1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

20 жовтня 2022 року

м. Київ

Справа № 211/3153/15-ц

Провадження № 14-92цс22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткачука О. С.,

суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В.,Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року та касаційною скаргою Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк), правонаступником якого є Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк", банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 09 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит в іноземній валюті у розмірі 21 600 доларів США, що в еквіваленті складає 109 080 грн, з терміном повернення не пізніше 07 липня 2017 року.

На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 09 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань боржника за кредитним договором.

Банк зазначав, що він взяті на себе зобов`язання за цим договором виконав у повному обсязі. Однак ОСОБА_1 умов договору не виконує, у зв`язку з чим станом на 09 квітня 2015 року за ним рахується заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у сумі 48 740,39 доларів США, що в еквіваленті складає 1 145 902 грн.

З огляду на вищезазначене банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 48 740,39 доларів США, що в еквіваленті складає 1 145 902 грн., а саме:

- кредитну заборгованість у сумі 21 055,00 доларів США, що еквівалентно 495 010,10 грн;

- заборгованість за процентами у сумі 27 685,39 доларів США, що еквівалентно 650 892,79 грн;

- пеню за прострочення сплати за кредитом у сумі 101 611,44 грн;

- пеню за прострочення сплати процентів у сумі170 537,63 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2007 року у розмірі 48 740,39 доларів США, з яких: 21 055 доларів США кредитна заборгованість, 27 685,39 доларів США заборгованість за відсотками, а також стягнуто пеню за порушення термінів повернення кредиту та відсотків станом на 09 квітня 2015 року у розмірі 272 149,07 грн, з яких: пеня за прострочення сплати по кредиту складає 101 611,44 грн; пеня за прострочення сплати відсотків складає 170 537,63 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлені у справі обставини та наявні у справі докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 09 липня 2007 року. Встановивши розмір заборгованості останнього перед банком за кредитним договором, суд вирішив питання щодо її стягнення.

У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 лютого 2021 року під головуванням судді Бондар Я. М. задовольнив клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про поновлення пропущеного процесуального строку. Поновив строк на апеляційне оскарження рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі про часткове задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк".

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 767,84 доларів США, з яких: кредитна заборгованість складає 10 260 доларів США, заборгованість за процентами 13 507,84 доларів США, пеня за прострочення сплати за кредитом 101 611,44 грн, пеня за прострочення сплати процентів 170 537,63 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з позичальника та поручителя солідарно на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в межах трирічного строку позовної давності, а саме за період з 09 квітня 2012 року по 09 квітня 2015 року у загальному розмірі 23 767,84 доларів США.

У січні 2022 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення АТ "УкрСиббанк" зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування позовної давності та наслідків спливу позовної давності, які викладені у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18); від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18); від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18).

Разом із тим АТ "УкрСиббанк" вказує на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року, не надав оцінку причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, не врахував принцип правової визначеності, принцип пропорційності та не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) та висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 1306/596/2012 (провадження № 61-18557св20) щодо колегіального вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження.

У січні та квітні 2022 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у яких вони просять скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову АТ "УкрСиббанк".

Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції невірно розрахував строк позовної давності, визначивши його межі з квітня 2012 року до 09 грудня 2015 року, а також не врахував правові позиції Верховного Суду щодо застосування строку позовної давності, викладені у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 662/1375/18 (провадження № 61-4948св20), постанові від 20 березня 2019 року у справі № 648/3491/15-ц (провадження № 61-13135св18), постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 752/10681/16-ц (провадження № 61-30890св18).

Ухвалами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2022 року, 21 квітня 2022 року, 07 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за вищезазначеними касаційними скаргами та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У травні та серпні 2022 року АТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у яких просить вказані скарги задовольнити частково, скасувавши ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року та постанову цього ж суду від 06 жовтня 2021 року, а справу передати до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

21 вересня 2022 рокуухвалою колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину четверту статті 403 ЦПК України вбачаючи підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126св20).

Зокрема, Касаційний цивільний суд вважав, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у цій постанові, потребують уточнення в частині висновків про наявність підстав для скасування ухвали апеляційного суду про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження, постановленої одноособово з огляду на таке.

Стаття 359 ЦПК України, якою врегульовано питання відкриття апеляційного провадження міститься у параграфі 2 глави першої розділу V ЦПК України, яким врегульовано питання такої стадії, як відкриття апеляційного провадження.

Параграфом 3 глави першої розділу V ЦПК України врегульовано питання апеляційного розгляду, який розпочинається із підготовки розгляду справи судом апеляційної інстанції та закінчується поверненням справи до суду першої інстанції після закінчення апеляційного провадження.

Отже, питання відкриття апеляційного провадження унормовано параграфом 2 глави першої розділу V ЦПК України, а питання апеляційного розгляду параграфом 3 глави першої розділу V ЦПК України, тобто ЦПК України розмежовано стадії апеляційного провадження.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2021 року (а. с. 233, т. 1) питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження вирішено суддею-доповідачем Бондар Я. М. одноособово.

Надалі справа була призначена до розгляду та розглядалася складом суду у визначеному законом порядку: суддя-доповідач - Бондар Я. М., судді: Барильська А. П., Зубакова В. П., цим же складом суду було прийнято і оскаржувану постанову.

Касаційний цивільний суд зазначив, що під час розгляду цієї справи члени колегії суддів: Барильська А. П. та Зубакова В. П. не висловили незгоди з процесуальними діями судді-доповідача на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, чим фактично погодилися із суддею-доповідачем про відповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 за формою та змістом вимогам статті 356 ЦПК України, мотивами та підставами апеляційного оскарження, а отже наявністю підстав для відкриття апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року.

Касаційний цивільний суд вважав, що за умови прийняття постанови, якою закінчено апеляційний розгляд справи, якщо члени колегії не висловили незгоди з процесуальними діями судді-доповідача на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, вони фактично погодилися із суддею-доповідачем про відповідність апеляційної скарги за формою та змістом вимогам статті 356 ЦПК України, мотивами та підставами апеляційного оскарження, тому підстави для скасування такої ухвали та постанови з підстав її постановлення неповноважним складом суддів відсутні (пункт 1 частини першої статті 411ЦПК України).

З огляду на вищенаведене колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126св20), адже питання відкриття провадження у справі вирішується на стадії апеляційного провадження, яка передує розгляду і вирішенню справи, а тому постановлення ухвали про відкриття провадження у справі суддею-доповідачем одноособово не тягне за собою її скасування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України.

На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, за умови прийняття постанови, якою закінчено апеляційний розгляд справи, якщо члени колегії не висловили незгоди з процесуальними діями судді-доповідача на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, чим фактично погодилися із суддею-доповідачем про відповідність апеляційної скарги за формою та змістом вимогам статті 356 ЦПК України, мотивами та підставами апеляційного оскарження, підстави для скасування такої ухвали та постанови з підстав її постановлення неповноважним складом суддів відсутні.


................
Перейти до повного тексту