Постанова
Іменем України
04 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 753/12190/20
провадження № 61-8778св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П. від 28 липня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
В обгрунтування позову зазначив, що у період з 07 липня 2017 року по 20 травня 2019 року ним здійснювалися перекази на користь ОСОБА_2 на загальну суму 629 300 грн, про що свідчить довідка № R59SG2971КЕJ5РСН від 19 травня 2020 року, видана АТ КБ "ПриватБанк". Зазначені кошти ним перераховувались без укладання будь-якого договору між ними, на прохання ОСОБА_2, з якою у нього були приятельські відносини, пов`язані з веденням спільних бізнес-проектів, та як запевняла його ОСОБА_2, для задоволення її особистих потреб. Указані суми ОСОБА_2 обіцяла з часом повернути, проте кошти не повернула. Між ними не виникло жодних відносин зобовязально-правового характеру щодо вказаних грошових переказів, тому кошти, перераховані за період з 07 липня 2017 року по 20 травня 2019 року в загальній сумі 629 300 грн, є безпідставно набутими ОСОБА_2 та підлягають поверненню йому на підставі статей 1212 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 07 липня 2017 року по 20 травня 2019 року перерахував на користь ОСОБА_2 629 300 грн. Указані кошти він вважає такими, що набуті відповідачем без відповідної правової підстави. У той час суд першої інстанції обґрунтував свою відмову наявністю між сторонами цивільно-правових правовідносин, зокрема щодо позики.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 629 300 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом не встановлено існування між сторонами цивільно-правових правовідносин, зокрема договору позики, відтак, не встановлено й наявності правової підстави для набуття спірних коштів.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, у якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду: від 01 квітня 2019 року в справі № 904/2444/18, від 23 січня 2020 року в справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року в справі № 918/47/18 та постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року в справі № 6-88цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 753/12190/20 з Дарницького районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що з довідки, наданої АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_1, від 19 травня 2020 року № R59SG2971КЕJ5РСН вбачається, що у період з 07 липня 2017 року по 20 травня 2019 року ОСОБА_1 здійснені наступні грошові перекази на користь одержувача ОСОБА_2 : 07 липня 2017 року в сумі 25 800 грн, 28 липня 2017 року - 30 000 грн, 30 серпня 2017 року 25 000 грн, 23 вересня 2017 року - 2 000 грн, 17 вересня 2017 року - 3 000 грн, 30 вересня 2017 року - 25 000 грн, 12 жовтня 2017 року - 15 000 грн, 24 жовтня 2017 року - 5 000 грн, 30 жовтня 2017 року - 25 000 грн, 01 грудня 2017 року - 10 000 грн, 04 грудня 2017 року - 2 000 грн, 16 грудня 2017 року - 3 000 грн, 27 грудня 2017 року - 25 000 грн, 05 лютого 2018 року - 20 500 грн, 23 лютого 2018 року - 19 000 грн, 27 лютого 2018 року - 20 000 грн, 19 березня 2018 року - 10 000 грн, 02 травня 2018 року - 15 000 грн, 10 травня 2018 року - 5 000 грн, 08 червня 2018 року - 10 000 грн, 22 червня 2018 року - 7 000 грн, 02 липня 2018 року - 20 000 грн, 10 липня 2018 року - 12 000 грн, 16 липня 2018 року - 15 000 грн, 27 липня 2018 року - 10 000 грн, 31 липня 2018 року - 20 000 грн, 15 серпня 2018 року - 20 000 грн, 21 серпня 2018 року - 5 000 грн, 27 серпня 2018 року - 20 000 грн, 12 вересня 2018 року - 10 000 грн, 24 вересня 2018 року - 10 000 грн, 03 жовтня 2018 року - 10 000 грн, 16 жовтня 2018 року - 10 000 грн, 13 листопада 2018 року - 10 000 грн, 26 листопада 2018 року - 20 000 грн, 05 грудня 2018 року - 30 000 грн, 17 грудня 2018 року - 10 000 грн, 14 січня 2019 року - 15 000 грн, 25 січня 2019 року - 5 000 грн, 04 лютого 2019 року - 10 000 грн, 11 лютого 2019 року - 10 000 грн, 21 лютого 2019 року - 5 000 грн, 28 лютого 2019 року - 10 000 грн, 12 березня 2019 року - 5 000 грн, 01 квітня 2019 року - 10 000 грн, 22 квітня 2019 року - 5 000 грн, 02 травня 2019 року - 10 000 грн, 10 травня 2019 року - 5 000 грн, 20 травня 2019 року - 5 000 грн, при цьому підстава перерахування вказаних коштів та призначення платежу не зазначені.
Усього в період з 07 липня 2017 року по 20 травня 2019 року позивачем на користь ОСОБА_2 здійснено 49 платежів й переведено на її рахунок грошові кошти на загальну суму 629 300 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.