Постанова
Іменем України
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 753/16809/18
провадження № 61-18877св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салют 2016",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салют 2016" на постанову Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салют 2016" (далі - ОСББ "Салют 2016") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява ОСББ "Салют 2016" мотивована тим, що відповідач є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, що перебуває в управлінні ОСББ "Салют 2016".
Відповідач використовує зазначену квартиру як так званий "хостел", тобто для здавання в оренду койко-місць стороннім особам, які не є членами його сім`ї та не проживають постійно в даному будинку. Таке використання належної йому квартири вже впродовж кількох років створює значні проблеми для решти мешканців будинку.
Для обстеження вказаної квартири та визначення фактичної кількості її мешканців, а також умов їх проживання та дотримання санітарних норм, створено спільну комісію. За результатами здійсненого комісією огляду вказаного приміщення складено акт від 20 листопада 2017 року, яким визначено, що дійсна кількість мешканців квартири АДРЕСА_2 становить 28 осіб, загальна кількість двоярусних ліжок - 14, санітарний стан незадовільний, місця загального користування на 2 поверсі, де розташована квартира, також перебувають у незадовільному санітарному стані.
Позивач зазначав, що використання квартири не за цільовим призначенням є порушенням вимог цивільного та житлового законодавства, прав та інтересів інших мешканців вказаного будинку, створює небезпеку та незручності для решти мешканців даного багатоповерхового будинку та для працівників комунальних служб. Вказаний "хостел" перебуває в жахливому санітарному стані - з чорною пліснявою на стінах, паразитами та брудною підлогою, що робить непридатним для проживання людей цю квартиру та створює небезпеку для мешканців сусідніх квартир. Велика кількість мешканців "хостелу" створює істотне додаткове навантаження на всі комунікації будинку, забруднюються місця загального користування та прибудинкова територія. Мешканці "хостелу", пори те, що він розташований на другому поверсі, постійно користуються трьома ліфтами, що також ускладнює користування ліфтами для мешканців вищих поверхів, особливо вранці та ввечері робочих днів. Через те, що нерідко в "хостелі" орендують ліжка особи, схильні до вживання алкогольних напоїв та наркотиків, особи, які щойно звільнилися з місць позбавлення волі, за їхньої участі в будинку регулярно трапляються сварки, бійки, дебоші, мали місце крадіжки приватного майна мешканців будинку та обладнання з місць загального користування, на сходах другого поверху та балконах лишаються пристрої для вживання наркотиків. Неодноразово між мешканцями "хостелу" та іншими мешканцями даного будинку виникали конфлікти, мали місце затоплення першого поверху, десятки разів викликалася поліція та подавалися скарги, та заяви про порушення санітарних норм у під`їздах, збільшення експлуатаційних витрат на будинок та порушення громадською спокою у вечірні та нічні години.
Крім того, попри те, що в даному приміщенні проживає велика кількість осіб, відповідач сплачує комунальні платежі як за одну особу, втім навіть ці платежі здійснюються вкрай нерегулярно, через що виникали великі борги перед комунальними службами.
З урахуванням зазначеного, ОСББ "Салют 2016" просило зобов`язати відповідача припинити дії щодо використання належної йому квартири АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме для розташування "хостелу" (для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних із відповідачем та між собою родинними стосунками) та зобов`язати відповідача привести вказану квартиру у стан, придатний для постійного проживання однієї сім`ї або однієї людини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року позов ОСББ "Салют 2016" задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 припинити дії щодо використання квартири АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних з ним та між собою родинними стосунками.
Зобов`язано ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 у стан, придатний для постійного проживання однієї сім`ї або однієї людини.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Салют 2016" 1 762,00 грн судового збору.
У задоволенні частини позову ОСББ "Салют 2016" до ОСОБА_1, третя особа - Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, про стягнення 10 000,00 грн правничої допомоги відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що дії відповідача, який організував так званий "хостел" у квартирі багатоквартирного будинку, порушують норми цивільного та житлового законодавства, суперечать нормам ДБН, порушують житлові права інших мешканців цього будинку. Розташування так званого "хостелу" в багатоквартирному житловому будинку є незаконним, оскільки це є нецільовим використанням квартири у багатоквартирному будинку, яка призначена для постійного проживання однієї сім`ї чи однієї особи.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові ОСББ "Салют 2016" до ОСОБА_1, третя особа - Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити дії, відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що чинне законодавство України не містить прямих обмежень щодо використання квартир у багатоквартирних житлових будинках не за призначенням (крім промислового виробництва), зокрема в якості об`єктів тимчасового розміщення інших осіб.
Позивач не довів належними та допустимими доказами, що здійснення відповідачем діяльності з надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у квартирі осіб, які не є його сім`єю та не пов`язані з ним родинними стосунками, порушують права мешканців будинку та позивача.
При цьому апеляційний суд зазначив, що зобов`язання відповідача припинити дії щодо використання квартири для проживання більше ніж шести осіб, не пов`язаних з ним та між собою родинними стосунками, є надмірним втручанням держави у право власності відповідача та у його право мирно володіти своїм майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2021 року ОСББ "Салют 2016" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСББ "Салют 2016" мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 319 ЦК України в частині визначення балансу інтересів між правом власника щодо користування належним йому майном та правами інших громадян.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини сьомої статті
319 ЦК України, якою визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, не врахував, що саме таким випадком, зокрема, є використання права власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, що передбачено частиною п`ятою статті 319 ЦК України.
При цьому апеляційний суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин норми ДБН В.2.2-15-2005, частину першу статті 382 ЦК України, статтю 127 ЖК України, статтю 1 Закону України "Про туризм", які визначають, що саме вважається квартирою, гуртожитком, готелем, для чого призначено таке нерухоме майно, порядок його використання тощо.
Крім того, апеляційний суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення статті 810 ЦК України та постанови Кабінету Міністрів України № 297 від 15 березня 2006 року, якою затверджено Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), які регулюють правовідносини, пов`язані із договором найму житла, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які договори найму й відповідач вказував на те, що він ніколи не укладав договори найму житла або будь-які інші договори з особами, які проживали в належній йому квартирі.
Також апеляційний суд ухвалою від 06 липня 2021 року необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про відвід.
Крім того, після отримання оскаржуваної постанови з`ясовано, що ухвалу від 06 липня 2021 року та постанову від 14 вересня 2021 року від імені одного із членів колегії - судді Семенюк Т. А., підписали різні особи. Який саме з підписів належить судді Семенюк Т. А. невідомо, втім їхня відмінність кидається в око навіть без експертного дослідження. Даний факт ставить під сумнів дійсність підпису судді Семенюк Т. А. в оскаржуваній постанові, що є беззаперечною підставою для її обов`язкового скасування.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 13, частини другої-п`ятої, сьомої статті 319, частини першої статті 382, статті 810 ЦК України, статті 127 ЖК України, статті 1 Закону України "Про туризм" (розміщення та експлуатація у багатоквартирних житлових будинках "хостелів") (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); судове рішення підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.