ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 120/3334/19-а
адміністративне провадження № К/9901/13122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 120/3334/19-а
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 (суддя Воробйова І.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Смілянець Е.С., Охрімчук І.Г.),
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі також - АТ "Вінницяобленерго", позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 17.09.2019 №1974 "Про накладення штрафу на АТ "Вінницяобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" в частині встановлення порушення Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до Законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а саме: пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV, відповідно до якого забороняється приєднувати електроустановки Замовника до електричних мереж побутових споживачів, та в частині накладення штрафу у розмірі 1700 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що процедура надання послуги приєднання електроустановок замовників передбачає ряд дій, які завершуються підписанням акту прийому-передачі. Так, акти здачі-приймання наданих послуг з нестандартного приєднання, які підтверджують факт завершення надання відповідних послуг, підписано між замовниками та ПАТ "Вінницяобленерго" 12 грудня 2018 року після фактичного продажу громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2 належних їм електричних мереж ФОП ОСОБА_3 (який має статус суб`єкта господарювання), і подальше укладення договорів про користування електричною енергією з замовниками відбувалось лише з 12 грудня 2018 року. Відтак, надання послуги з приєднання та підключення електроустановок замовників відбувалось саме до електричних мереж суб`єкта господарювання, а не побутових споживачів, що свідчить про відсутність в діях позивача порушення пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, позов задоволено.
Так, судами встановлено, що у період з 12 серпня 2019 року по 23 серпня 2019 року проведено планові заходи державного нагляду дотримання суб`єктом господарювання (АТ "Вінницяобленерго") вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умов з розподілу та постачання електричної енергії.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акти № 295, №296 від 23 серпня 2019 року.
В акті №295, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності відповідно до Законів України "Про електроенергетику", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії" та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а саме: пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV, відповідно до якого забороняється приєднувати електроустановки Замовника до електричних мереж побутових споживачів.
За наслідком проведеної перевірки та на підставі складених актів відповідачем прийнято постанову №1974 від 17 вересня 2019 року, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 1 700 000 гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що акти здачі-приймання наданих послуг з нестандартного приєднання, які підтверджують факт завершення надання відповідних послуг, підписано між замовниками та ПАТ "Вінницяобленерго" після продажу громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2 належних їм електричних мереж ФОП ОСОБА_3, що, у свою чергу, свідчить про відсутність в діях позивача порушення пункту 4.1.8 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення судів скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач взагалі не мав права розпочинати надавати послуги з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж та видавати технічні умови без наявності фактичного підтвердження переходу права власності на трансформаторні станції від фізичної особи до суб`єкта господарювання.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку із чим просить залишити касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг без задоволення, а оскаржувані нею судові рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвиток ринкових відносин, мінімізацію витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище здійснює Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п.72 ч.1 ст.1 Закону №2019-VIII).
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Приписами статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч.3 ст.22 Закону №1540-VIII).
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
Отже, зі змісту вказаних правових приписів вбачається, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки. В свою чергу, державний контроль Регулятором здійснюється зокрема шляхом проведення відповідних перевірок за результатом яких складаються акти.
Згідно із частиною першою статті 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п.1 ч.2 ст.77 Закону №2019-VIII).