Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 178/291/20
провадження № 61-6718св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи за первісним позовом:
позивач - Фермерське господарство "Агромир",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Божий Дар Агро",
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна,
учасники справи за зустрічним позовом:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Божий Дар Агро",
відповідач - Фермерське господарство "Агромир",
треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Агромир" на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року в складі судді Цаберябого Б. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В. у справі за позовом Фермерського господарства "Агромир" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Божий Дар Агро", третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію прав та визнання поновленим договору оренди землі, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Божий Дар Агро" до Фермерського господарства "Агромир", треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна, про визнання дійсним та укладеним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Фермерське господарство "Агромир" (далі - ФГ "Агромир") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Божий Дар Агро" (далі - ТОВ "Божий Дар Агро"), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської А. В. про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та визнання поновленим договору оренди землі.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 21 грудня 2009 року між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки № 1-20, згідно з умовами якого останній надав ФГ "Агромир" в оренду земельну ділянку площею 5,7548 га з кадастровим номером 1222081700:01:001:0299, яка розташована на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (далі - земельна ділянка), строком на 10 років. 08 лютого 2010 року вказаний договір було зареєстровано, про що Криничанським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" було зроблено відповідний запис у Державному реєстрі земель за № 041012200089.
З метою використання свого переважного права на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк орендар 24 липня 2019 року направив ОСОБА_1 лист від 23 липня 2019 року за № 23/07, до якого було додано додаткову угоду про поновлення договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20. Вказаний лист із додатковою угодою ОСОБА_1 особисто отримав 24 липня 2019 року.
На час звернення до суду ФГ "Агромир" використовувало спірну земельну ділянку та сплатило частину орендної плати за 2020 рік на користь ОСОБА_1, що підтверджується актом прийому-передачі товарів від 27 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ФГ "Агромир" в рахунок оплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 520,00 грн, а саме: муку пшеничну - 50 кг, олію соняшникову - 5 л.
Станом на 10 березня 2020 року жодних письмових заперечень щодо продовження терміну дії договору від ОСОБА_1 на адресу ФГ "Агромир" не надходило.
Однак з відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ФГ "Агромир" стало відомо про те, що ОСОБА_1 03 грудня 2019 року уклав новий договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Божий Дар Агро", відповідно до умов якого надав вказаному товариству в оренду спірну земельну ділянку. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50076761 від 06 грудня 2019 року, прийнятого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В.
Вказувало, що на час реєстрації зазначеного договору діяв договір оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладений із ФГ "Агромир", оскільки строк його дії закінчився лише 08 лютого 2020 року. Крім того, чинним законодавством передбачено обов`язковість запитів інформації, що містяться в реєстрах у паперовій формі, перед реєстрацією та внесенням відомостей про право користування до електронних реєстрів. Однак приватний нотаріус провів подвійну державну реєстрацію іншого речового права - оренди землі щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, але щодо різних сторін.
Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ФГ "Агромир" просило суд:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2019 року № 03/12/2019, укладений між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 ;
- скасувати запис про інше речове право № 34512600 від 04 грудня 2019 року, внесений у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В. щодо проведення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ "Божий Дар Агро";
- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладений між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1, з 08 лютого 2020 року на десять років на тих самих умовах;
- визнати укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Агромир".
У серпні 2020 року ТОВ "Божий Дар Агро" звернулося до суду із зустрічним позовом до ФГ "Агромир", треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська А. В., про визнання дійсним та укладеним договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ "Божий Дар Агро" посилалося на те, що 04 грудня 2019 року приватний нотаріус Римська А. В. зареєструвала за ТОВ "Божий Дар Агро" право оренди на спірну земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 . Правомірність дій нотаріуса Римської А. В. підтверджується наказом Міністерства юстиції України від 03 липня 2020 року № 1727/7, згідно з яким відмовлено у задоволенні скарги ФГ "Агромир" у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийнято оскаржуване рішення відповідно до вимог законодавства.
ТОВ "Божий Дар Агро" зазначало, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Однак ОСОБА_1 не підписував додаткової угоди з ФГ "Агромир" про поновлення договору оренди землі від 21 грудня 2009 року № 1-20. Тому договір оренди між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1 не було продовжено.
На підставі викладеного, ТОВ "Божий Дар Агро" просило суд визнати дійсним та укладеним договір оренди спірної земельної ділянки від 03 грудня 2019 року між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 104-108).
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2020 року позови ФГ "Агромир" та ТОВ "Божий Дар Агро" об`єднано в одне провадження (т. 1 а. с. 142).
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2021 року провадження в цій справі в частині позовних вимог ФГ "Агромир" про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 грудня 2019 року № 50076761, прийнятого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В., щодо проведення державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ "Божий Дар Агро" закрито. Звільнено від участі у справі як відповідача приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римську А. В. Залучено до участі у справі приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римську А. В. як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору (т. 1 а. с. 237, 238).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його прийняття
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2019 року № 03/12/2019, який укладено між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 .
Скасовано запис про інше речове право № 34512600 від 04 грудня 2019 року, внесений у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А. В., щодо проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ "Божий Дар Агро".
У задоволенні позовних вимог ФГ "Агромир" про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1, з 08 лютого 2020 року на десять років на тих самих умовах, визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Агромир", відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Божий Дар Агро" про визнання дійсним та укладеним договору оренди між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 від 03 грудня 2019 року відмовлено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Божий Дар Агро" на користь ФГ "Агромир" 6 306,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ФГ "Агромир" в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1, та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Божий Дар Агро" про визнання дійсним та укладеним цього договору оренди, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2019 року укладено між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, що свідчить про одночасну оренду однієї і тієї ж земельної ділянки двома орендарями, що суперечить нормам Закону України "Про оренду землі".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФГ "Агромир" про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20 на десять років на тих самих умовах та визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 відсутнє волевиявлення як власника земельної ділянки на продовження дії договору оренди з ФГ "Агромир".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його прийняття
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1, з 08 лютого 2020 року на десять років на тих самих умовах та визнання укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, ФГ "Агромир" подало апеляційну скаргу.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу ФГ "Агромир" залишено без задоволення, а рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року в оскаржуваній частині - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ФГ "Агромир" про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20 та визнання укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, а також зазначив, що оскільки додаткова угода до договору оренди від 21 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ФГ "Агромир" не укладалася, то відсутні підстави для задоволення цих вимог.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
12 липня 2022 року ФГ "Агромир" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1, з 08 лютого 2020 року на десять років на тих самих умовах, визнання укладеною додаткову угоду № 1 до договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права (статтю 33 Закону України "Про оренду землі") без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 313/350/16 та № 159/5756/18, у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19, від 10 квітня 2018 року в справі № 594/376/17, від 09 листопада 2021 року в справі № 910/4790/20, від 26 жовтня 2021 року в справі № 910/5710/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач виконав усі обов`язки, передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: 24 липня 2019 року письмово повідомив орендодавця ОСОБА_1 листом від 23 липня 2019 року № 23/07 про свій намір продовжувати договір оренди спірної земельної ділянки та додав до листа додаткову угоду до договору оренди; позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою; відповідач не надіслав позивачу свої заперечення щодо поновлення договору оренди.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2022 року Виприк С. О., який діє в інтересах ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1, надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині - законними та обґрунтованими, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із Криничанського районного суду Дніпропетровської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у серпні 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 830168, виданого 23 листопада 2009 року на підставі розпорядження голови Криничанської райдержадміністрації від 03 серпня 2007 року № 595-р-07, ОСОБА_1 належить спірна земельна ділянка (т. 1 а. с. 27).
21 грудня 2009 року між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 1-20, згідно з умовами якого останній надав ФГ "Агромир" в оренду спірну земельну ділянку строком на десять років (т. 1 а. с. 21-24).
08 лютого 2010 року вказаний договір оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20 було зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що Криничанським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" було зроблено відповідний запис у Державному реєстрі земель за № 041012200089 (т.1 а. с. 21-24).
З метою використання свого переважного права на укладення договору оренди спірної земельної ділянки на новий строк, орендар 24 липня 2019 року направив ОСОБА_1 лист від 23 липня 2019 року за № 23/07, до якого було додано додаткову угоду про поновлення договору оренди від 21 грудня 2009 року № 1-20 (т. 1 а. с. 31, 32).
Вказаний лист із додатковою угодою ОСОБА_1 особисто отримав 24 липня 2019 року, про що свідчить його підпис на примірнику листа ФГ "Агромир" (т. 1 а. с. 31).
Суди встановили, що ФГ "Агромир" використовує спірну земельну ділянку та сплатило ОСОБА_1 частину орендної плати за 2020 рік, що підтверджується актом прийому-передачі товарів від 27 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ФГ "Агромир" в рахунок оплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 520,00 грн, а саме: муку пшеничну - 50 кг, олію соняшникову - 5 літрів (т. 1 а. с. 33).
03 грудня 2019 року між ТОВ "Божий Дар Агро" та ОСОБА_1 укладено договір оренди спірної земельної ділянки № 03/12/2019 строком дії договору на 10 років (т. 1 а. с. 34-37).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2019 року №03/12/2019 зареєстрований 04 грудня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Римською А. В. (т. 1 а. с. 46).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині не відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФГ "Агромир" про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 21 грудня 2009 року № 1-20, укладеного між ФГ "Агромир" та ОСОБА_1, з 08 лютого 2020 року на десять років на тих самих умовах, визнання укладеною додаткової угоди № 1 до цього договору оренди, а в іншій частині не оскаржується, то в силу положень статті 400 ЦПК України не переглядається Верховним Судом у касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі", ЗК України та загальними нормами ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.