Постанова
Іменем України
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 2-1244/11
провадження № 61-6739св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року у складі судді Веремчук О. А. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
04 жовтня 2011 року Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (далі - ФГ Бурки В. В.) звернулося до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті протиправних дій судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Р. П.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ФГ Бурки В. В. до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди в результаті протиправних дій судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Р. П.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
22 березня 2017 року ФГ Бурки В. В. звернулося до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ФГ "Бурки В.В." до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті протиправних дій судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Р. П., оскільки є наявною обставина, яка могла вплинути на судове рішення, але не була відома та не могла бути відомою суду, а також йому під час судового розгляду, а саме - висновок, що міститься у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-3139цс16, згідно якого належним відповідачем у таких справах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 30 березня 2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року. Призначено проведення судового засідання.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року закрито провадження у справі за заявою ФГ Бурки В. В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2011 року про відмову у відкритті провадження у справі не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи, а відтак прийняття судом до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено. В свою чергу, процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об`єктом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви. Таким чином, оскільки заяву про перегляд вищевказаної ухвали суду про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про відмову у відкритті провадження у справі судом вже прийнято, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ФГ Бурки В. В. оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ФГ Бурки В. В. залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам цивільного процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19 липня 2022 року на адресу Верховного Суду від ФГ Бурки В. В. через засоби поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 28 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи.
25 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.