Постанова
Іменем України
11 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 394/486/21
провадження № 61-8182св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Лан",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2022 року у складі судді Запорожець О. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 липня 2022 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" (далі - ПСП "Лан") про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 13 грудня 2018 року Кіровоградською філією державного підприємства "СЕТАМ" було зареєстровано право оренди за ПСП "Лан".
Згідно з копією договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року, наданого відділом Новоархангельського району Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, останній укладено між позивачем та відповідачем на строк 25 років.
Позивач зазначила, що оригінал зазначеного договору знаходиться в матеріалах справи № 394/82/21 Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
ОСОБА_1 вказує, що підписи, зазначені у договорі у графі "орендодавець" та в акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, їй не належать, а тому такий договір в силу вимог закону є нікчемним.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: зобов`язати ПСП "Лан" повернути їй земельну ділянку площею 5,0347 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:2090; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 20 червня 2006 року з кадастровим номером 3523655100:02:000:2090, укладеного між нею та відповідачем; скасувати запис про інше речове право номер 29466535 від 13 грудня 2018 року державного реєстратора Кіровоградської філії державного підприємства "СЕТАМ" Бойченка О. О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44632938 від 15 грудня 2018 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2022 року позов задоволено.
Зобов`язано приватне ПСП "Лан" негайно, після набранням рішенням законної сили, повернути у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 5,0347 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:2090, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області.
Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Лан".
Скасовано запис про інше речове право № 29466535 від 13 грудня 2018 року державного реєстратора Кіровоградської філії державного підприємства "СЕТАМ" Бойченка О. О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44632938 від 15 грудня 2018 року.
Стягнуто з ПСП "Лан" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 грн, витрати понесені на правничу допомогу у сумі 5 000 грн та витрати понесені при проведенні експертизи у сумі 2 259,24 грн, а всього стягнуто 8 167,24 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ПСП "Лан" подало апеляційну скаргу.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу ПСП "Лан" залишено без задоволення. Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2022 року залишено без змін.
Рішення місцевого суду, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що ОСОБА_1 спірного договору оренди землі не підписувала, а тому не було її фактичного волевиявлення на укладення правочину.
Суди, встановивши, що спірний договір позивачем не підписувався, зазначили, що такий договір не є укладеним, а відтак задовольнили позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації.
Також в судових рішеннях вказано, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Крім того, суди зазначили, що вимога ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки також підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у серпні 2022 року, ПСП "Лан" просило рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати й передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої
статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) як на підставу оскарження судових рішень.
Так, в касаційній скарзі зазначено, що місцевий суд необґрунтовано відхилив клопотання представника відповідача про проведення повторної судово?почеркознавчої експертизи, яке мотивоване неповнотою проведення експертного дослідження.
Також заявник посилається на безпідставне неврахування апеляційним судом додаткових пояснень до апеляційної скарги, зокрема, рецензії від 17 травня 2022 року на висновок експерта від 22 грудня 2021 року, та необґрунтовану відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відхилити доводи заявника через їх необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга ПСП "Лан" подана до Верховного Суду у серпні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи. Зупинено виконання рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2022 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
19 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,0347 га, кадастровий номер 3523655100:02:000:2090, яка розташована на території Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, що підтверджується копією витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 жовтня 2019 року № НВ-3510081842019 (т.1, а.с.15-20).
20 липня 2006 року між ПСП "Лан" та від імені ОСОБА_1 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 25 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філія Центру державного земельного кадастру (далі - Новоархангельський відділ КРФ ЦДЗК) 02 листопада 2006 року за № 314 (а.с.9-14).
Згідно з копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 лютого 2020 року № 199898144 убачається, що 13 грудня 2018 року державним реєстратором Кіровоградської філії державного підприємства "СЕТАМ" Бойченком О. О. внесено запис про інше речове право № 29466535 на підставі договору оренди землі № 314, виданого 02 листопада 2006 року Новоархангельським відділом КРФ ЦДЗК (т.1 а.с.21-22).
Відповідно до копії висновку від 29 червня 2021 року № 8 науково?дослідної лабораторії експертних досліджень приватного підприємства "Агенція 007" підписи від імені ОСОБА_1, розташовані у:
- договорі оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП "Лан", зареєстрованому 02 листопада 2006 року у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК за № 314, в графах: "Орендодавець", "Орендар";
- акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 02 листопада 2006 року, який є додатком № 1 до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП "Лан", зареєстрованому 02 листопада 2006 року у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК за № 314, в графі "Земельну ділянку передав";
- акті визначення меж земельної ділянки в натурі від 02 листопада 2006 року, який є додатком № 2 до договору оренди земельної ділянки від 20 липня 2006 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП "Лан", зареєстрованому 02 листопада 2006 року у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК за № 314 в графі "орендодавець", виконані не ОСОБА_1, а іншою, однією й тією ж особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (т.1, а.с.29-46).
За клопотанням сторони позивача ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2021 року у даній цивільній справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу.
Згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно?криміналістичного центру МВС України від 22 грудня 2021 року № СЕ?19-21/27942-ПЧ підписи від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" та у графі "Орендар" у договорі оренди земельної ділянки, укладеному 20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Лан", зареєстрованому у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК 02 листопада 2006 року за № 314, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Земельну ділянку передав" Додатку № 1 "Акт Про передачу та прийом земельної ділянки в натурі" до договору оренди земельної ділянки, укладеному 20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Лан", зареєстрованому у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК 02 листопада 2006 року за № 314, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" у Додатку № 2 "Акт визначення меж земельної ділянки в натурі" до договору оренди земельної ділянки, укладеному 20 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Лан", зареєстрованому у Новоархангельському відділі КРФ ЦДЗК 02 листопада 2006 року за № 314, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (т.1 а.с.98-109).
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується
з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Згідно з положенням частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).
Права власників земельних ділянок передбачені статтею 90 ЗК України, зокрема, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.