ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 750/11976/20
провадження № 51-1461 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_12,
суддів: ОСОБА_13, ОСОБА_14,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_15,
прокурора ОСОБА_16,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_17 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_17 та засудженого на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 січня 2022 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Чебоксари, Чувашія Російської
Федерації, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 січня 2022 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09 липня 2020 року приблизно о 08 год, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла з мотивів неприязних відносин, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання тяжких наслідків,наніс ОСОБА_2 ножем не менше шести ударів у живіт та не менше одного удару в шию, заподіявши потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, а також наніс невстановленим у ході слідства тупим предметом не менше трьох ударів у грудну клітину та двох ударів у голову, заподіявши потерпілій тілесних ушкоджень середньої тяжкості та легких.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 померла на місці події.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд першої інстанції:
- ухвалив обвинувальний вирок, висновки якого ґрунтуються на припущеннях;
- не врахував показання обвинуваченого щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_2 та докази захисту;
- безпідставно послався на показання потерпілого та свідка ОСОБА_3 ;
- не звернув уваги на те, що під час огляду місця події не було оформлено вилучення трупа;
- необґрунтовано послався на протокол затримання ОСОБА_1, оскільки під час затримання останній мав при собі один ніж, а не два.
Крім того, захисник посилає на те, що суд апеляційної інстанції:
- не надіслав ОСОБА_1 своєчасно копію виправленої апеляційної скарги захисника;
- не дослідив повторно докази;
- безпідставно не задовольнив заяви ОСОБА_1 про відвід складу суду.
Засуджений у касаційній скарзі з доповненнями до неї, доводи якої фактично за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги його захисника, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, а кримінальне провадження - закрити. Свої вимоги засуджений обґрунтовує тим, що суд першої інстанції:
- не врахував того, що огляд місця події був фактично обшуком житла, який проводився без ухвали слідчого судді;
- не перевірив обставин переміщення трупа;
- після судового розгляду не надіслав йому копію вироку;
- безпідставно не розглянув його заяву про відвід прокурора ОСОБА_18;
- необґрунтовано послався на висновки експертиз як на докази його винуватості, оскільки вони не містять даних про його причетність до вбивства ОСОБА_2 ;
- не врахував того, що під час досудового розслідування до нього було застосовано недозволені методи ведення слідства та йому були спричинені тілесні ушкодження;
- ухвалив вирок, який не відповідає вимогам КПК України.
Крім того, вказує на те, що суд апеляційної інстанції:
- не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги;
- не надіслав йому своєчасно копії апеляційної скарги (виправленої) захисника ОСОБА_17, що позбавило його можливості підготуватись до апеляційного розгляду.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали подані ними касаційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Викладені в касаційних скаргах доводи щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду не є предметом касаційного перегляду в розумінні ст. 438 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданих касаційних скаргах захисник та засуджений ставлять питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
При цьому суд першої інстанції урахував, зокрема, показання:
- потерпілого ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 знає як співмешканця своєї матері. 14 липня 2020 року родичі повідомили йому, що мати давно не телефонує, тому він зайшов до неї - у квартиру АДРЕСА_2, де виявив її труп з тілесними ушкодженнями, у зв`язку з чим викликав поліцію. Повідомив про те, що ключі від квартири були у нього, у матері та у ОСОБА_1, батько, який також проживав у даній квартирі, вже майже два роки не виходив з квартири за станом здоров`я. Про те, що ОСОБА_1 та мати проживали однією сім`єю, остання повідомила йому сама, а також такі висновки зробив із власних спостережень. Наполягав також на тому, що між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 часто виникали сварки; мати була невдоволена, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, іноді бив її, лаявся з нею; влітку 2019 року ОСОБА_1 пошкодив їй щелепу, після чого останнього вигнали з квартири, але через якийсь час мати знову його прийняла. Зазначив про те, що батько повідомив йому, що чув, як мати сварилася з ОСОБА_1 08 липня 2020 року у вечірній час, а зранку 09 липня 2020 року він чув, як мати будила ОСОБА_1 на роботу, потім почув шум в їхній кімнаті;
- свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не були очевидцями даних подій, але пояснили про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були фактичні шлюбні відносини; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часто сварились, останній ревнував її, заборонив їй спілкуватися із родичами і друзями, завжди принижував та багато разів бив її;
- свідка ОСОБА_3, який був допитаний під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України, про те, що він проживає у квартирі АДРЕСА_2 . Крім нього у вказаній квартирі проживала також загибла ОСОБА_2 - його колишня дружина, зі своїм співмешканцем ОСОБА_1, у якого були ключі від її кімнати та квартири. ОСОБА_7 із ОСОБА_1 за час спільного проживання часто сварилися, останній приходив додому у стані алкогольного сп`яніння, іноді її бив. Він бачив ОСОБА_8 побитою, ОСОБА_1 виганяли з дому. 08 липня 2020 року він бачив ОСОБА_1, як той повертався додому, чув конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Крім того, він чув, як наступного дня - 09 липня 2020 року, приблизно о 08:30-09:00 його колишня дружина будила ОСОБА_1 йти на роботу, потім чув якийсь шум, криків дружини про допомогу не чув. 09 липня 2020 року він не бачив ОСОБА_2, як йшов з квартири ОСОБА_1 теж не бачив. Після 09 липня 2020 року ні колишньої дружини, ні ОСОБА_9 він не бачив і розмов після того між ними вже не чув. Він особисто перебував у своїй кімнаті, думав, що дружина поїхала до села. ОСОБА_1 постійно жив із його колишньою дружиною, інші чоловіки до неї не ходили;
- свідка ОСОБА_10, який був понятим під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_1, про те, що у відділку поліції у затриманого вилучали речі, після чого він підписав протокол, зміст якого відповідав дійсності; ніяких заяв, зауважень, заперечень ніким із присутніх висловлено не було; пригадати, скільки ножів було вилучено у ОСОБА_1, він не може;
а також дані, що містяться, зокрема, у:
- протоколі огляду місця події від 14 липня 2020 року з додатками до нього, згідно з яким в присутності понятих за участю спеціаліста та ОСОБА_4 оглянуто місце події - квартиру АДРЕСА_2, в одній з кімнат виявлено труп жінки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та вилучені речі, в тому числі й паспорт на ім`я ОСОБА_11 та 5 ножів;
- висновку № 647 від 25 серпня 2020 року судово-медичної експертизи, згідно з яким на трупі громадянки ОСОБА_2, 1953 року народження, виявлені тілесні ушкодження, що утворилися прижиттєво незадовго до смерті: шість проникаючих у черевну порожнину колото-різаних ран з ушкодженням сальника та товстого кишківника та однієї проникаючої у порожнину просвіту трахеї колото-різаної рани шиї, закритої травми грудної клітки у вигляді множинних переломів 2-9 ребер зліва по кільком анатомічним лініям, 2-х ран перенісся та одного крововиливу в м`які тканини у лівій скроневій ділянці голови, 6 проникаючих у черевну порожнину колото-різаних ран з ушкодженням сальника та товстого кишківника та 1 проникаюча у порожнину просвіти трахеї колото-різана рана шиї, супроводжувалися зовнішньою та внутрішньою кровотечею, яка призвела до масивної крововтрати, тому при оцінці ступеня тяжкості ці ушкодження оцінюються в комплексі й мають прямий причинний зв`язок з причиною смерті потерпілої. Вказані колото-різані ушкодження за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, виникли внаслідок не менш як семи травматичних впливів односторонньо-гострим колючо-ріжучим предметом, який має обушок П-подібного перетину з добре вираженими ребрами, яким, в тому числі міг бути ніж, й не могли виникнути внаслідок падіння потерпілого з висоти власного зросту (як попереднім наданням тілу прискорення так і без такого) з подальшим ударом об площину, виступаючі предмети. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 стала масивна крововтрата, що виникла внаслідок семи колото-різаних ран шиї та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що утворилася внаслідок не менше як семи травмуючих дій в область живота та шиї. Смерть ОСОБА_2 настала приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3;