Постанова
Іменем України
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 669/1428/18
провадження № 61-6511св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, Управління Державної казначейської служби України у Білогірському районі Хмельницької області,
третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року у складі судді Бараболі Н. С. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня
2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П?єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, Управління Державної казначейської служби України у Білогірському районі Хмельницької області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, про стягнення упущеної вигоди, коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, як член сім?ї потерпілого та законний представник дітей, звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві про призначення та виплату їй та дітям потерпілого належних страхових виплат, у зв`язку із смертю годувальника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві. Починаючи
з 16 лютого 2011 року по 31 липня 2011 року Управління виконавчої дирекції фонду в м. Києві зобов`язано було сплатити на її користь: 182 311,20 грн суму одноразової допомоги сім?ї потерпілого в розмірі 5-річної його заробітної плати; 109 386,72 грн суму одноразової страхової виплати в розмірі однорічного заробітку потерпілого на кожну особу; 12 102,00 грн суму щомісячних страхових платежів за 5,5 місяців особам, які мають на це право із числа утриманців потерпілого. Всупереч вимогам закону Управління виконавчої дирекції фонду і м. Києві цих страхових виплат не відшкодувало.
31 травня 2017 року Верховним Судом України рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду
м. Києва від 09 вересня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року скасовано.
У задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, треті особи: ПАТ "Мостобуд", ОСОБА_1, про скасування актів, відмовлено.
Вказувала, що за період судових розглядів вищевказаних справ останнім було спричинено ще більших матеріальних збитків.
Станом на 31 липня 2011 року загальна сума незаконно утримуваних у себе грошових коштів, належних їй до сплати, становила 303 799,92 грн із яких:
182 311,20 грн суму одноразової допомоги сім?ї потерпілого в розмірі 5-річної його заробітної плати; 109 386,72 грн суму одноразової страхової виплати в розмірі однорічного заробітку потерпілого на кожну особу; 12 102,00 грн суму щомісячних страхових платежів за 5,5 місяців особам, які мають на це право із числа утриманців потерпілого. За період з 01 серпня2011 року по 15 липня 2017 року сума заборгованості відповідача перед нею складала 1 247 783,70 грн.
Станом на 31 вересня 2018 року загальна сума заборгованості Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві складає 792 187,14 грн.
Від несвоєчасної виплати відповідачем на її користь страхових виплат в розмірі 544 944,09 грн позивачка зазнала упущеної вигоди, що полягає у розміщенні на депозитному рахунку банку коштів в іноземній валюті, що склала
1 145 133,00 грн.
У зв`язку із простроченням виконання грошового забов?язання на її користь із відшкодування шкоди заподіяної трудовим каліцтвом на виробництві, яке спричинило смерть потерпілого, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві як боржник зобов`язано сплатити їй збитки у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат за весь час прострочення.
Зазначила, що діями Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в місті Києві їй заподіяно моральної шкоди, що полягало у позбавленні права на забезпечення достатнього рівня життя, можливості дітей до самореалізації розвитку їх здібностей до поглибленого їх вивчення окремих предметів, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків із оточуючими людьми, чим завдало глибоких душевних, психологічних і фізичних страждань для всіх утриманців, тобто спричинило моральної шкоди.
ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача - 1 145 133,00 грн суму збитків - упущеної вигоди від несвоєчасно (неналежно) сплаченої суми відшкодування шкоди в розмірі 544 944,09 грн за період з 01 серпня 2011 року по 31 липня
2017 року, завданої трудовим каліцтвом фізичної особи, внаслідок якого настала смерть потерпілого (втратою годувальника), 792 187,17 грн суму збитків від простроченої (несвоєчасно та неналежно сплаченої) ним суми відшкодування шкоди (грошового зобов?язання) в розмірі 555 971,77 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції (651 935,47 грн) та трьох відсотків річних
(140 251,67 грн) за період прострочення з 01 серпня 2011 року по 31 вересня
2018 року, завданої трудовим каліцтвом фізичної особи внаслідок якого настала смерть потерпілого (втратою годувальника), 1 150 000,00 грн суму моральної немайнової шкоди спричиненої ними в період із 16 лютого 2011 року по 31 вересня 2018 року як боржником у неналежному виконанні грошового зобов`язання на її користь (150 000,00 грн); та як страховиком у страхуванні від нещасного випадку чи професійного захворювання спричиненого умовами виробництва, внаслідок якого настала смерть фізичної особи - потерпілого ОСОБА_2,
26 000,00 грн суму коштів витрачених на правову допомогу в період з 04 серпня 2011 року по даний час. Зобов`язати відповідача ухвалене судом рішення за даною заявою виконати в строки установлені законодавством про виконання судових рішень та стягнені грошові кошти в сумі 3 113 320,14 грн перерахувати на її рахунок.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня
2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано недоведеністю заявлених позовних вимог.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня
2021 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Роз`яснено позивачці право протягом десяти днів з дня отримання нею копії постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова мотивована тим, що спір за позовними вимогами про компенсацію частини соціальних виплат, що заявлені з підстав положень статті 625 ЦК України і Закону № 2050-III та з причин затримання органом Управління Фонду соціального страхування України щомісячних страхових виплат, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки вони стосуються виплати частини доходів у вигляді страхових виплат (адміністративні правовідносини), які цей орган зобов`язаний був призначити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18). Позов про відшкодування шкоди, у тому числі моральної, пред`явлено в одному провадженні з позовними вимогами про стягнення грошових коштів за акцесорним публічно-правовим зобов`язанням, а тому такі позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 липня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України. Заявниця зазначає, що згідно статті 23 ЦК України вона має право на відшкодування моральної шкоди. Висновок суду першої інстанції про недоведеність заявлених вимог є необґрунтованим.
Доводи інших учасників справи
07 жовтня 2022 року Управляння виконавчої дирекції фонду соціального страхування у м. Києві через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, у її змісті відсутні будь які аргументи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Суть касаційної скарги повністю ідентична змісту позовної заяви та апеляційної скарги. Жодних додаткових пояснень, доказів і підстав для скасування рішення першої та апеляційної інстанцій, крім власної незгоди позивачки в касаційній скарзі не зазначено. Викладені ОСОБА_1 в касаційній скарзі обставини, а також докази вже були предметом дослідження судів попередніх інстанцій.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 16 вересня
2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Білогірського районного суду Хмельницької області.
У жовтні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
16 лютого 2011 року о 16 год. 55 хв. на будівництві Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, а саме на залізничній ділянці "Київ-Московський-Дарниця", де працівники мостобудівельного загону № 2 ПАТ "Мостобуд" виконували роботи, стався нещасний випадок з монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій ОСОБА_2, в результаті якого він загинув.
18 березня 2011 року комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві склала акти за формою Н-5 та Н-1 від 18 березня 2011 року, в яких відображено обставини та причини нещасного випадку і встановлено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.
31 березня 2011 року дружина потерпілого ОСОБА_1 звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві із заявою про призначення страхових виплат.
25 липня 2011 року відповідач звернулося до Окружного адміністративного суду