Постанова
Іменем України
10 листопада 2022 року
місто Київ
справа № 285/3485/20
провадження № 61-4952св22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор - виконувач обов`язків керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Поліського округу,
відповідачі: Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області, ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу прокурора - заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року, постановлене суддею Коцюбою О. М., та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Виконуючий обов`язки керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області у вересні 2020 року звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 14 жовтня 2011 року № 943 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва" про затвердження проєкту землеустрою та передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0, 1200 га, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав запис про право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 1200 га, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525;
- зобов`язати повернути на користь держави з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що спірна земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі річки Чорна. На цій земельній ділянці розташований дерев`яний будинок, огороджений дерев`яним парканом, що обмежує доступ громадян до загального водокористування. Відстань від дерев`яного паркану до урізу води річки Чорна становить 23 м.
Прокурор зазначав, що оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, тому її передача у приватну власність суперечить вимогам законодавства.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області та ОСОБА_1 заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами. Також просили застосувати правила позовної давності.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 21 квітня 2021 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову виконуючого обов`язки керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області.
Суд першої інстанції зробив висновок, що спірна земельна ділянка на момент передачі у власність не належала до земель водного фонду України. Позбавлення права власності на земельну ділянку, яка на цей час лише на 2 м знаходиться на землях водного фонду, є надмірним втручанням у право на мирне володіння майном відповідача.
Ухвалою від 14 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд прийняв відмову прокурора від позовних вимог в частині скасування запису про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 1200 га, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525, та зобов`язання повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння; визнав нечинним рішення суду першої інстанції в частині вирішення зазначених позовних вимог; закрив провадження у справі про скасування запису про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Постановою від 15 лютого 2022 року Житомирський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимоги про визнання незаконним розпорядження та скасування розпорядження Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 14 жовтня 2011 року № 943 з огляду на недоведеність прокурором віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду на час її передачі у власність ОСОБА_1
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Прокурор - заступник керівника Житомирської обласної прокуратури 02 червня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначив, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, якими визначено порядок застосування статей 59, 60, 84 Земельного кодексу України
(далі - ЗК України), статті 88 Водного кодексу України (далі - ВК України); від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, щодо порядку застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція);
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, згідно з якими через брак проєкту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не можна стверджувати про неіснування самої прибережної захисної смуги;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 372/1387/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, згідно з якими передача прибережних захисних смуг у приватну власність є неприпустимою.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у серпні 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслали до Верховного Суду відзиви, у яких просили касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 05 липня 2022 року Верховний Суд поновив заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 квітня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, відкрив касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за заявою ОСОБА_1 розпорядженням Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської областівід 23 грудня 2010 року № 1351 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0, 1200 га, у власність для садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.
Приватне підприємство "Амалком" на замовлення ОСОБА_1 виготовило проєкт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розпорядженням Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області від 14 жовтня 2011 року № 943 затверджено ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0, 1200 га, в тому числі садів - 0, 1200 га (кадастровий номер 1824084000:01:000:0525), у власність для ведення садівництва на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області поза межами населеного пункту.
На підставі цього розпорядження відповідач зареєструвала право власності на зазначену земельну ділянку та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ № 309106.
21 травня 2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 42018061240000037 на підставі внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками частини другої статті 364 Кримінального кодексу України, згідно з якими посадові особи Управління Держкомзему у Новоград-Волинському районі під час розробки громадянам проєктів із землеустрою щодо відведення земель видали неправдиві довідки з державної статистичної звітності про розподіл земель, до складу яких входять землі водного фонду.
У листі Новоград-Волинського міжрайонного управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України від 18 грудня
2018 року № 03-472 зазначено, що за даними картографічних матеріалів річка Чорна протікає у Новоград-Волинському районі Житомирської області. Паспорта на цей водний об`єкт немає. Довжина річки приблизно 10 км. Згідно із класифікацією річок річка Чорна належить до малих річок.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29 травня 2019 року та у листі від 30 травня 2019 року № 10-6-0.47-3531/2-19 зазначило, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства при наданні земельних ділянок приватним особам у власність, зокрема ОСОБА_1, земельної ділянки, площею 0, 1200 га, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525, порушень земельного законодавства не встановлено. Зазначена земельна ділянка не використовується, вкрита трав`янистим покривом, на ній побудований дерев`яний будинок, розміром 9 х 9 метрів. Земельна ділянка частково загороджена дерев`яним парканом, від якого відстань до узрізу води річки Чорна становить 23 м, що є порушенням пункту "а" частини другої статті 60 ЗК України.
Державна екологічна інспекція Поліського округу у листі від 12 липня 2019 року № 2227/2/2-06 зазначила, що за результатами перевірки дотримання вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства при використанні земельних ділянок на території Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525, частково розташована в прибережній захисній смузі річки Чорна. Ці обставини встановлені в акті обстеження земельної ділянки від 03 липня 2019 року.
Згідно з висновком експерта за результатами земельно-технічної експертизи від 26 червня 2020 року земельна ділянка, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525, площею 0, 1200 га, повністю відноситься до земель сільськогосподарського призначення; координати поворотних точок (кутів) фактичних меж зазначеної земельної ділянки відповідають межам на координатах, зазначених у проєктах землеустрою; ця земельна ділянка на момент передачі у власність не належала до земель водного фонду України.
Відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення садівництва, який містить висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області від 07 квітня 2011 року, земельна ділянка знаходиться за межами водоохоронних, зон прибережних смуг водних об`єктів, заплав річок.
Також у зазначеному проєкті землеустрою є висновок Новоград-Волинської санітарно-епідеміологічної станції від 18 березня 2011 року № 46, у якому зазначено, що відстань земельної ділянки до річки Чорна, водоохоронна зона якої 25 м, становить 35 м.
Постановою від 29 вересня 2020 року слідчий СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 травня 2018 року за № 42018061240000037, у зв`язку з відсутністю в діяннях посадових осіб Управління Держкомзему у Новоград-Волинському районі складу кримінального правопорушення, оскільки земельні ділянки, в тому числі земельна ділянка, кадастровий номер 1824084000:01:000:0525, площею 0, 1200 га, на момент передачі у власність громадян не належали до земель водного фонду України.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2013 року право власності на спірну земельну ділянку перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_3, який відчужив це нерухоме майно ОСОБА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 01 серпня 2019 року.
На річці Чорна розташована гідротехнічна споруда - дамба.
Також на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 26 грудня 2013 року між Новороманівською сільською радою Новоград-Волинського району Житомирської області та ОСОБА_3, останній набув право власності на гідроспоруду дамби, яка розташована в с. Ужачин.
Право, застосоване судом
Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проєкту приватизації земель.
У частині шостій статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 118 ЗК України розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою, яка протягом трьох тижнів з дня одержання проєкту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проєкту або відмови у його погодженні. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.