ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2022 року
м. Київ
справа №440/4623/18
касаційне провадження № К/9901/24252/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року
(колегія суддів у складі: головуючий суддя - Катунов В.В.; судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.)
у справі № 440/4623/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове об`єднання "Цукровик Полтавщини"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове об`єднання "Цукровик Полтавщини" (далі - ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини", позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року №0010451401.
В обґрунтування позову платник зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган під час перевірки не надав належної оцінки змісту всіх наданих до перевірки документів, неправильно визначив дату набрання чинності Договором про переведення боргу та Додатковою угодою №2 від 23 травня 2016 року та дійшов помилкового висновку про завищення позивачем суми від`ємного значення неопераційних курсових різниць від операції з переведення боргу за Договором про переведення боргу, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмолено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 09 серпня 2018 року № 0010451401.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Додаткова угода №2 та Договір про переведення боргу набрали чинності після реєстрації в Національному банку України 29 червня 2016 року, тому проведення розрахунку курсових різниць правомірно здійснено позивачем станом на дату балансу 31 травня 2016 року, виходячи з існуючої заборгованості перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) на загальну суму 30 566 208,69 доларів США. Станом на 31 травня 2016 року позивач обліковував у власному бухгалтерському обліку заборгованість перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) в розмірі 30 566 208,69 доларів США, тому висновок контролюючого органу про початок відображення операції з погашення боргу перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) 23 травня 2016 року є помилковим.
ГУ ДФС у Полтавській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує, що при проведенні перевірки платником не було надано документального підтвердження щодо погодження будь-яких змін в Національному банку України до договору позики від 29 жовтня 2012 року в частині зміни позикодавця з Первісного позикодавця - Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) на Нового позикодавця. В результаті ненадання до перевірки проведених змін до договору та їх реєстрації в Національному банку України щодо зміни сторін в договорі позики від 29 жовтня 2012 року №1 та переведення боргу, а також перерахунку кредиторської заборгованості за даною позикою, платником ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" неправомірно задекларовано у складі інших витрат від`ємне значення неопераційних курсових різниць в сумі 10 026 109,29 грн (770 314 491,69 грн - 760 285 382,40 грн). Крім того, нарахування процентів та їх перерахування Первісному позикодавцю Анкор Інвест ЛТД (Кіпр), а також нарахування неопераційних курсових різниць позивачем здійснювалось на всю суму боргу за непогашеною позикою в розмірі 30 566 208,69 дол. США, без врахування проведеної ТОВ Фірма "Астарта-Київ" сплати за індивідуальними ліцензіями.
Верховний Суд ухвалою від 25 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області.
13 листопада 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що контролюючим органом в касаційній скарзі не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та допустимих доказах, якими спростовуються правомірні та обґрунтовані висновки суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 29 травня 2018 року по 10 липня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органо складено акт від 13 липня 2018 року № 834/16-31-14-01-10/ 30811110.
Згідно з висновками акта перевірки ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" допущені порушення пункту 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 193 від 10 серпня 2000 року "Про затвердження Національного положення (стандарту)", пункту 44.1, 44.2 ст. 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 188 144,00 грн, в тому числі 2017 рік - 634 424,00 грн, 1 квартал 2018 року - 553 720,00 грн.
Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, задекларовані позивачем за відповідні періоди 2017 року та 2018 року, як наслідок - вони мали вплив на формування показників податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.
На підставі названого акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року № 0010451401, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 485 180,00 грн, з яких за основним зобов`язанням - 1 188 144,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 297 036,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДФС у Полтавській області названого акту індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, був встановлений Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року, № 270 (далі - Положення №270), (чинним на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 270, резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи - підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом I цього Положення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що підлягає реєстрації, умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.
Вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), у тому числі в разі перегляду сторонами договору його умов у випадках, про які йдеться в пункті 1.19 глави 1 розділу I цього Положення.
Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу І Положення № 270 визначено, що зміни відомостей щодо сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розмірів процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором зборів, платежів, санкцій за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, а також зміна уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором потребують обов`язкового внесення відповідних змін до реєстрації договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 1.10 глави 1 розділу I цього Положення.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене Наказом Міністерства фінансів України 10 серпня 2000 року № 193.
Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із, джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.