Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 357/7582/20
провадження № 61-19465св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Томилівська сільська рада Білоцерківського району Київської області в особі державного реєстратора Науменко Олени Євгенівни, Головне управління Держгеокадастру у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 07 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Томилівська сільська рада Білоцерківського району Київської області в особі державного реєстратора Науменко О. Є., Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), про скасування запису про реєстрацію права власності та встановлення часток у праві спільної сумісної власності
на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що йому належить 64/100 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, з яких
29/100 частин - на підставі договору дарування від 04 червня 1999 року
та 35/100 частин - на підставі договору довічного утримання від 04 жовтня
1999 року. Власником інших 36/100 частин житлового будинку
є ОСОБА_4 .
Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок площею 0,1000 га,рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 31 серпня
2004 року передана у спільну сумісну власність його та попереднього власника, ОСОБА_3 . Однак при виготовленні державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 076432 зазначено, що ділянка належить по 1/2 частині кожному співвласнику житлового будинку. Відповідно при оформленні
07 вересня 2006 року договору довічного утримання на 36/100 частин будинку
на користь ОСОБА_2 у договорі зазначено про передання їй ділянки площею 0,5 га з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012, але такої земельної ділянки не існувало.
Державний реєстратор ГУ Держгеокадастру у Київській області Зик А. С. виправив помилку шляхом внесення до Державного земельного кадастру інформації про спільну сумісну власність на спірну земельну ділянку
та надіслав заінтересованим особам повідомлення про виправлення помилки
у відомостях Державного земельного кадастру від 17 лютого 2020 року
№ 3220239102020, але 04 березня 2020 року реєстратор відділу
у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві ГУ Держгеокадастру у Київській області Музичко О. Г. вніс
до Державного земельного кадастру рішення від 31 серпня 2004 року № 342
та зазначив такі частки у спільній власності: по 1/2 частині ОСОБА_2
та ОСОБА_1 18 березня 2020 року державний реєстратор Томилівської сільської ради Науменко О. С. прийняла рішення з індексним номером 51673981 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису 35989362, реєструючи право спільної часткової власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки.
Такими діями порушено його право власності, оскільки рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 31 серпня 2004 року спірна земельна ділянка передана у спільну сумісну власність без визначення часток, а тому зазначення в державному акті на землю часток є помилковим. Вважає,
що необхідно визначити частки у праві власності на земельну ділянку відповідно до частин у праві власності на будинок.
У зв`язку з наведеним просив визнати за ним право власності на 64/100 частини земельної ділянки з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012 відповідно до його частки у праві власності на житловий будинок на
АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 право власності
на 36/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012, відповідно до її частки у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 : внести зміни
до розділу у Державному реєстрі прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2056871632103, запис про право власності № 35989362, щодо відомостей про вид спільної часткової власності та розмір часток на земельну ділянку
з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012, змінивши 1/2 частину
на 36/100 частин земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 64/100 частини земельної ділянки
з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012 відповідно до його частки
у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 право власності на 36/100 частин земельної ділянки з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012 відповідно
до її частки у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 . Внесено зміни до розділу у Державному реєстрі прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2056871632103, запис про право власності номер 35989362, щодо відомостей про вид спільної часткової власності та розмір часток на земельну ділянку з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012, 1/2 частину змінено на 36/100 частин земельної ділянки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки вперше спірна земельна ділянка була виділена ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рішенням міської ради від 31 серпня 2004 року на праві спільної сумісної власності без визначення конкретних часток, при цьому позивач був власником 64/100 частин житлового будинку, а ОСОБА_5 - власником 36/100 частин житлового будинку,
то вказані особи набули права власності на землю пропорційно розміру їх часток у житловому будинку.
У подальшому в державному акті помилково вказано часткову власність співвласників на земельну ділянку, що підтверджується повідомленням державного кадастрового реєстратора ОСОБА_6 від 17 лютого 2020 року
№ 3220239102020. Тобто презумпція набуття позивачем та відповідачами права власності на спірну земельну ділянку у розмірі 1/2 частки спростована позивачем, а доводи відповідачів про наявність домовленості про рівні частки
у праві на землю не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме державний акт на землю був правовстановлюючим документом, який посвідчував право власності особи
на земельну ділянку, тому частки сторін у праві власності на спірну земельну ділянку визначені по 1/2 частині, і підстав для їх зміни або визначення
у іншому розмірі немає.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади
чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності
на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчував відповідне право та не мав самостійного юридичного значення.
Суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 09 червня 2021 року у справі № 509/4216/16-ц, від 15 вересня 2020 року
у справі № 469/1044/17.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2022 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просили оскаржувану постанову залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. Зазначали, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 357/7582/20, витребувано її з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником 64/100 частин житлового будинку на
АДРЕСА_1, з яких 29/100 частин належать йому
на підставі договору дарування від 04 червня 1999 року та 35/100 частин -
на підставі договору довічного утримання від 04 жовтня 1999 року.
Власником 36/100 частин цього житлового будинку є ОСОБА_7
на підставі договору довічного утримання від 07 вересня 2006 року.
За заявою позивача ОСОБА_1, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 31 серпня 2004 року № 342 затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право власності на землю", та площі переданих у власність громадян та в оренду земельних ділянок згідно з додатком 4. Згідно з додатком 4 до вказаного рішення затверджено список громадян України, яким будуть виготовлені державні акти на право спільної сумісної власності на землю згідно із затвердженим технічним звітом та договором оренди, зокрема, під № 10 зазначено ОСОБА_1
та ОСОБА_3, адреса приватизації: АДРЕСА_1, в розмірі 1000 кв. м - для будівництва і обслуговування ж/б, господарських будівель і споруд
та 204 кв. м - в оренду для будівництва і обслуговування ж/б, господарських будівель і споруд.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 02 листопада 2004 року
у Білоцерківському міськвідділі земельних ресурсів отримав державний акт
на право власності на земельну ділянку серії КВ № 076432, де у списку співвласників земельної ділянки зазначено ОСОБА_3 з часткою обох співвласників по 1/2 частині земельної ділянки.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 17 лютого 2020 року № НВ-3218627612020 земельна ділянка з кадастровим номером 32103000000:05:011:0012 має площу 0,1000 га та належить на праві власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3, підстава виникнення права - рішення
від 31 серпня 2004 року № 342; документ, що посвідчує право, - державний акт від 02 листопада 2004 року КВ № 076432.
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки 32103000000:05:011:0012 спірна земельна ділянка має площу 0,1000 га, межі: від А до Б - землі загального користування, від Б до В - ОСОБА_8, від В до Г - землі Білоцерківської міської ради, від Г до А - ОСОБА_9 .
Відповідно до договору довічного утримання від 07 вересня 2006 року
та договору про внесення змін до договору довічного утримання (догляду), посвідченого державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області Кушнір Н. Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2-5225, пункт 1.1 договору викладено в такій редакції: "відчужувач передає у власність набувача належну йому на праві приватної власності 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1000 га в межах згідно з планом,
що розташована у АДРЕСА_1".
Попередній власник ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0500 га в межах згідно з планом, що розташована у АДРЕСА_1, що відповідає 1/2 частки земельної ділянки площею 0,10 га.
Вказані зміни внесено до Реєстру речових прав на нерухоме майно,
що підтверджується витягами від 27 листопада 2020 року № 234564839
та № 234565227.
17 лютого 2020 року державний кадастровий реєстратор відділу у м. Білій Церкві міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві