення виконання основного зобов`язання.
03 серпня 2018 року між позивачем та новим кредитором укладений договір поруки № 03/08-п, відповідно до умов якого позивач зобов`язався перед новим кредитором у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року відповідати як солідарний боржник в однаковому обсязі із ОСОБА_2 шляхом погашення заборгованості за основним договором у повному обсязі або в частинах.
Отримавши від ТОВ "ФК "Фактор Груп" повідомлення про факт недотримання боржником своїх зобов`язань, позивач на виконання умов договору поруки № 03/08-п сплатив на користь ТОВ "ФК "Фактор Груп" кошти у розмірі 1 520 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3.4 договору поруки № 03/08-п після виконання поручителем зобов`язань ОСОБА_2, передбачених пунктами 1.1, 3.3 договору поруки № 03/08-п у повному обсязі або в частині, до поручителя переходять всі права кредитора за основним договором у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.
З урахуванням наведеного позивач вважав, що до нього частково перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року на підставі виконання своїх зобов`язань, як поручителя, згідно з договором поруки № 03/08-п, а саме право вимоги у розмірі 1 520 000,00 грн.
Також 27 липня 2018 року між ТОВ "ФК "Фактор Груп" та ТОВ "Внутрішня виконавча служба" укладений договір поруки № 27/07-п, відповідно до умов якого ТОВ "Внутрішня виконавча служба" зобов`язалося перед новим кредитором у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року відповідати як солідарний боржник в однаковому обсязі із ОСОБА_2 шляхом погашення заборгованості за основним договором у повному обсязі або в частинах (т. 1, а. с. 1-4).
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ "Внутрішня виконавча служба" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 510 300,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач виконав свої обов`язки перед новим кредитором з виконання зобов`язань ОСОБА_2 зі сплати коштів за договором купівлі-продажу заставної у частині, що становить 1 520 000,00 грн та набув права вимоги до відповідачів на зазначену суму.
ОСОБА_2 25 лютого 2020 року частково погасив заборгованість за договором поруки від №03/08-п, чим визнав та підтвердив наявність своєї заборгованості перед позивачем.
Водночас у матеріалах справи немає доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати відповідачами заборгованості перед позивачем.
Відхиляючи посилання ОСОБА_2 щодо застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що позовна давність для поручителя, що виконав основне зобов`язання починає відраховуватися з дати погашення основного зобов`язання (дати коли він дізнався про порушення свого права) та є таким, що не сплив на час подання позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що порука ОСОБА_1 за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року припинилася 04 жовтня 2018 року.
Виконання позивачем після цієї дати зобов`язань, зокрема сплата протягом березня-квітня 2019 року коштів на користь ТОВ "ФК "Фактор Груп", що випливають із укладеного ним договору поруки, не може мати правих наслідків у вигляді переходу до нього права вимоги (права кредитора), яке мав кредитор до боржника ОСОБА_2 .
Сплачені позивачем ТОВ "ФК "Фактор Груп" кошти є по суті безпідставно отриманими останнім.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції порушив право позивача на отримання від відповідача коштів на суму 1 510 300 грн, оскільки це право перейшло до нього внаслідок виконання договору поруки та прийняття кредитором вказаного зобов`язання як належного.
Суд апеляційної інстанції неповно оцінив зібрані у справі докази та не взяв до уваги надану представником позивача копію додаткової угоди до договору поруки про внесення змін до розділу 5 договору щодо строку його дії та копію банківської виписки, що підтверджує внесення ОСОБА_2 коштів за основним договором на користь позивача.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що ТОВ "Внутрішня виконавча служба" визнало себе разом із позивачем солідарним боржником перед ТОВ "ФК "Фактор Груп" та визнало в повному обсязі заявлені позивачем вимоги.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/14109/17, від 12 червня 2018 року у справі № 910/21034/17, від 09 листопада 2018 року у справі № 911/3685/17, від 10 вересня 2019 року у справі № 916/2403/18; недослідження зібраних у справі доказів, необґрунтоване відхилення клопотання про витребування письмових доказів.
У жовтні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Крекін М. Д., просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Також просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн. Водночас зазначив, що докази витрат надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановив факт припинення поруки відповідно до закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції навів мотиви відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи додаткової угоди до договору поруки та обґрунтовано не врахував посилання позивача на те, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, оскільки порука була припинена на момент сплати коштів ОСОБА_1, тому позивач не набув права вимоги до відповідача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Овсій Д. Ю., на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що 03 грудня 2014 року між ТОВ "ФК "Смарт Груп" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу заставної, посвідчений приватним нотаріусом Журавльовою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 8663 (т. 1, а. с. 6-9).
Відповідно до пункту 1.2 договору загальна вартість заставної склала 1 100 000,00 грн.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 зазначеного договору оплата повинна бути здійснена у готівковій або безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця або через його касу до 03 жовтня 2015 року.
ТОВ "ФК "Смарт Груп" як продавець свої обов`язки виконало у повному обсязі, передало ОСОБА_2 заставну у термін та спосіб визначені договором, однак ОСОБА_2 своїх обов`язків за договором не виконав, визначену у договорі суму коштів не сплатив.
23 липня 2018 року між ТОВ "ФК "Смарт Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Фактор Груп" (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги № 23/07.18, посвідчений приватним нотаріусом Журавльовою Л. М. та зареєстрований у реєстрі за № 344 (т. 1, а. с. 10-11).
Відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 23/07.18 до нового кредитора перейшов обсяг майнових прав (право вимоги) первісного кредитора у грошових зобов`язаннях, які виникли та існують на теперішній час на підставі договору купівлі-продажу заставної, укладеного між ТОВ "ФК "Смарт Груп" та ОСОБА_2 .
Згідно з пунктом 1.3 зазначеного договору на дату його укладання загальний обсяг права вимоги, який відступається за основним договором, становив 2 103 393,67 грн, що включає суму договору - 1 100 000,00 грн та пеню за кожен день прострочення - 1 003 393,00 грн.
27 липня 2018 року між ТОВ "ФК "Фактор Груп" та ТОВ "Внутрішня виконавча служба" укладений договір поруки № 27/07-п, відповідно до умов якого ТОВ "Внутрішня виконавча служба" зобов`язалося перед новим кредитором у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року відповідати як солідарний боржник в однаковому обсязі із ОСОБА_2 шляхом погашення заборгованості за основним договором у повному обсязі або в частинах (т. 1, а. с. 57-58).
03 серпня 2018 року між новим кредитором та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 03/08-п (т. 1, а. с. 12-13).
Відповідно до умов договору поруки від 03 серпня 2018 року № 03/08-п ОСОБА_1 зобов`язався перед новим кредитором у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року відповідати як солідарний боржник в однаковому обсязі із ОСОБА_2 шляхом погашення заборгованості за основним договором у повному обсязі або в частинах.
На виконання умов договору поруки від 03 серпня 2018 року № 03/08-п ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ "ФК "Фактор Груп" кошти у розмірі 1 520 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 19 березня 2019 року № 318 на суму 100 000,00 грн; від 08 квітня 2019 року № 331 на 644 894,43 грн; від 08 квітня 2019 року № 336 на 149 000,57 грн; від 09 квітня 2019 року № 342 на 626 105,00 грн (т. 1, а. с. 14-17).
Згідно з пунктом 3.4 договору поруки від 03 серпня 2018 року № 03/08-п після виконання поручителем зобов`язань ОСОБА_2, передбачених пунктами 1.1, 3.3 договору поруки № 03/08-п, у повному обсязі або в частині до поручителя переходять всі права кредитора за основним договором у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.
Відповідно до пункту 5.1 договору поруки від 03 серпня 2018 року № 03/08-п цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення грошових коштів у сумі 1 520 000,00 грн, сплачених ним ТОВ "ФК "Фактор Груп" на виконання взятих на себе зобов`язань за договором поруки від 03 серпня 2018 року № 03/08-п.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання може бути порука.
Згідно з частинами першою, другою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частиною другою статті 556 ЦКУкраїни до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і не залежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі
№ 2-1169/11 (провадження № 14-265цс18) зазначено, що строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 5.1 договору поруки від 03 серпня 2008 року строк дії договору визначений до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т. 1, а. с. 12-13).
У договорі купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року сторони визначили строк виконання ОСОБА_2 обов`язку зі сплати вартості заставної у повному обсязі у розмірі до 03 жовтня 2015 року. ОСОБА_2 у передбачені договором строки зазначений обов`язок не виконав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина четверта статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору поруки) про припинення поруки, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Тому порука ОСОБА_1 за належне виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором купівлі-продажу заставної від 03 грудня 2014 року припинилася 04 жовтня 2018 року.