ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 636/336/21
провадження № 51-5720км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_3,суддівОСОБА_4, ОСОБА_5,за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6,прокурораОСОБА_7розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, якою залишено без змін ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Обставини справи
1. Чугуївський міський суд Харківської області ухвалою від 27 липня 2021 року закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. Суд встановив, що у цьому провадженні сторона обвинувачення звернулася з обвинувальним актом до суду 05 грудня 2019 року, в останній день строку досудового розслідування. Цей обвинувальний акт було повернуто прокурору ухвалою суду від 27 лютого 2020 року, яка набрала законної сили 06 березня 2020 року, і отримано прокуратурою 24 березня 2020 року. Після цього 21 грудня 2020 року було відновлено досудове розслідування і ухвалено ряд процесуальних рішень. 26 січня 2021 року сторона обвинувачення повторно звернулася до суду з обвинувальним актом на виконання рішення суду від 27 лютого 2020 року.
3. На підставі цих фактів суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), що є підставою для закриття провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
4. Харківський апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2021 року залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Доводи касаційної скарги
5. Прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. Він зазначає, що суд прийняв необґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження, оскільки належно не оцінив докази, що стосуються перебігу строку досудового розслідування та моменту його завершення.
7. Він вважає, що строк досудового розслідування припинив свій перебіг після того, як обвинувальний акт був вперше переданий до суду, і після повернення обвинувального акта прокурору не відновив свого перебігу.
8. Захисник ОСОБА_8, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направили до Суду заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора, а також повідомили про можливість здійснення касаційного розгляду без їх участі.
Позиції учасників касаційного розгляду
9. Прокурор підтримав касаційну скаргу і викладені в ній доводи.
10. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
12. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, у тому числі, направленням до суду обвинувального акту.
13. На думку прокурора, звернення до суду з обвинувальним актом, навіть якщо він згодом був повернутий прокурору, зупиняє сплив строку досудового розслідування, а тому на час, який минув з моменту повернення до моменту повторного направлення обвинувального акта до суду, не поширюються вимоги статті 219 КПК.
14. Суди попередніх інстанцій не погодилися з такою позицією і виходили з того, що строк досудового розслідування продовжує спливати після повернення обвинувального акта прокурору і не може перевищувати межі, визначені статтею 219 КПК. Вони вважали, що після повернення обвинувального акта його недоліки можуть бути усунені лише протягом решти строку досудового розслідування, яка залишилася до первинного звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом.
15. Суди дійшли висновку, що оскільки у цій справі перший раз сторона обвинувачення звернулася до суду в останній день строку досудового розслідування, в неї не залишилося часу для виправлення недоліків, зазначених в ухвалі про повернення обвинувального акта, тому її повторне звернення до суду 26 січня 2021 року відбулося після закінчення строку досудового розслідування, що дало підстави для закриття провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.
16. Суд не може погодитися з підходом до обчислення строків, запропонованим стороною обвинувачення, оскільки він створює широкі можливості стороні обвинувачення шляхом направлення обвинувального акта, який не відповідає вимогам статті 291 КПК, штучно зупиняти сплив строків, тим самим позбавляти правового значення вимогу розумних строків, яка отримала деталізоване регулювання у статті 219 КПК.