Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 200/7363/15
провадження № 61-17322св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг дозвільних процедур, виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 рокуу складі колегії суддів: Лаченкової О .В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг дозвільних процедур, виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Дніпропетровську ради, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстрації, зобов`язання виконати дії.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 14 травня 2014 року вона придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Дім" квартиру АДРЕСА_1, але у квартирі зареєстровані невідомі їй особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з відповіддю Бабушкінського районного відділу Державної міграційної служби України ГУ у Дніпропетровській області вищезазначені особи були зареєстровані до придбання нею квартири. Крім того, у районному відділі картки реєстрації осіб по ОСОБА_2 оформлено 05 червня 2014 року, по ОСОБА_3 - 16 червня 2014 року, а по ОСОБА_5 - 18 серпня 2014 року. За обліками реєстрації/зняття з реєстраційного обліку картотеки форми "Б" відомості щодо будинку АДРЕСА_2 відсутні.
У зв`язку з тим, що у належній їй квартирі зареєстровані невідомі їй особи, порушено її право на володіння, користування та розпорядження квартирою.
ОСОБА_1 просила:
- усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття відповідачів з дитиною з реєстраційного обліку за вказаною адресою;
- зобов`язати відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг дозвільних процедур зняти з реєстраційного обліку вищевказаних осіб.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку у квартирі за вказаною адресою: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов`язано відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг дозвільних процедур зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі з дитиною безпідставно зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, оскільки рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів від 16 серпня 1996 року № 387 про надання їм ордера на спірну квартиру скасовано рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 16 липня 2004 року № 472 і вони ніколи у квартирі не проживали. Цим порушуються права позивачки на володіння, користування та розпорядження цієї квартирою, яка вимушена нести витрати на сплату комунальних послуг за всіх осіб, що зареєстровані у квартирі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 серпня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив із того, що зняття з реєстрації місця проживання проводиться відповідним органом реєстрації на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення, що набрало законної сили, а не судом. Отже, зняття з реєстрації місця проживання відповідачів не належить до компетенції суду. Суд послався на відповідне судове рішення Верховного Суду України.
Крім того, орган реєстрації - відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг дозвільних процедур, виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Дніпропетровську ради, залучено до участі у справі у якості третьої особи, а не відповідача.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд правильно встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, у якій зареєстровані відповідачі. Проте апеляційний суд не врахував, що позивачка пред`явила позов як власник і основною її вимогою є усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою. При цьому безпосередньо саме рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням і є підставою для зняття особи з реєстраційного обліку. У зв`язку з цим, посилання апеляційного суду на правову позицію Верховного Суду України є безпідставним, оскільки фактичні обставини та застосовані норми права є різними. У порушення статей 212-214, 316 ЦПК України 2004 року апеляційний суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, тому дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2016 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України;
- відповідачі з дитиною безпідставно є зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_1, чим порушуються права позивачки на володіння, користування та розпорядження цієї квартирою, яка вимушена нести витрати на сплату комунальних послуг за всіх осіб, що зареєстровані в квартирі;
- задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що відповідачі з дитиною безпідставно зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, оскільки рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної ради народних депутатів від 16 серпня 1996 року № 387 про надання їм ордера на спірну квартиру скасовано рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 16 липня 2004 року № 472 і вони ніколи у квартирі не проживали. А тому, цим порушуються права позивачки на володіння, користування та розпорядження цієї квартирою, яка вимушена нести витрати на сплату комунальних послуг за всіх осіб, що зареєстровані у квартирі.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У листопаді 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що:
- апеляційний суд не повідомляв його про час та дату слухання справи;
- позивачка заявила вимоги немайнового характеру, тому у справі неможливо визначити ціну позову і справа не належить до малозначних. У зв`язку з цим апеляційний суд порушив його право на безпосередню участь судовому засіданні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 24.7-24.24., 24.30., 24.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 202/4233/16 (провадження № 14-222цс21) зазначено: "ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року вирішено проводити розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу тим, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на "усне слухання". При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 24, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України). Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України). Згідно зі статтею 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах немайного характеру ціна позову не визначається. Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційноїʼ інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 199/7148/20 (провадження № 61-7998св21), 24 травня 2021 року у справі № 391/35/19 (провадження № 61-7814св20). Суд апеляційної інстанції визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Проте предметом заявленого позову є немайнові вимоги - визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов`язання вчинити певні дії. Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи. Таким чином, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. […] Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи без повідомлення учасників справи та за відсутності ОСОБА_6, не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зазначене позбавило позивача права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами".