ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 707/2709/16-к
провадження № 51-1716км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів ОСОБА_10, ОСОБА_11,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_12,
прокурора ОСОБА_13,
захисника ОСОБА_14,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_14 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015250270001000, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Хутір-Хмільна Канівського району Черкаської області,жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 5 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і призначено покарання за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього виконання обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_1 8 серпня 2015 року приблизно о 18:00, перебуваючи в човні біля берега острова, розташованого на території мисливських угідь смт Ірдинь Черкаського району Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту через постріл, який здійснив ОСОБА_2 в його підсадну качку, умисно здійснив два постріли з мисливської рушниці в бік човна, в якому перебували ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, спричинивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, у тому числі й тяжкі.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 лютого 2019 року апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_14 та прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін.
Верховний Суд постановою від 11 лютого 2020 року скасував вищевказане рішення апеляційного суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 16 грудня 2021 року залишив без задоволення апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_14 та прокурора, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судовий розгляд справи проведено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до необґрунтованого засудження ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілим тяжких тілесних ушкоджень. Вказує, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися показання ОСОБА_1 про те, що останній здійснив постріл з мисливської рушниці, коли послизнувся у човні на мулі та почав падати, у зв`язку з чим відбувся казус. Стверджує, що апеляційний суд у порушення ст. 439 КПК не виконав вказівок касаційного суду, наведених в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року, а саме: не встановив скільки ж пострілів зробив ОСОБА_1 у бік потерпілих. Зазначає, що ухвала ґрунтується на припущеннях та суперечливих показаннях потерпілих і свідків щодо кількості пострілів у їх бік, без урахування висновків експертиз, які вказують на неможливість встановлення кількості пострілів. Вважає, що судове рішення не відповідає вимогам ст. 370 КПК, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального права.
У запереченні на касаційну скаргу захисника прокурор просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, а прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він, надаючи оцінку доказам, по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка,з огляду на положення статей 433, 438 КПК не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і не є предметом перегляду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги сторони захисту, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
У справі, що розглядається встановлено, що ОСОБА_1 у зазначені в вироку день та час, перебуваючи на території мисливських угідь, через те, що ОСОБА_6 здійснив постріл у його плаваючу на воді дику підсадну качку, здійснив два постріли з мисливської рушниці в бік човна в якому знаходились ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, внаслідок чого потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, у тому числі й тяжкі.
Судові інстанції дійшли висновку, що ОСОБА_1 під час здійснення пострілів у бік потерпілих, діяв з умислом на спричинення тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікували його дії за ч. 1 ст. 121 КК.
Колегія суддів погоджується саме з таким правозастосуванням, та водночас вважає безпідставними доводи касаційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не мав наміру спричинити тілесні ушкодження потерпілим, а в ситуації, що склалася, виник казус.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК).