ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/360/16
адміністративне провадження № К/9901/16408/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного агентства України з питань кіно на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року (колегія суддів Келеберда В.І., Качур І.А., Данилишин В.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року (колегія суддів: Губська Л.В., Карпушова О.В., Епель О.В.) у справі № 826/360/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" до Державного агентства України з питань кіно про визнання протиправним та скасування рішення № 129 від 02 липня 2015 року,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України з питань кіно від 02.07.2015 №129 "Про скасування державної реєстрації фільмів".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у квітні 2015 року було отримано прокатне посвідчення на фільм (телевізійний серіал) "ФЕС" (реж. Ю.Харнас, В.Половко), проте оскаржуваним рішенням анульовано прокатне посвідчення та скасовано державну реєстрацію на вказаний телесеріал. Позивач вказує, що відповідач не наділений повноваженнями виносити рішення про анулювання або скасування державної реєстрації прокатного посвідчення, водночас висновок про те, що серіал "ФЕС" є ідентичним серіалу "Слід", є безпідставним, отже оскаржуване рішення прийнято з перевищенням повноважень, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.01.2017, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В касаційній скарзі відповідач посилається на висновок мистецтвознавчої експертизи, проведеної Експертною комісією, якою встановлено, що серіал "ФЕС" є ідентичний російському серіалу "Слід", який заборонено до показу на підставі ст. 15-1 Закону України "Про кінематографію". Посилається на безпідставність посилання в судових рішеннях на показання свідка та надання переваги висновку науково-правової експертизи Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України над висновком Експертної комісії з питань публічного демонстрування і розповсюдження кіно- і відеофільмів.
Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 15.06.2015 Державним агентством України з питань кіно видано прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на серіал "ФЕС".
24.06.2015 на адресу Держкіно від ТОВ "Телерадіокомпанія Студія 1+1" надійшов лист №1074/1-15, в якому звертається увага на те, що серіал "ФЕС" є фактично продуктом, який транслюється на російському телебаченні під назвою "Слід", який донедавна, до моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України" №159-VIII від 05.02.2015, саме за такою назвою транслювався на телевізійному каналі "Україна" на території нашої держави ще з 01.09.2009.
Відповідно до протоколу засідання Експертної комісії з питань публічного демонстрування і розповсюдження кіно- і відеофільмів від 02.07.2015 №105 стосовно проведення мистецтвознавчої експертизи телесеріалу "ФЕС" вказаний серіал визнаний ідентичним телесеріалу "Слід" з відмінностями, що не роблять його самостійним (оригінальним) аудіовізуальним твором.
Наказом Державного агентства України з питань кіно від 02.07.2015 №129 анульовано прокатне посвідчення №11.3811.15Т від 15.06.2015, видане ТОВ "ТРК Україна" та скасовано державну реєстрацію на телевізійний серіал "ФЕС".
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що такий наказ прийнято відповідно до ст. 15, 15-1 Закону України "Про кінематографію", пунктів 6, 10 Положення №1315, враховуючи проведення Експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів мистецтвознавчої експертизи, результати якої оформлено протоколом від 02.07.2015 №105.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про необгрунтованість доводів відповідача, що телесеріал "ФЕС" не є оригінальним аудіовізуальним твором, а є ідентичним серіалу "Слід" з відмінностями, що не роблять його самостійним аудіовізуальним твором та, як наслідок, наявності підстав, визначених ст. 15, 15-1 Закону України "Про кінематографію", для анулювання державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та скасування державної реєстрації серіалу "ФЕС" .
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про кінематографію" (далі - Закон № 9/98-ВР) встановлено, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб`єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається на платній основі суб`єкту кінематографії протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та інших документів і матеріалів, визначених Кабінетом Міністрів України. Термін розгляду заяви про видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів може бути продовжений на двадцять п`ять робочих днів у разі виникнення розбіжностей щодо індексу фільму та перегляду фільму експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1315 з метою регулювання розповсюдження і демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів затверджено Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (далі по тексту - Положення № 1315).
Держкіно скасовує державну реєстрацію фільму та визнає недійсним видане прокатне посвідчення у разі виявлення недостовірної інформації, що міститься у документах, зазначених у пункті 6 цього Положення, а також у разі виявлення підстав, передбачених частиною третьою статті 15 Закону України "Про кінематографію", після видачі прокатного посвідчення, в тому числі включення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.
Скасування державної реєстрації фільму та визнання недійсним прокатного посвідчення оформлюються наказом Держкіно. Наказ надсилається власнику відповідних прав на фільм, якому було видано прокатне посвідчення, місцевим органам управління кінематографії, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення (якщо на фільм є телевізійні права), іншим заінтересованим державним органам, судам на їх запити, а також у разі потреби засобам масової інформації.
Отже після видачі прокатного свідоцтва підставою для скасування державної реєстрації фільму є виявлення підстав, передбачених частиною третьою статті 15 Закону України "Про кінематографію", після видачі прокатного посвідчення, в тому числі включення одного з учасників фільму до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про кінематографію" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, відмовляє у видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав:
невідповідності поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону;
наявності у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненому в установленому порядку;
наявності обставин, передбачених частинами першою, другою та третьою статті 15-1 цього Закону.
Статтею 15-1 Закону України "Про кінематографію" визначено, що в Україні забороняється розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, а також забороняється трансляція (демонстрування шляхом показу каналами мовлення) фільмів, вироблених фізичними та юридичними особами держави-агресора.