1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 420/757/19

адміністративне провадження № К/9901/29669/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 (головуючий суддя: Левчук О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 (головуючий суддя: Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Потапчук В.О.) у справі №420/757/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Шаталова Світлана Миколаївна про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія і Газ Україна" (далі - ТОВ "Енергія і Газ Україна" або позивач) звернулося з позовом до Одеської обласної державної адміністрації (далі - Одеська ОДА або відповідач), третя особа: Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Шаталова Світлана Миколаївна (далі - третя особа), в якому просило:

визнати протиправними дії відповідача щодо непогодження загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію на 2019 рік по ТОВ "Енергія і Газ Україна";

зобов`язати Одеську ОДА розглянути загальновиробничі норми питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію на 2019 рік по ТОВ "Енергія і Газ Україна", подані позивачем на погодження до Одеської ОДА 08.10.2018 та 11.12.2018.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій із відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що 16.03.2007 проведено державну реєстрацію ТОВ "Енергія і Газ Україна" (код ЄДРПОУ 34737717; адреса місцезнаходження: 65041, м. Одеса, Шкодова гора, 1/1) за №1 556 102 0000 026667.

19.06.2017 Суворовський районний суд м. Одеси (справа №523/8045/17) розглянувши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №42017160000000053 від 20.01.2017 із звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 212, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 366, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 364 КК України, виніс вирок, яким зокрема, застосував спеціальну конфіскацію шляхом звернення всього рухомого та нерухомого майна, земельної ділянки, належних ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" та ТОВ "Енергія і Газ Україна", у дохід держави в особі Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.07.2017 у справі № 523/8045/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 632-р "Про віднесення майнових комплексів Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія і газ Україна" до сфери управління Фонду державного майна", згідно із яким майнові комплекси (рухоме та нерухоме майно, земельна ділянка), конфісковані у ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" і ТОВ "Енергія і газ Україна", віднесені до сфери управління Фонду державного майна.

Цим розпорядженням доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Фондом державного майна забезпечити проведення інвентаризації конфіскованого майна, яке передано на відповідальне зберігання та в оперативне управління ДП "Укртранснафтопродукт", а також Фонду державного майна за результатами проведеної інвентаризації прийняти конфісковане майно за актом приймання-передачі від ДП "Укртранснафтопродукт".

11.06.2018 за результатами інвентаризації конфіскованого майна, яке передано на відповідальне зберігання і в оперативне управління ДП "Укртранснафтопродукт", між Фондом державного майна України, ДП "Укртранснафтопродукт" та ДП "Одеський нафтопереробний завод" підписано акт приймання передачі № 84, згідно з яким ДП "Укртранснафтопродукт" передає, а Фонд державного майна України приймає майно, зазначене в інвентаризаційному описі необоротних активів; Фонд державного майна України передає на відповідальне зберігання, а ДП "Одеський нафтопереробний завод" приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене в інвентаризаційному описі необоротних активів; ДП "Укртранснафтопродукт" з дати підписання акту приймання-передачі до 18.06.2018 включно забезпечує збереження та охорону майна, зазначеного в інвентаризаційному описі необоротних активів.

У той же час, постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №523/8045/17 скасовано ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21.07.2017 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 06.08.2018 відкрито апеляційне провадження про перегляд вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2017.

08.10.2018 позивачем, як власником енергоблоку-когенераційної установки по комбінованому виробництву теплової та електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу, було подано до Одеської ОДА на погодження розрахункові матеріали по загальновиробничим нормам питомих витрат умовного палива на теплову та енергетичну енергію на 2019 рік.

Відповідач листом від 05.11.2018 №7757/4/01-26/7082/2-18 повідомив позивача про необхідність надання пояснень щодо того, на якому конкретно обладнанні ТОВ "Енергія і Газ Україна" має намір здійснювати господарську діяльність. Також відповідач проінформував заявника про те, що таблиця загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та енергетичної енергії не містить даних за 2017-2018 роки.

У відповідь на вказаний лист, позивач 11.12.2018 подав до Одеської ОДА письмові пояснення, в яких зазначив, що у зв`язку зі скасуванням ухвали Апеляційного суду Одеської області від 21.07.2017, вирок Суворовського районного суду від 19.06.2017, на підставі якого Уряд прийняв розпорядження про віднесення майнових комплексів, в т.ч., ТОВ "Енергія і Газ Україна" до сфери управління Фонду державного майна", є таким, що не набрав законної сили, а відтак, з огляду на те, що позивач є власником майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова Гора, 1 та 1/1, товариство планує здійснювати свою господарську діяльність на обладнанні, що перебуває у його власності. Також позивач повідомив про те, що відсутність даних по питомим витратам умовного палива за період 2017 - 2018 р.р. пов`язана із вимушеним простоєм виробництва ТОВ "Енергія і Газ Україна" у цей період.

Листом від 26.12.2018 № 9775/2/01-26/8258/2-18 відповідач повідомив ТОВ "Енергія і Газ Україна" про те, що наявність судових справ та чинного розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 632-р унеможливлює погодження обласною державною адміністрацією загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію на 2019 рік.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, у зв`язку зі скасуванням ухвали Апеляційного суду Одеської області від 21.07.2017 в касаційному порядку, вирок Суворовського районного суду від 19.06.2017 у справі №523/8045/17, на підставі якого Урядом прийнято розпорядження від 13.09.2017 № 632-р, є таким, що не набрав законної сили. Відповідно ТОВ "Енергія і Газ Україна" є власником майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова Гора, 1 та 1/1, та має право здійснювати ліцензовану діяльність на обладнанні, що перебуває у його власності. За таких обставин вважає відмову відповідача у погодженні загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію протиправною, та такою, що порушує право ТОВ "Енергія і Газ Україна" на здійснення ліцензійної діяльності.

Також позивач стверджує, майно юридичної особи не може бути конфісковане на підставі розпорядження Уряду, а лише за рішенням суду. Відтак, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України № 632-р прийнято на виконання вироку, який не набрав законної сили, то відповідно обладнання не може вважатися конфіскованим.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що розпорядження Кабінету Міністрів України № 632-р є чинним. Зважаючи, що майновий комплекс ТОВ "Енергія і газ Україна" віднесено до сфери управління Фонду державного майна, позивач об`єктивно не може здійснювати будь-яку господарську діяльність з використанням цього майна.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що станом на момент порушення позивачем питання про погодження загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та енергетичну енергію на 2019 рік, майнові комплекси (рухоме та нерухоме майно, земельна ділянка) ТОВ "Енергія і Газ Україна", в т.ч., когенераційна установка, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1, щодо якої розроблено загальновиробничі норми питомих витрат умовного палива на 2019 рік, були конфісковані, віднесені до сфери управління Фонду державного майна та передані на відповідальне зберігання, згідно акту приймання-передачі № 84.

В контексті зазначених обставин суди попередніх інстанцій констатували, що за позивачем хоча і зареєстровано право власності на когенераційну установку по комбінованому виробництву теплової та електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу, товариство не вважається користувачем та розпорядником цього майна. Відповідно у позивача відсутнє необхідне обладнання для виробництва теплової та електричної енергії.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що у визначеному законодавством порядку подав на затвердження погодження загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію на 2019 рік, проте відповідач, за відсутності на те законодавчо визначених підстав, не погодив норми витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Зазначає, що вирок, яким було застосовано спеціальну конфіскацію шляхом звернення всього рухомого і нерухомого майна ТОВ "Енергія і Газ Україна" у дохід держави в особі Кабінету Міністрів України не набрав законної сили, а отже позивач має законні підстави розпоряджатися належним йому на праві власності майном, в т.ч., когенераційною установкою по комбінованому виробництву теплової та електричної енергії з утилізацією атмосферного залишку вісбрекінгу. Відтак, за твердженнями скаржника, відмова відповідача у погодженні йому загальновиробничих норм питомих витрат умовного палива на теплову та електричну енергію на 2019 рік перешкоджає здійснювати господарську діяльність.

Також за позицією скаржника, розпорядження Уряду № 632-р є індивідуальним актом, який вичерпав свою дію фактом його виконання.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що необхідність погодження загальновиробничих норм питомих витрат ПЕР виникає за умови споживання підприємствами, установами чи організаціями енергетичних ресурсів понад 1000 т.у.п. Водночас позивачем не доведено, що його загальний річний обсяг споживання енергетичних ресурсів перевищує установлений законодавством показник, з урахуванням того, що у ТОВ "Енергія і Газ Україна" конфісковані виробничі потужності.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об`єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначені Законом України 01.07.1994 №74/94-ВР "Про енергозбереження" (далі - Закон № 74/94-ВР).

У преамбулі Закону №74/94-ВР наведено поняття, які вживаються у цьому нормативному документі, зокрема: паливно-енергетичні ресурси - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві; норми питомих витрат палива та енергії - регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Статтею 1 Закону №74/94-ВР визначено, що метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб`єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов`язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Згідно із частиною третьою статті 20 цього Закону, порядок установлення норм питомих витрат палива та енергії визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень, визначених у Законі №74/94-ВР, Уряд затвердив Порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №786; далі - Порядок №786).

Положеннями пункту 1 Порядку №786 визначено, що нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.


................
Перейти до повного тексту