ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 671/1834/20
провадження № 51-1650км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_9,
представника потерпілої ОСОБА_10,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 (яка змінила прізвище на ОСОБА_2 ) на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020240000000337, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стратин Рогатинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2021 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання; відшкодування процесуальних витрат; скасування арешту; речових доказів у кримінальному провадженні.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вимог цивільного позову відмовлено.
За вироком районного суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 09 липня 2020 року приблизно о 04:00, перебуваючи поруч із продуктовим магазином "Повна торба" на вул. Незалежності, 4-А в м. Волочиську Хмельницької області, будучи в стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на зґвалтування ОСОБА_1, погрожуючи їй фізичною розправою, використовуючи свою фізичну силу, вступив із нею у статеві зносини природним способом, тобто вчинив дії, пов`язані з вагінальним проникненням у тіло ОСОБА_1 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої. Під час вчинення протиправних дій ОСОБА_3 унаслідок застосування фізичної сили заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2022 року вирок суду щодо ОСОБА_3 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів касатора зводиться до тверджень про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність щодо перекваліфікації діяння з ч. 3 на ч. 1 ст. 152 КК, що призвело до призначення засудженому покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через мʼякість. На думку потерпілої, висновки судів щодо необізнаності засудженого ОСОБА_3 про її вік є хибними.
Потерпіла ОСОБА_1 вважає, що визначений у цивільному позові розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 400 000 грн відповідає пережитим нею моральним стражданням, однак суди дійшли помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_3 на її користь лише 100 000 грн.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_10 та прокурор ОСОБА_8, надавши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу потерпілої.
Захисник ОСОБА_11 заперечив проти задоволення касаційної скарги та навів доводи про її необгрунтованість.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 не погоджується з кваліфікацією судами діяння засудженого ОСОБА_3 та вважає, що його дії належить кваліфікувати за ч. 3 ст. 152 КК.