Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 607/18049/20
провадження № 61-20761св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління у справах сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Дикун С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
Позов обґрунтований тим, що йому на підставі договору дарування житлового будинку від 03 листопада 2001 року на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 не проживає в цьому будинку більше десяти років без поважних причин, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла та прибудинкової території участі не бере, особистих речей в будинку немає і будинком не цікавиться. Перешкод у користуванні житлом позивач відповідачці не чинив. Реєстрація відповідачки порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, оскільки він позбавлений можливості оформити субсидію тощо.
ОСОБА_3 більше десяти років проживає постійно із членами своєї сім`ї на АДРЕСА_2 .
Просив суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 .
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління у справах сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення.
Позов обґрунтований тим, що вона проживала у будинку АДРЕСА_1 з народження. На момент її вселення цей будинок належав її дідові ОСОБА_4
03 листопада 2001 року будинок подарований батькові згідно з договором дарування, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василишиним С. Й., реєстровий номер 10255.
У спірному будинку вона безперешкодно проживала до літа 2016 року. У цей період між нею та ОСОБА_1 почали виникати гострі конфлікти. 28 червня 2016 року близько 19 год 05 хв ОСОБА_1 побив її металевою ключкою для гри у гольф та погрожував членам її сім`ї фізичною розправою, вчинивши кримінальні дії, визначені статтею 125 КК України, що підтверджується вироком Тернопільського міськрайонного суду від 06 вересня 2016 року у справі № 607/8538/16. Отже, з літа 2016 року вона вимушена була внаслідок погроз та фізичного насильства тимчасово виїхати з цього будинку.
Надалі ОСОБА_1 продовжував поводитись дуже агресивно та неадекватно. Перебування ОСОБА_3 у будинку стало небезпечним. Вона не могла, не наражаючи себе на небезпеку, зайти до будинку, усі її речі залишились в ньому.
Вона заходила до спірного будинку лише тоді, коли ОСОБА_1 не було вдома.
Протягом 2017 року ОСОБА_1 тривалі періоди перебував на лікуванні в комунальному підприємстві Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні. У його відсутність ОСОБА_3 безперешкодно проживала в будинку разом з дітьми.
У серпні 2018 року ОСОБА_1 змінив ключі до дверей будинку та воріт. ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_5, яка в цей час повернулась із дітьми з відпочинку з м. Шаяни Закарпатської області, не змогли зайти до будинку. З цього приводу зареєстроване звернення до Тернопільського районного відділу поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області.
На сьогодні ОСОБА_3 та її діти не мають постійного місця проживання та вимушені жити у знайомих, які погодились надати їй тимчасове житло за адресою: АДРЕСА_2 . Іншого житла вона не має.
Будинок у с. Зарічево Закарпатської області, про який вказує представник ОСОБА_1, належить іншій особі.
Просила зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в користуванні нею та її дітьми ОСОБА_6 і ОСОБА_6 спірним будинком та вселити їх в нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2021 року у первісному та зустрічному позовах відмовлено.
Відмовивши у первісному та зустрічному позовах, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 з поважних причин не проживає у спірному будинку, з метою уникнення конфлікту та непорозумінь, які виникли між сторонами, проживає у м. Тернополі. Іншого житла у її власності немає. Вона не довела, що позивач їй чинить перешкоди у користуванні житлом.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 червня 2021 року скасоване, ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_3 визнана такою, що втратила право користування спірним будинком.
Скасувавши рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_3 намагалася повернутися до спірного будинку, вживала будь-які заходи щодо вселення, зокрема і в судовому порядку.
Рішення суду першої інстанції містить взаємовиключні висновки, зокрема відмовивши у первісному позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 з поважних причин не проживає у спірному будинку, оскільки батько перешкоджає їй у доступі до будинку. Відмовивши у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не довела, що позивач чинить їй перешкоди в користуванні житлом. Висновки суперечать один одному та не узгоджуються з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції в частині підстав відмови в первісному позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Вона з поважних причин не проживає в будинку, оскільки в 2016 році батько побив її і вона з метою уникнення конфліктів та непорозумінь проживає на АДРЕСА_3 . Земельну ділянку в с. Великі Гаї вони придбали з чоловіком і збудували під час шлюбу будинок, однак в ньому не проживають. З чоловіком вона не проживає близько чотирьох років, він працює в м. Києві та приїжджає до дітей.
Суд першої інстанції встановив, що вона перестала проживати у спірному будинку у звʼязку із перешкодами з боку ОСОБА_1, а не з підстав втрати інтересу чи добровільно, тому дійшов обґрунтованого висновку, що вона з поважних причин не проживала у спірному будинку.
Суд апеляційної інстанції помилково зазначив як підставу для скасування рішення суду першої інстанції наявність у її чоловіка зареєстрованого на нього будинку. Суд апеляційної інстанції встановив ці обставини лише на підставі показань однієї сторони, що суперечить принципу змагальності.
Також суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги наявність будинку у с. Зарічево Закарпатської області, посилаючись на довідку Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки цей будинок належить іншій однойменній особі, яка не має РНОКПП.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу доВерховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
У квітні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з клопотанням, в якому повідомила про смерть ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження надала копію свідоцтва про смерть.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із заявою про закриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року заяву ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження залишено без задоволення. Залучено ОСОБА_2 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з клопотанням про зупинення касаційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 607/10326/22.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову у суді апеляційної інстанції не оскаржувалося, тому не переглядається і судом касаційної інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 03 листопада 2001 року за реєстровим № 10255 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_1, яка має двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 вересня 2016 року у справі № 607/8538/16-к встановлено, що 28 червня 2016 року близько 19 год 05 хв ОСОБА_1, який перебував в приміщенні ринку "Новий +", що на проспекті Ст. Бандери 72, в м. Тернополі, на ґрунті неприязних відносин під чассловесного конфлікту зі своєю дочкою ОСОБА_3 умисно наніс їй близько десяти ударів долонями рук в праву ділянку обличчя, грудну клітку, ліве та праве плече, та обох передпліччях, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження. Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 10817 пацієнт ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Тернопільській обласній комунальній клінічній психоневрологічній лікарні з 11 листопада 2016 року до 30 листопад 2016 року. Діагноз: Геморагічний інсульт в лівій гемісфері головного мозку гострий період з помірно вираженою сенсорно-амнесзтичною афазією. Змішана (дисциркулятора та дисметаболічна) енцефалопатія з нерізко-вираженою загально - мозковою симптоматикою. ІХС. Стенокардія напруги 2 ФК. Постінфарктний кардіосклероз (гострий Q-інфаркт вересень 2013 року). Стан після стентування ONCX (2013), стентування PDA 2014 року СН 1 ст. Гіпертонічна хвороба 3 ст, ст. 2 CH1 (NYHA 2). Госпітальна двобічна нижньодолева пневмонія, середнього ступеня важкості, ЛН 1 ст. ст. розрішення. Цукровий діабет, II тип, в стадії медикаментозної субкомпенсації, важкий перебіг.
Відповідно до актів обстеження місця проживання від 08 березня 2019 року, 07 червня 2019 року, 09 серпня 2019 року, 02 листопада 2019 року, 06 березня 2020 року, 08 травня 2020 року, 07 серпня 2020 року, складених ОСОБА_1 за участі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на час проведення обстеження та складання цьго акта ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, її майна і особистих речей в будинку не виявлено. За цією адресою проживає і має постійне місце реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно з актами опитування сусідів від 21 липня 2020 року та 16 вересня 2020 року комісією у складі діловода сільської ради та сусідів складено акт про те, що 21 липня 2020 року здійснено перевірку на предмет проживання ОСОБА_3 та встановлено, що вона зареєстрована на АДРЕСА_1, але зі слів власника будинку ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає більше десяти років.
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Великогаївської сільської ради 16 вересня 2020 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителю АДРЕСА_1, склад його сім`ї: ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка (зареєстрована, за вказаною адресою не проживає).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 230740547 від 03 листопада 2020 року за ОСОБА_3 16 лютого 2017 року проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 567,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ; 14 липня 2015 року проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 2 га у Кордишівській с/р Шумського району Тернопільської обл. Також здійснена реєстрація права приватної власності на будинок за адресою: АДРЕСА_5 за ОСОБА_3, однак у зв`язку із відсутністю ідентифікаційного коду у особи, за якою зареєстроване вказане майно неможливо встановити дійсність належності вказаного будинку саме ОСОБА_3, яка заперечує факт володіння цією нерухомістю.
Відповідно до довідки № 80/2020, виданої 08 грудня 2020 року Об`єднанням співвласників квартирного будинку "Чайковського 39", згідно з договірних домовленостей ОСОБА_3 разом з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі наданої ОСОБА_3 копії паспорта НОМЕР_1, виданого Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 17 червня 2005 року, встановлено, що постійним місцем реєстрації є: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідками про реєстрацію місця проживання, виданих центром надання адміністративних послуг Великогаївської сільської ради, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_11 з 12 жовтня 2020 року та ОСОБА_12 з 10 листопада 2020 року).
Відповідно до копій квитанцій ОСОБА_13 здійснювала оплату за телекомунікаційні послуги за адресою: АДРЕСА_1 за період січень 2016 року - березень 2016 року, травень 2016 року, липень 2016 року, вересень 2016 року, вересень 2017 року, березень 2018 року.
Згідно з талоном-повідомлення єдиного обліку № 7398 Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 25 листопада 2020 року об 11 год 13 хв надійшла заява ОСОБА_3 з проханням спільно із працівниками поліції забрати свої особисті речі із будинку батька ОСОБА_14, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
05 лютого 2021 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_15 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким продавець зобов`язується продати та передати покупцю, а покупець зобов`язується купити та прийняти від продавця житловий будинок, з надвірними побудовами і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 6125281700:02:001:1777, що розташована за адресою: с. Великі Гаї, до 05 квітня 2021 року укласти договори купівлі-продажу нерухомого майна на умовах, передбачених цим договором (пункт 1 договору). Якщо договори купівлі-продажу не будуть укладені протягом строку, встановленого в пункті 1 цьогодоговору з вини продавця - продавець зобов`язується повернути покупцю кошти, сплачені ним в рахунок виконання зобов`язання в сумі 280 000,00 грн, а також 10 % від ціни продажу нерухомого майна, тобто від 8 400 000,00 грн, а саме 840 000,00 грн (пункт 7 договору).
07 червня 2021 року ОСОБА_1 видана довідка № 01-4/1001 про те, що він перебуває на стаціонарному лікуванні у ПІТ-кардіологічному відділенні КНП "Тернопільська університетська лікарня" ТОР з 06 червня 2021 року до сьогодні з діагнозом: IXC-прогресуюча стенокардія (дестабілізація з 06 червня 2021 року після інфарктний кардіосклероз (2013року) Стентування ОТЛКА-2 стенти (2013-2014 роки) Стенезуючий коронаросклероз, гіпертонічна хвороба III ст. 2 ст, - гіпертензивне серце (дуже високий кардіосимулярний ризик СН II ACT- цукровий діабет II тип. Перенесений геморагічний інсульт 2016 році.