ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/25325/19
адміністративне провадження № К/9901/25045/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Карпенко Н.І.,
представника відповідача Норця В.М.
розглянув у судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 (суддя - Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №640/25325/19.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "ДПЗКУ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс великих платників податків ДПС) від 27.08.2019 №0005424101 та №0005434101.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Офіс великих платників податків ДПС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 198, 200 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платників податків Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку АТ "ДПЗКУ" по декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року (реєстраційний номер 9103790931 від 20.05.2019) з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
За результатом проведеної перевірки складено акт від 19.07.2019 №2238/28-10-41-01/37243279, в якому відображено висновки про порушення АТ "ДПЗКУ" вимог:
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 20 116 682 грн, яка підлягає зменшенню;
пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 1 681 096 грн.
Контролюючий орган обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Тера Профі", ТОВ "Олівін Групп", ТОВ "Вега-СГ" та ТОВ "Вітагро Інвест", з огляду на відсутність у вказаних контрагентів достатнього обсягу відповідних ресурсів, в тому числі трудових ресурсів, основних засобів, земельних ділянок, для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій; наявність інформації невиконання обов`язків щодо подання податкової звітності, фіктивності діяльності підприємств, які у відповідний період були постачальниками ТОВ "Тера Профі", ТОВ "Олівін Групп", ТОВ "Вега-СГ" та ТОВ "Вітагро Інвест"; згідно з аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних відсутня інформація щодо можливості постачання для ТОВ "Тера Профі", ТОВ "Олівін Групп", ТОВ "Вега-СГ" та ТОВ "Вітагро Інвест" їх контрагентами товарів, поставки яких задокументовані від ТОВ "Тера Профі", ТОВ "Олівін Групп", ТОВ "Вега-СГ" та ТОВ "Вітагро Інвест" до АТ "ДПЗКУ".
На підставі вказаних висновків 27.08.2019 Офісом великих платників податків ДПС прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0005424101, згідно з яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 681 096 грн за квітень 2019 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 840 548 грн;
№0005434101, згідно з яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 20 116 682 грн за квітень 2019 року.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Так, згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 14.1.181 цієї ж статті податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Судами встановлено, між AT "ДПЗКУ" (Покупець) та ТОВ "Тера-Профі" (Постачальник) укладено договір поставки від 19.02.2019 №15 та додаткові угоди до нього. Предметом Договору є зерно українського походження врожаю 2018 року (Товар), культура, клас, кількість та ціна Товару, місце поставки та строк зазначається в додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємними частинами.
Також між AT "ДПЗКУ" (Покупець) та ТОВ "Тера-Профі" (Постачальник) укладено договір поставки від 25.05.2019 №16 та специфікації до нього. Предметом Договору є олія соняшникова нерафінована (Товар) найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю, загальна сума вартості Товару та строк поставки визначається Сторонами в Специфікації