Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 190/767/20
провадження № 61-13795св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року в складі судді Фирси Ю. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У червні 2020 роду ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері вона звернулась до П`ятихатської державної нотаріальної контори, однак отримала відмову з посиланням на те, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини, а також відсутній документ, який підтверджує право власності ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай).
У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_4 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707, виданого 06 червня 1997 року П`ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.
Короткий зміст рішення та постанов судів попередніх інстанцій
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 вказала відповідачем Саксаганську сільську раду П`ятихатського району Дніпропетровської області та, як на підставу позову посилалася на відсутність у неї оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай). Постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори 16 квітня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з посиланням на те, що вона не подала до нотаріальної контори оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачкою не оскаржена. У судовому засіданні встановлено, що оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 не втрачений, він знаходиться у третьої особи ОСОБА_2, який був наданий останнім для огляду в судовому засіданні. Разом з тим
ОСОБА_1 не зверталась до суду з позовом про витребування його у особи, в якої він знаходиться.
Суд першої інстанції зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки звернення з вказаним позовом є неналежним способом захисту порушеного права позивача.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки звернення з вказаним позовом є неналежним способом захисту порушеного права позивачки. Доводи апеляційної скарги, що оскаржуваним рішенням порушуються спадкові права позивачки та гарантоване державою право на власність, чим позбавляє її можливості отримати майно у спадок, колегія суддів відхилила, оскільки вона передчасно звернулась до суду із цим позовом. ОСОБА_1 має право на звернення із позовом про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та клопотанням про витребування оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 від ОСОБА_2 .
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обрання нею неналежного способу захисту порушеного права з урахуванням того, що сертифікат на земельну частку (пай), яка є предметом спору, знаходиться в ОСОБА_2 ;
- при зверненні до суду з цим позовом вона посилалася на неможливість оформлення права на спадщину після смерті матері, що підтверджується відповідною відмовою нотаріуса, мотивованою відсутністю сертифіката на земельну частку (пай);
- обраний нею спосіб захисту порушеного права передбачений статтею 16 ЦК України, а тому він є ефективним і підлягає судовому захисту. Однак суди цього не врахували, у зв`язку з чим помилково ухвалили рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст заяви ОСОБА_2 .
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій вказує, що сертифікат на право на земельну частку (пай) знаходився у ОСОБА_1 з 14 квітня 1997 до 03 липня 2017 року. Зазначає, що він не вказував про втрату цього сертифікату.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі; витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 487/9435/15-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18, постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області померла ОСОБА_4 .
Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0065707 від 06 червня 1997 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.
Згідно з копією спадкової справи № 125/2017, заведеної П`ятихатською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за законом 11 травня 2017 року до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 та 16 квітня 2019 року позивачка ОСОБА_1
11 травня 2017 року ОСОБА_2 державним нотаріусом П`ятихатської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що ним пропущений строк для прийняття спадщини та неможливо встановити факт родинних відносин між матір`ю та сином.
03 липня 2017 року рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області у справі № 190/699/17 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, як між матір`ю та сином, визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 6,67 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Саксаганської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері.