Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 570/4304/20
провадження № 61-4939св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області,
третя особа із самостійними вимогами- ОСОБА_2,
позивач - ОСОБА_2,
відповідачі: Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у складі судді Остапчук Л. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від
03 травня 2022 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом.
Позов мотивував тим, що рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району від 15 червня 2011 року № 186 "Про передачу земельних ділянок у власність" надано його батьку ОСОБА_3 згоду на виготовлення технічної документації по розробленню Державного акту на право приватної власності на земельні ділянки загальною площею 0,90 га, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства площею 0,65 га, що знаходяться в с. Кривичі Рівненського району. За замовленням батька ПП "Геоземсфера" у 2011 році виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельні ділянки, однак завершити процедуру приватизації вищевказаних земельних ділянок до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, батько не встиг. ОСОБА_1 як спадкоємець 1/2 частини спадкового майна свого батька позбавлений можливості завершити розпочату спадкодавцем процедуру приватизації, оскільки рішенням Дядьковицької сільської ради від 03 червня 2020 року № 863 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, площею 0,30 га, у власність для ведення особистого селянського господарства для брата ОСОБА_2
ОСОБА_1 просив визнати за ним право на завершення процедури приватизації земельних ділянок: площею 0,125 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0391 га, розташовану за адресою: с. Кривичі, Рівненський район, Рівненська область, в порядку спадкування за законом після смерті батька.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня
2020 року залучено по справі за позовом ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом в якості третьої особи ОСОБА_2 .
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Дядьковицької сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 прийнявши спадщину після смерті
батька - ОСОБА_3, набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останньому за життя, включно й з правом на завершення приватизації всієї земельної ділянки в с. Кривичі Рівненського району Рівненської області загальною площею 0,90 га, в тому числі: площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_2 просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька, право на завершення розпочатої процедури приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючих документів в порядку спадкування за законом в с. Кривичі Рівненського району Рівненської області загальною площею 0,90 га, в тому числі: площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та площею 0,65 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до рішення Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від
15 червня 2011 року № 186.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що ті земельні ділянки, які були приватизовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входили до складу тих земельних ділянок, приватизацію яких розпочав батько сторін - спадкодавець ОСОБА_3, на даний час із земельної ділянки, загальною площею 0,8882 га, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3, вільними є 0,3696 га, а спадкоємці - сторони у справі, не скористались правом на завершення розпочатої їх батьком процедури приватизації земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада
2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог
ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що у спадкоємців відсутнє право на звернення до суду з позовом про завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом, оскільки Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" втратив чинність на підставі Закону № 139-V (139-16) від 14 вересня 2006 року. Саме з цих підстав у задоволенні позовних вимог слід було відмовити. Апеляційний суд вказав, що до ОСОБА_1, як до особи, що набула право власності на нерухоме майно в порядку спадкування, перейшло право на земельну ділянку, на якій розташоване це майно, у порядку, визначеному статтею 120 ЗК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
02 червня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд, в порушення вимог статті 52 ЦПК України, залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог
ОСОБА_2, без перевірки його позовної заяви та без постановлення ухвали про залучення третьої особи. Судом розглянута зустрічна позовна заява за відсутності ухвали про її прийняття, а тому розгляду підлягали тільки позовні вимоги за первинним позовом. Щодо порушення судом норм матеріального права заявник вказує, що предметом його позову було визнання права на завершення приватизації земельних ділянок, оскільки Дядьковицька сільська рада заперечила наявність у позивача такого права. Безпідставні висновки суду про те, що: на даний час відсутня земельна ділянка, загальною площею
0,8882 га, приватизацію якої розпочав спадкодавець ОСОБА_3, оскільки його сини скористалися своїм законним правом на приватизацію і приватизували частину вказаної земельної ділянки і земельних ділянок, на які посилається позивач не існує; правом на завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації позивач не скористався; фактично на даний час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір з приводу встановлення меж земельних ділянок, а тому позовні вимоги, не зможуть вирішити існуючий між ними спір. Такі висновки суду, на думку заявника, повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі
№ 350/67/15-ц, а також висновкам у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 723/1061/17. Будь-яких вимог до
ОСОБА_2 його позовна заява не містить, а вимоги пов?язані саме з тим, що сільська рада не визнає його право завершення приватизації і своїм рішенням надала дозвіл на приватизацію земельної ділянки для брата ОСОБА_2, площею 0,2386 га, для ведення особистого селянського господарства (без зміни цільового призначення), саме на ту ділянку, приватизацію якої розпочав батько, площею 0,25 га, і з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Заявник також вказує на те, що висновок апеляційного суду не узгоджується з нормами матеріального права, оскільки право на приватизацію спадкодавцем набуто 15 червня 2011 року після втрати чинності Декрету КМУ, а тому його дія не поширювалася на спірні правовідносини.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Рівненського районного суду Рівненської області.
11 липня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області