ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа №440/504/20
адміністративне провадження №К/9901/44664/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Уханенка С.А.,
при секретарі - Лещенко С.В..,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді: Катунов В.В., Чалий І.С.)
у справі № 440/504/20
за позовом ОСОБА_1
до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції
про зобов`язання вчинити дії,-
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У січні 2020 року ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Октябрського районного суду м. Полтави (далі - Октябрський районний суд м. Полтави, відповідач - 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА в Полтавській обл., відповідач -2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог по справі - Національне агентство з питань запобігання корупції ( далі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог по справі, НАЗК), в якому після зменшення позовних вимог, просила суд:
- зобов`язати ТУ ДСА в Полтавській обл. нарахувати та виплатити судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 компенсацію, у зв`язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 роки та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон №2050-III).
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що після отримання наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави від 09.10.2020 №36/од.с "Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу" та уточнених табелів обліку використання робочого часу, ТУ ДСА в Полтавській обл. здійснено перерахунок суддівської винагороди позивачки, та проведено її виплату у перерахованому розмірі 23 903,84 грн - 18.11.2020, що свідчить про те, що з боку ТУ ДСА в Полтавській обл. під час нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 жодних порушень вимог чинного законодавства допущено не було.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 у справі №440/504/20.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ТУ ДСА України в Полтавській обл. нарахувати та виплатити судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 компенсацію, у зв`язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019 відповідно до Закону № 2050-III.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ТУ ДСА України в Полтавській обл. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102,00 грн. 00 коп.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги та скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з помилковості висновків Полтавського окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивачки, з огляду на те, що її право на отримання заробітної плати за оскаржувані періоди підтверджено наказом голови суду "Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу" від 09.10.2020 №36/од.с, однак заробітну плату за вказані вище періоди позивачці виплачено лише 18.11.2020, що свідчить про порушення з боку ТУ ДСА в Полтавській обл. встановлених строків виплати нарахованих доходів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
07 грудня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції від ТУ ДСА в Полтавській обл. ( далі - ТУ ДСА в Полтавській обл., скаржник ) надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просив скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №440/504/20.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не враховував висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 816/1203/16. Вказав, що Закон №2050-III передбачає обов`язок роботодавця або органу, який його замінює, нараховувати компенсації, у разі затримки виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, що не мало місця у спірних правовідносинах, оскільки нарахованою, але не виплаченою заробітною платою є заробітна плата, яка відображена у бухгалтерський документах та фіксується як заборгованість перед працівником, тоді як у даній справі заборгованості з виплати заробітної плати у спірний період уповноважений орган не мав. Посилався на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі № 545/3672/165-ц щодо тлумачення змісту поняття "нарахована, але не виплачена заробітна плата". Зауважив, що у зазначений період суддівська винагорода позивачці нараховувалась відповідно до наказів голови суду щодо оплати праці ОСОБА_1 пропорційно відпрацьованому часу, які були чинними на час проведення таких виплат, а тому невиплата суддівської винагороди за дні, які були відображено у табелях обліку використання робочого часу як прогули, є правомірною.
24 січня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року - без змін. Просила розгляд справи здійснювати за її участю.
07 лютого 2022 руку на адресу Верховного Суду від НАЗК надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог по справі, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року - без змін.
20 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження у справі № 440/504.20.
20 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду зупинено виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі №440/504/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
18 жовтня 2022 року Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу №440/504/20 до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У період з 2016 по 2017 роки та 2019 рік ТУ ДСА у Полтавській обл. здійснювало нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1, зокрема, на підставі наказів голови Октябрського районного суду м. Полтави щодо оплати праці пропорційно відпрацьованому часу та не проводило нарахувань та виплат такої винагороди за дні, які відображено у табелях обліку використання робочого часу як прогули.
11.08.2020 за результатами перевірки про можливе порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII ( далі - Закон № 1700-VII ) НАЗК, яким встановлено порушення посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави ч. 1 ст. 53-4 (до 01.01.2020 ч. 3 ст. 53) цього Закону, що полягало в піддані ОСОБА_1 як викривача негативним заходам впливу, керівником Департаменту запобігання та виявлення корупції Деркачем С. на ім`я голови Октябрського районного суду м. Полтави Савченка А. винесено припис про усунення порушень та поновлення трудових прав викривача №23-07/25/20, яким вимагалося усунути порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача; провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави; вжити заходів щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.
25.09.2020 керівником Департаменту запобігання та виявлення корупції Деркачем С. направлено на ім`я голови Октябрського районного суду м. Полтави Савченка А. лист "Про виконання припису" №23-04/51578/20, в якому висунуто вимогу про усунення в найкоротший термін порушення трудових прав ОСОБА_1, яке полягало в неповній оплаті суддівської винагороди, шляхом видання відповідних наказів та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки, з метою реалізації ч. 4 ст. 53-4 Закону №1700-VII, згідно з якою викривачу гарантується поновлення порушених прав.
09.10.2020 наказом голови Октябрського районного суду м. Полтави "Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу" №36/од.с на виконання приписів вказаного вище листа скасовано накази голови Октябрського районного суду м. Полтави "Про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ": від 27.09.2016 №26/од.с.; від 07.10.2016 №29/од.с.; від 21.10.2016 №31/од.с.; від 13.02.2017 №5/од.с.; від 15.03.2017 7/од.с; від 23.03.2017 №9/од.с.; від 20.04.2017 №11/од.с.; від 20.03.2019 №14/од.с.;від19.12.2019 №44/од.с.
Пунктом 2 вказаного наказу внесено виправлення до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки відносно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 в частині проставлення прогулів та відміток щодо пропорційно відпрацьованого часу шляхом проставлення відповідних відміток про відпрацювання робочого часу в повному обсязі.
Пунктом 3 цього наказу наказано бухгалтерії ТУ ДСА в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 період 2016-2019 роки відповідно до виправлених табелів обліку використання робочого часу.
На виконання вказаного наказу та наданих уточнених табелів обліку використання робочого часу ТУ ДСА в Полтавській області здійснено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за повних 15 робочих днів, а саме: 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, які попередньо були зараховані як прогул, та 49 годин 40 хвилин за дні: 15.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 28.09.2016, 29.09.2016, 07.10.2016, 11.10.2016, 12.10.2016, 18.10.2016, 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.03.2019, 27.11.2019, попередньо за які оплата проводилася пропорційно відпрацьованому часу, за яким загальний розмір суми донарахованої суддівської винагороди склав 23 903,84 грн.
18.11.2020 ТУ ДСА у Полтавській обл. проведено виплату суддівської винагороди у розмірі 23 903,84 грн на користь ОСОБА_1 .
Вважаючи, що через порушення встановлених строків виплати доходів нею було втрачено їх частину, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за вказані вище періоди.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок КМУ № 159).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За змістом ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Приписами ст.ст. 3, 4 Закону №2050-III визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з п. 1 Порядку КМУ №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку КМУ №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Положеннями п. 3 Порядку КМУ №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);