Постанова
Іменем України
07 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 216/2651/21
провадження № 61-8729 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - виконавчий комітет Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2012 року у справі № 2-2491/2011, яке набрало законної сили 22 березня 2012 року, шлюб між нею та ОСОБА_3, розірвано.
У липні 2011 року вона познайомилась із ОСОБА_4, з яким з березня 2012 року почала проживати разом у її квартирі АДРЕСА_1 .
Вказувала, що проживала з ОСОБА_4, як чоловік та дружина, він працював у ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" підсобником, разом вели спільне господарство та мали спільний сімейний бюджет. Реєструвати шлюб не бажали, оскільки раніше мали негативний досвід життя у зареєстрованому шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати її цивільного чоловіка - ОСОБА_5, яка за життя придбала у власність на підставі договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2013 року квартиру АДРЕСА_2 .
18 липня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Першої Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Інших спадкоємців після померлої не було. На момент смерті матері ОСОБА_4 був зареєстрований разом з останньою у квартирі АДРЕСА_2, отже фактично прийняв спадщину, проте не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати право власності на нерухоме майно, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказувала, що 09 березня 2021 року вона звернулась до приватного нотаріуса Янковської О. І. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Постановою від 13 квітня 2021 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів, які підтверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та відсутність у нотаріуса можливості встановити такий факт; відсутність правовстановлюючих документів на квартиру та відомостей про відкриття спадщини; запропоновано звернутись до суду з приводу встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права на спадщину в судовому порядку.
Зазначала, що із сайту Судової влади їй стало відомо, що у Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу в порядку окремого провадження розглядається справа № 216/4833/20 за заявою виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання відумерлою спадщини після смерті матері ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та передачу квартири у власність територіальної громади.
Вважала, що має право на спадкування майна померлого ОСОБА_4, як спадкоємець четвертої черги спадкування, оскільки більше п`яти років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім`єю як чоловік та дружина, а інші спадкоємці після його смерті відсутні.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю як дружини та чоловіка не менше п`яти років до часу відкриття спадщини; визнати за нею право власності на квартиру, загальною площею 49,6 кв. м, житловою площею 28,3 кв. м, яка розташована на третьому поверсі чотириповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року у складі судді Кузнецова Р. О. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю як дружини та чоловіка не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру, загальною площею 49,6 кв. м, житловою площею 28,3 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем ОСОБА_1 доведено факт проживання із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю як дружини та чоловіка з 2012 року до часу його смерті у квартирі АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджується, зокрема, актом від 01 липня 2021 року, складеного мешканцями вказаного будинку про фактичне проживання померлого ОСОБА_4 у період з 2012 року по 2019 рік за вказаною адресою, а також поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 за життя прийняв спадщину після своєї матері - ОСОБА_5 у виді двокімнатної квартири, загальною площею 49,6 кв. м, житловою площею 28,3 кв. м, яка розташована на третьому поверсі чотириповерхового житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_2, але не встигнув отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки помер до закінчення шестимісячного строку, встановленого статтею 1298 ЦК України.
Установивши факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради задоволено.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту проживання із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу протягом п`яти років до дня відкриття спадщини.
Апеляційний суд виходив із того, що у якості письмового доказу позивачем надано суду лише акт від 01 липня 2021 року, складений мешканцями будинку АДРЕСА_1, у якому зазначено, що у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 фактично проживав без реєстрації в період з 2012 року по 2019 рік. Будь-яких інших письмових доказів, фотографій проживання позивача разом із ОСОБА_4 у період з березня 2012 року і до дня смерті останнього у листопаді 2019 року суду не надано, клопотання про витребування відповідних доказів судом позивачем не заявлено.
Апеляційним судом також установлено, що ОСОБА_4 помер за місцем свого зареєстрованого місця проживання у квартирі АДРЕСА_2 . При цьому, його виявили без ознак життя ІНФОРМАЦІЯ_8 сусіди на третій день після його смерті. Похованням ОСОБА_4 займалось комунальне підприємство.
Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть бути прийняті за належні та допустимі докази спільного проживання однією сім`єю позивача із ОСОБА_4 не менше п`яти років до дня відкриття спадщини, оскільки свідок ОСОБА_6 є рідною сестрою позивача, а ОСОБА_8 - знайомим позивача, отже є особами, зацікавленими у результаті розгляду справи. Свідок ОСОБА_9 лише зазначив, що бачив одного разу разом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на корпоративі. При цьому, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є мешканцями будинку АДРЕСА_6, засвідчили протилежні факти про те, що спадкодавець з 2014 року (з часу придбання квартири у вказаному будинку у жовтні 2013 року) та до дня смерті фактично проживав у вказаному будинку зі своєю матір`ю; вказані свідки жодного разу не бачили ОСОБА_1 та не знали про наявність у ОСОБА_4 цивільної дружини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначав неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 644/5818/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 216/2651/21 із Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд обґрунтував свої висновки про відсутність підстав для задоволенні позову на підставі неналежних доказів, оскільки клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_4 сторони у справі не заявляли, а також на підставі пояснень свідків, які не були допитані в суді апеляційної інстанції.
Вказувала, що факт проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу протягом п`яти років до дня відкриття спадщини підтверджено показаннями свідків у суді першої інстанції, які підтвердили обставини перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, ведення спільного господарства та спільного бюджету, наявність взаємних прав і обов`язків, тобто відносин, притаманних сім`ї.
Апеляційний суд залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, формально підійшов до вирішення спору, не забезпечив належний судовий захист прав і законних інтересів позивача, навпаки зайняв позицію органу місцевого самоврядування, посадові особи якого проявили власну матеріальну зацікавленість у заволодінні спадковим майном померлого.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ради, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що місце проживання позивача ОСОБА_1, зареєстроване у квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту останньої серії НОМЕР_1 (а. с. 4, т. 1).
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року у справі № 2-2491/11, яке набрало законної сили 22 березня 2012 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а. с. 5, т. 1).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого ЗАГСом Донецької області 12 травня 1970 року, актовий запис № 603, батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_13 та ОСОБА_5 (а. с. 16, т. 1).
09 жовтня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко В. Я. за реєстровим № 2640, ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 49,6 кв. м, житловою площею 28,3 кв. м (а. с. 7-8, т. 1).
Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 14, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (а. с. 10, т. 1).
Згідно копії спадкової справи № 298/2019 після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заведеної Першою криворізькою державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, із заявою про прийняття спадщини 18 липня 2019 року звернувся її син - ОСОБА_4 (а. с. 13, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть № 1325, складеного 29 листопада 2019 року Центрально-міським районним у м. Кривому Розі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області. Актовий запис про смерть складено на підставі заяви працівника КП "Рітуал Сервіс Плюс (а. с. 25, т. 1).
Згідно копії спадкової справи № 7/2021, заведеної приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Янковською О. І. після ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, із заявою про прийняття спадщини 09 березня 2021 року звернулась ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Янковської О. І. від 13 квітня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, у зв`язку з тим, що нотаріусом не встановлено факту спадкування за законом, місце відкриття спадщини та склад спадкового майна (а. с. 28, т. 1).
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_3, виданого 19 червня 2008 року Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, до 25 лютого 2014 року мешкав у квартирі АДРЕСА_7, а з 04 березня 2014 року зареєстрував місце свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 (а. с. 17-20, т. 1).
Згідно копії довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 10 серпня 2020 року № 3697, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були зняті з реєстрації місця проживання у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно, зареєстровані особи у квартирі АДРЕСА_2 відсутні (а. с. 76-77, т. 1).
Згідно акту обстеження житлових умов від 14 серпня 2020 року, комісією у складі представника виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Ослюка В. І., сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_14 було встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не мешкає, стан невідомий, оскільки двері зачинені (а. с. 78, т. 1).
Згідно акту перевірки факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з померлим ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_2, складеного 09 червня 2021 року, комісією у складі представника виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Ослюка В. І., сусідів ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, було встановлено, що ОСОБА_1 у вказаній квартирі ніколи не була; померлий ОСОБА_4 за вказаною адресою з 2014 року по 2019 рік і до дня смерті проживав вдвох тільки зі своєю матір`ю ОСОБА_5 ; сторонніх осіб в їх сім`ї ніколи не бачили; ОСОБА_4 був неодружений, з жінками, які б могли з ним разом проживати, його бачили; із вказаної квартири ніколи і нікуди не від`їздив на проживання; помер ОСОБА_4 на самоті у квартирі, оскільки кілька днів не був виявлений; поховання із квартири не відбувалось і де похований невідомо; весь час після його смерті квартира зачинена; сусіди одноголосні в своїх висновках, що ОСОБА_1 є сторонньою особою і ніякого відношення до померлого ОСОБА_4 не має (а. с. 79, т. 1).
Згідно акту від 01 липня 2021 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_15 (квартира АДРЕСА_8 ), ОСОБА_16 (квартира АДРЕСА_9 ), ОСОБА_17 (квартира АДРЕСА_10 ), завіреного майстром ТОВ "Житлосервіс-КР" ОСОБА_19, у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 проживав без реєстрації у період з 2012 року по 2019 рік (а. с. 114, т. 1).
У суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_6 (рідна сестра позивача), ОСОБА_7 (сусідка позивача), ОСОБА_8 (знайомий позивача), які вказали на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали у квартирі АДРЕСА_1, вели спільне господарство, спільно несли витрати на утримання житла, купували продукти харчування, мали спільний бюджет, тобто мали стосунки, притаманні подружжю.
Свідок ОСОБА_9 зазначив, що бачив одного разу разом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на корпоративі.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які є мешканцями будинку АДРЕСА_6, засвідчили, що спадкодавець з 2014 року (з часу придбання квартири у вказаному будинку у жовтні 2013 року) та до дня смерті фактично проживав у вказаному будинку зі своєю матір`ю, при цьому позивача вказані свідки жодного разу не бачили та не знали про наявність у ОСОБА_4 цивільної дружини. Похованням ОСОБА_4 займалась комунальна служба.
Апеляційним судом встановлено, що за фактом смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12019040230001962, згідно витягу з якого ІНФОРМАЦІЯ_8 до чергової частини Криворізького ВП надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 констатовано смерть чоловіка; виїздом СОГ Криворізького ВП на місце пригоди виявлений труп ОСОБА_4 .