ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа №814/141/17
касаційне провадження № К/9901/44704/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Енергетичної митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 (головуючий суддя - Стас Л.В., судді - Градовський Ю.М., Турецька І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-НК" (далі - Товариство) до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2016 № 903050000/2016/000172/1.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що Митницею, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Також, на думку позивача, у Митниці не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом (ціною договору), оскільки зміст наданих позивачем документів не був суперечливим, не містив розбіжностей, в них не були наявні ознаки підробки, документи містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що у Митниці не було підстав для сумніву в правильності митної вартості товару.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 13.06.2017 у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ненадання декларантом витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості, тоді як зазначена Товариством митна вартість товару була нижчою від котирувань Platts.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 10.08.2017 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 19.12.2016 № 903050000/2016/000172/1.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу визначення митної вартості не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, оскільки документи, подані декларантом для митного оформлення товару, не були такими, що у своїй сукупності викликають сумнів і достовірності наданої інформації. Доводи митного органу щодо реквізитів банківського рахунку та знижки в ціні товару були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки: сторони можуть погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, у тому числі ціну товару; контрагент ПОВ "Іncome Trade" має декілька рахунків в різних банківських установах, у зв`язку з чим не суттєвим є питання на який саме рахунок позивачем будуть перераховані кошти за отриманий товар, з урахуванням того, що оплату за товар ще не здійснено, оскільки умовами контракту передбачена відстрочка платежу.
Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2017 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: надані Товариством документи, необхідні для митного оформлення товарів, містили розбіжності, та не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, оскільки за ланцюгом перепродажу товару: Товариство (покупець) - ПОВ "Іncome Trade" - "CORAL ENERGY PTE LTD" (Сингапур) наявний інвойс, в якому вказана знижка (дисконт) від 32,2 доларів США за метричну тону (у договорі з третіми особами) до 26 доларів США (у договорі з позивачем), тоді як позивачем взагалі не обґрунтовується розмір зазначених знижок та за рахунок яких складових митної вартості (які містяться в Митному кодексі України) виникла ця знижка; розбіжності у реквізитах банківського рахунку у інвойсі та договорі, відсутність оплати за товар, розбіжність у строках оплати у інвойсі та договорі є підставою для обґрунтованого сумніву. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.
Товариство не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.11.2022 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 09.11.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що між Товариством (покупець) та Партнерством з обмеженою відповідальністю "Іncome Trade" (продавець) був укладений контракт №6/13 від 03.11.2016, відповідно до умов якого: продавець зобов`язується передати у власність, а покупець оплатити та прийняти бензин автомобільний А-92 (далі - товар). Кількість товару у конкретній партії, опціон, строк поставки, ціна і вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначається відповідними додатковими угодами (далі - додаткова угода), які є невід`ємною частиною контракту (пункт 1.1 статті 1); умови поставки товару визначаються у відповідності до Інкотермс-2010 (пункт 3.1 статті 3); сторони можуть узгодити інші та додаткові умови поставки усього обсягу або окремих партій товару, що належить поставити, згода на які буде оформлена додатковою угодою (пункт 3.2 статті 3); ціна товару, що поставляється по цьому контракту, розуміється як ціна на умовах DAP (Миколаїв)та встановлюється у доларах США. Ціна розраховується за наступною формулою: середня із котирувань "Prem Unl 10ppm" під заголовком "Mediterranean cargoes FOB Italy" за котирувальний період - 10 (десять) котирувальних днів, наступних за датою коносамента, за метричну тону - 26 доларів США. Попередня ціна товару складає 434,38 доларів США за 1 метричну тону (пункт 4.1 статті 4); оплата буде здійснюватися наступним чином: 100% оплата загальної суми виставленого рахунку (інвойсу) не пізніше 30 банківських днів з моменту перетину вантажем митного кордону України (пункт 5.1 статті 5).
У відповідності до умов зазначеного контракту сторонами складалися додаткові угоди.
Згідно додаткової угоди №2 від 25.11.2016 ПОВ "Іncome Trade" продало Товариству 800 метричних тон бензину неетилеризованого А-92 за ціною 442,30 доларів США за одну метричну тону загальною вартістю 353840 доларів США. Умови щодо поставки та оплати, викладені у пункті 1.2, 3.1 додаткової угоди, відповідають умовам щодо поставки та оплати, викладеним у пунктах 1.1, 5.1 контракту).
08.12.2016 до Товариство подало до Митниці митну декларацію № 903050000/2016/000688, відповідно до якої митна вартість товару складає 353840 доларів США. Митна вартість товару заявлена декларантом на рівні 442,30 доларів США за тонну на умовах поставки DАР-Миколаїв (фактично товар поставлявся морським транспортом). Поставка товару в Україну здійснювалась за "непрямими" контрактом на підставі зовнішньоекономічної угод між наступними контрагентами (Товариство (покупець) - ПОВ "Іncome Trade" - "Coral Energy Pte LTD"(Сингапур).
До митної декларації Товариством були додані наступні документи: висновок СЛЕД ДФС №142005701-1521 від 02.12.2016, коносамент № 2 від 09.11.2016, вантажний документ КАРГР Маніфест №1 від 09.11.2016, котирування ПЛАТС, інвойс № 2511-1 від 25.11.2016, зовнішньоекономічний контракт №6/13 від 03.11.2016, додаткові угоди до цього договору №1 від 10.11.2016, № 2 від 25.11.2016, № 3 від 28.11.2016, сертифікат відповідності №UА1.174.0039723-16 від 23.11.2016; інформацію про позитивні результати радіологічного контроль №2785 (міститься на супровідних документах) від 09.11.2016, декларація про походження товару №2511-1 від 25.11.2016, генеральний акт № 2 від 15.11.2016, сертифікат якості від 09.11.2016.
При проведенні митних формальностей Митниця повідомила Товариство, що заявлену декларантом митну вартість не можу бути визнано за наступними причинами: подані документи містять розбіжності, а саме - в інвойсі № 2511-1 від 25.11.2016 вказаний банк бенефіціар ABLV BANK AS, а в контракті №6/13 від 03.11.2016 - Приватбанк; не підтверджено розмір знижки (26 доларів США).
У зв`язку з викладеним, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
На вимогу Митниці Товариством додатково були надані наступні документи: лист від 08.12.2016 № 0812-2 (відмову у наданні документів третіх осіб), інвойс між "Coral Energy Pte LTD" та "Incom trade" від 21.11.2016 № СЕ GSL-0481-РК, контракт між "Coral Energy Pte LTD" та "Incom trade" від 31.10.2016 № СЕ ІТ/311016, додаток до контракту між "Coral Energy Pte LTD" та "Incom trade" від 21.11.2016 №1.
Разом з цим, Митницею зроблено висновок, що декларантом було подано не всі документи, а надані документи не спростували обґрунтованого сумніву Митниці. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту.
У зв`язку з наявністю розбіжностей в МД 903050000/2016/000688 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №90350000/2016/000172/1 від 19.12.2016., в якому було вказано, що заявлену митну декларацію не може бути визнано та відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи. Митна вартість товару, визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів, на рівні 472,55 USD/T з урахуванням інформації про біржові котирування "Platts", а також цінової інформації ДФС (МД від 13.12.2016 № 903050000/2016/000699). Також зазначено вичерпний перелік документів, за умови надання яких митна вартість може бути визначена митним органом: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2частини другої статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України передбачає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.