ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 127/9767/14-к
провадження № 51-2903км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_11.,
суддів ОСОБА_12 ОСОБА_13,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_14,
прокурора ОСОБА_15
захисника ОСОБА_16
виправданого ОСОБА_1,
в режимі відеоконференції
представника потерпілого ОСОБА_17,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013010010000524, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вінниці, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), проживаючого у АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вступ
ОСОБА_1 вчинив шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах.
Вироком міського суду, ОСОБА_1 визнано виним та засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито.
Потерпілий та прокурор звернулися в суд касаційної інстанції зі скаргами, в яких поставили питання про скасування рішення апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Короткий зміст оскаржених судових рішення
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року вирок міського суду скасовано та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку з недоведеністю винуватості у суді і вичерпанні можливостей отримати достатні докази.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні інкримінованого правопорушення за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за період спільного знайомства з 2004 року склались довірливі відносини, які базувались на тривалому знайомстві та дружніх стосунках, а також неодноразових позиках ОСОБА_1 в останнього грошових коштів та вчасним їх поверненням.
У невстановлений момент у ОСОБА_1, який усвідомлюючи, що між ним та ОСОБА_3 наявні довірливі відносини, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 під приводом чергової позики. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 13 березня 2013 року, перебуваючи в приміщенні офісу ПГІ "Фіто", що за адресою: м. Вінниця, вул. Некрасова 8, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи корисливу мету, маскуючи свої злочинні дії під чергову позику грошових коштів, шляхом зловживання довірою, повідомляючи ОСОБА_5 завідомо неправдиві відомості, щодо необхідності грошових коштів для зайняття купівлею-продажом нерухомості та отримання певної винагороди, отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США, про, що власноручно написав дві розписки. Зокрема, про отримання грошових коштів в сумі 90 000 (дев`яносто тисяч) доларів СIIIА та отримання грошових коштів в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США. Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
В подальшому, ОСОБА_1 заперечив факт отримання будь - яких грошових коштів у потерпілого ОСОБА_4, від спроб ОСОБА_4 встановити з ним зв`язок ухилявся. Також встановлено, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 13 березня 2013 року вартість 100 доларів США становила 799,30 гривні, а отже ОСОБА_5 заподіяно матеріального збитку на загальну суму 1 198 950 (один мільйон сто дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, що в 2090,50 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлений на 1 січня 2013 року.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні апеляційних скарг прокурора та потерпілого, апеляційні вимоги сторони захисту задовольнив, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із недоведеністю винуватості в суді й вичерпанням можливості отримати достатні докази.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив зібраних у справі доказів, що призвело до уникнення ОСОБА_1 кримінальної відповідальності.
Так, стверджує, що апеляційний суд, вказуючи про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження корисливого мотиву та прямого умислу у ОСОБА_1 на вчинення кримінального правопорушення, взяв до уваги лише показання ОСОБА_1 . При цьому не зазначив з яких мотивів відхилив показання потерпілого щодо надання ним ОСОБА_1 грошових коштів. Крім того, прокурор стверджує, що апеляційний суд у своєму рішенні всупереч вимог ст. 419 КПК України проігнорував і не дав оцінки ряду наявних доказів у справі, зокрема:
- розпискам засудженого щодо отримання ним коштів від потерпілого;
- проігнорував висновки судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз;
- не вказав з яких підстав не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили отримання коштів від потерпілого;
- не взяв до уваги та не надав оцінку тому, що обвинувачений після отримання коштів від потерпілого не здійснював купівлю-продаж нерухомості, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Реєстру права власності на нерухоме майно.
Окрім того, прокурор вказує, що апеляційний суд всупереч вимогам ст. 419 КПК України, відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг прокурора та потерпілого не навів жодного мотиву на обґрунтування такого свого рішення.
У касаційній скарзі потерпілий просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 94, 370, 419 КПК України. Стверджує, що ухвала суду не містить належних мотивів постановленого рішення та спростування доказів, наданих стороною обвинувачення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Вважає, що апеляційний суд прийняв незаконне рішення, ґрунтуючись на показаннях обвинуваченого ОСОБА_1, залишивши поза увагою його показання, свідків, речові докази (розписки ОСОБА_1 ), письмові докази (висновки експертиз) та без належних і достатніх мотивів надав доказам іншу оцінку ніж суд першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги потерпілого та прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор та представник потерпілого підтримали подані касаційні скаргу та висловили свою думку щодо задоволення касаційних скарг відповідно потерпілого та прокурора. Захисник і виправданий заперечував проти задоволення поданих скарг.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Мотиви Суду
Положеннями статей 370, 419 КПК України передбачено, що ухвала апеляційного суду має бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За змістом статей 404, 409 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд наділений повноваженнями за певних обставин повторно досліджувати докази та обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.