ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 669/220/20
провадження № 51-1750км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_13,
суддів ОСОБА_14, ОСОБА_15,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_16,
прокурора ОСОБА_17,
захисника ОСОБА_18 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої -
адвоката ОСОБА_19 (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у закритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та представника потерпілої ОСОБА_19 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), несудимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 156 КК (у редакції Закону № 600-VI від 25 жовтня 2008 року).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено:
за ч. 2 ст. 121 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців;
за ч. 2 ст. 156 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком 27 серпня 2019 року ОСОБА_2, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень своїй дочці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, користуючись вразливим психологічним станом останньої, який виник внаслідок тривалого залякування через надсилання смс-повідомлень із погрозливим і таким, що знижує рівень самооцінки особистості, змістом, шляхом надсилання інструкцій, указаних у смс-повідомленнях, заманив потерпілу на територію пасовища, розташованого на околиці смт Білогір`я Білогірського (тепер - Шепетівського) району Хмельницької області поблизу р. Горинь за координатами 50°00ʼ16" північної широти та 26°44ʼ24" східної довготи.
Надалі, реалізуючи свої злочинні наміри, близько 04:30 27 серпня 2019 року ОСОБА_2, перебуваючи неподалік р. Горинь Білогірського (тепер - Шепетівського) району Хмельницької області, зустрівся з ОСОБА_1, яку провів на ділянку місцевості за вищевказаними координатами, та з метою спричинення тілесних ушкоджень способом, що має характер особливого мучення, вилив їй на обличчя й тіло сірчану кислоту, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді хімічних опіків голови, обличчя, правого ока, шиї, грудної клітки, правого плечового суглоба, лівого стегна, лівої гомілки та правого стегна загальною площею 6 % поверхні тіла, які за своїми ознаками належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я за відсутності небезпеки для життя. Ушкодження обличчя є невиправними й визнаються такими, що непоправно знівечили обличчя потерпілої. Вказані тілесні ушкодження супроводжувалися фізичним стражданням та нестерпним болем для потерпілої і були вчинені способом, що має характер особливого мучення.
Суд, оцінивши зовнішній вигляд обличчя потерпілої ОСОБА_1 на момент судового розгляду, виходячи із загальноприйнятих уявлень про зовнішність людини, дійшов до висновку про наявність у потерпілої знівечення обличчя.
Указані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_1, що призвело до непоправного знівечення її обличчя, вчиненого способом, який має характер особливого мучення.
Крім того, ОСОБА_2 у період з 2014 року (точної дати та часу не встановлено) по 14 грудня 2016 року, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі у сфері статевої недоторканості, діючи свідомо та умисно, посягаючи на нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, регулярно, по декілька разів на тиждень, у темну пору доби вчиняв стосовно неї розпусні дії сексуального характеру, які виражалися в оголенні статевих органів потерпілої шляхом знімання спідньої білизни, їх мацанні, здійсненні поцілунків у ділянки статевих органів та грудей потерпілої, які викликали статеве збудження останньої та його особисто, чим вчинив розбещення своєї дочки, яка не досягла 16-річного віку.
Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 156 КК (у редакції Закону № 600-VI від 25 жовтня 2008 року) як розпусні дії щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, вчинені батьком.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 21 березня 2022 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_2 залишив без змін.
Вимоги та доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі засуджений не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанцій, вважає, що воно прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На переконання засудженого, докази, які аналізував суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, в сукупності не доводять того, що саме він вчиняв протиправні дії щодо потерпілої ОСОБА_1 . Вважає, що в його діях відсутні склади інкримінованих злочинів.
Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів його та захисника спільної апеляційної скарги, унаслідок чого не дотримався вимог ст. 419 КПК. Ухвала цього суду не містить належних мотивів, з яких суд виходив під час її постановлення та належного аналізу доказів з доводами апеляційної скарги.
У касаційній скарзі представник потерпілої не погоджується з ухвалою апеляційного суду, вважає, що судове рішення прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що ухвала апеляційного суду належним чином не вмотивована, прийнята без дотримання вимог ст. 370 КПК, у ній усупереч ст. 419 КПК не надано в повному обсязі відповідей на його доводи та доводи потерпілої викладені в апеляційній скарзі. Потерпіла неодноразово вказувала, що злочин, інкримінований її батьку, щодо неї вчинив не він, про що вона наполягала в судах першої та апеляційної інстанції, однак суд без належних обґрунтувань та доказів безпідставно визнав вирок місцевого суду законним.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_18 підтримав доводи касаційної скарги підзахисного та скарги представника потерпілої, просив їх задовольнити, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Потерпіла та її представнику судовому засіданні підтримали подані касаційні скарги. Зазначили, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Прокурор у судовому засіданні не підтримав касаційних скарг засудженого і захисника. На його думку, їхні доводи є необґрунтованими, апеляційний суд у повному обсязі перевірив доводи апеляційних скарг, надав на них вичерпні відповіді. Просив суд відмовити у задоволенні касаційних скарг та залишити без зміни рішення суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, потерпілої, її представника, вислухавши позицію прокурора та перевіривши доводи касаційних скарг і матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційні скарги засудженого та представника потерпілої задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу, а також положення закону, яким він керувався.
Частина 2 цієї статті передбачає, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку відповідності нормам кримінального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як убачається з матеріалів справи, вказаних вимог процесуального закону апеляційний суд дотримався.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, перевірив правильність встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження та, надавши їм відповідну правову оцінку, обґрунтовано погодився з висновком суду про те, що сукупність досліджених та перевірених доказів, зокрема показання свідків та письмові докази, вказують на доведеність винуватості ОСОБА_2 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_1 та вчиненні розпусних дії стосовно неповнолітньої ОСОБА_1 .
Спростовуючи доводи апеляційних скарг засудженого та його захисника, потерпілої та її представника в частині необґрунтованості засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 156 КК, апеляційний суд навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку злочинним діям ОСОБА_1 .
Такі висновки суд апеляційної інстанції зробив на підставі ґрунтовної перевірки матеріалів кримінального провадження, які зіставив з доводами апеляційних скарг суд дав на ці доводи переконливі відповіді, при цьому взяв до уваги показання ОСОБА_2, який своєї винуватості в інкримінованих йому злочинах не визнав та повідомив, що вночі 27 серпня 2019 року кислотою свою дочку ОСОБА_1 не обливав і не розбещував у період із 2014 по 2016 роки. Чому його дочка повідомила працівникам поліції та своїй матері про те, що він її розбещував, і розказала своїй виховательці, що саме він 27 серпня 2019 року облив її кислотою на пасовищі, він не знає. Однак припускає, що такі пояснення вона надавала, будучи у стресовому стані після отримання тілесних ушкоджень та вживання лікарських наркотичних препаратів.
Спростовуючи показання ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду, що така позиція засудженого спростовується дослідженими та проаналізованими доказами.
Зокрема, суд зазначив, що винуватість останнього доведено:
- показаннями свідка ОСОБА_3, яка є дружиною ОСОБА_2 та матір`ю потерпілої. Свідок повідомила, що дочка під час перебування в лікарні після подій 27 серпня 2019 року, зізналася їй, що батько ОСОБА_2, коли вона спала, часто приходив до неї по ночах у кімнату, торкався руками та "ласкав", а згодом вказала, що оговорила батька, оскільки була під дією ліків;
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка розповіла, що з 2015 року є подругою ОСОБА_1, а з 2017 року до травня 2019 року проживала разом з нею на одному поверсі в гуртожитку. Потерпіла ОСОБА_2 часто розказувала їй, що батько проявляє до неї небатьківську турботу, часто "гладив" її, "чіплявся" до неї, оскільки мама не може задовольнити його як жінка. У грудні 2018 року ОСОБА_5 особисто показувала їй листа із друкованими буквами (вирізки букв із газети), що був у сумці, яку передав автобусом батько, цей лист лежав на дні сумки, а зверху - продукти харчування. Зміст листа містив погрози на адресу ОСОБА_6, тому остання після його отримання була схвильована, збентежена та плакала. Потерпіла їздила додому раз на місяць, тому батько ОСОБА_2 часто телефонував на її (свідка) мобільний телефон та запитував, чи вона не знає, де перебуває ОСОБА_5, чи зустрічається вона з хлопцями. Під час проживання з потерпілою в гуртожитку їй на мобільний телефон приходило одне дивне, на її переконання, смс-повідомлення погрозливого характеру, яке стосувалося ОСОБА_6 та її сім`ї, попередження щодо необхідності припинення зустрічей потерпілої з дорослими чоловіками та хлопцями, вчинення нею розпусних дій, а також можливих наслідків, якщо остання не припинить таких дій;
- показаннями свідка ОСОБА_7 виховательки гуртожитку ДНЗ "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" та класного керівника ОСОБА_1, яка повідомила, що мала з потерпілою довірливі відносини. У процесі навчання вона спостерігала, що батько останньої ОСОБА_2 інколи проявляв до дочки гіперопіку, постійно дзвонив та контролював ОСОБА_8 . Коли вона приїжджала з дому на навчання, то спостерігала на її тілі сліди травм, як з`ясувалося пізніше, ушкодження їй завдавав батько. Під час відвертої розмови з потерпілою остання жалілася, що батько кричить на неї, не довіряє їй, бив, а мамі дає таблетки, щоб вона спала і нічого не розуміла, що відбувається. ОСОБА_5 розповідала, що батько дзвонив до дівчат і з`ясовував, де перебуває ОСОБА_5, заставляв дівчат фотографувати на підтвердження того, що ОСОБА_5 перебуває у ванній кімнаті. У певний період часу ОСОБА_6 та її подругам-дівчатам почали надходити смс-повідомлення з погрозами від ОСОБА_2, які вона бачила та читала особисто. Також повідомила, що потерпіла їй особисто показувала листа з друкованим текстом, який надійшов з дому з передачею від батька з приблизним текстом: "Якщо вона не буде їздити додому, то в неї будуть проблеми, бо з батьком в неї нормальні відносини, він її забезпечує передачами, а вона неблагодарна". Цей лист вона залишила в себе в кабінеті та зберігала в шухляді столу. При цьому свідок зазначила, що смс-повідомлення незрозумілого характеру, що стосуються сім`ї ОСОБА_6, також надходили і на її адресу, зокрема з приводу того, що ОСОБА_5 ходила на роботу на підприємство в смт Білогір`я непристойно одягненою. Також на другому курсі навчання в 2018 році батько ОСОБА_2 розмовляв з нею на підвищених тонах, погрозливо, він їй нічого не дозволяв, принижував, постійно психологічно на неї тиснув, не довіряв ні в чому. Крім цього, потерпіла розповідала їй про те, що батько після перегляду порнофільмів приходив до неї вночі, розбещував її та схиляв до інтимних сексуальних стосунків. Батько має з нею відносини сексуального характеру, оскільки мама не виконує своїх подружніх обов`язків, а батько є ще молодим, потребує жінки для інтимних відносин. У листопаді 2018 року потерпіла про факт вчинення щодо неї розпусних дій батьком виклала в письмовій записці. Перебуваючи в лікарні після події 27 серпня 2019 року, потерпіла особисто їй повідомила, що вночі її зв`язали мотузкою, зґвалтували неприродним способом та облили кислотою. Вона ствердно повідомила, що вказані дії вчинив її батько ОСОБА_2 . Особа, яка вчиняла з нею ці дії, з нею не розмовляла, а давала письмові вказівки на екрані мобільного телефону. Вона впізнала телефон, який належав її братові, а також батькову куртку, що була на ґвалтівникові, при цьому також впізнала батька по статевому органу;