ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/4194/19
адміністративне провадження № К/9901/34225/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/4194/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніон Макс" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя М. М. Кравченко) від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. В. Крусян, Ю. М. Градовський, О. В. Яковлєв) від 11 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніон Макс" (далі - ТОВ "Юніон Макс", позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (нині Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0000461202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн.;
- зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження товариству суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 201 222 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зауважив, що сплата позивачем всіх митних платежів, в тому числі ПДВ під час ввезення товарів в режимі імпорт є достатньою умовою для формування податкового кредиту та відповідно при формуванні від`ємної різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом платник податків має безумовне право на відшкодування ПДВ. При цьому, висновки відповідача, за наслідками камеральної перевірки, про порушення товариством норм податкового законодавства щодо не підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ базуються на припущеннях, а тому податкове повідомлення-рішення винесене за результатами податкової перевірки є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10 червня 2019 року № 0000461202.
Зобов`язано Головне управління ДФС в Одеській області внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "ЮНІОН МАКС" у розмірі 15 201 222 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ТОВ "ЮНІОН МАКС" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 131 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 14 грудня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 18 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли для долучення до справи № 420/4194/19 документів для відома, копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року; копію протоколу обшуку Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 03 грудня 2020 року.
7. Зазначено про те, що відповідні документи стосуються предмету розгляду цієї справи, оскільки протокол обшуку підтверджує висновки перевірки контролюючого органу про відсутність послуг зі зберігання та перевезення ТМЦ ТОВ "Юніон Макс" у протиріч доводам підприємства про наявність у користуванні складських приміщень загальною площею 1500 кв.м., розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Новикова, 5 на підставі договору суборенди нерухомого майна № 01/04-1 від 01 квітня 2019 року.
8. 20 січня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Юніон Макс" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 березня 2019 року № 15561020000069444, перебуває на обліку як платник податків у Приморській ДПІ (Приморський район м. Одеси) Південного управління Головного управління ДФС в Одеській області з 07 березня 2019 року та займається наступними видами діяльності: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11. Відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2019 року № 9104300376 від 20 травня 2019 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток № 3 до декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ТОВ "Юніон Макс" у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації становить 15 201 222 грн.
12. 20 травня 2019 року ТОВ "Юніон Макс" в складі декларації з ПДВ за квітень 2019 року № 9104300376 від 20 травня 2019 року подало до контролюючого органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 15 201 222 грн.
13. 06 червня 2019 року, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та в порядку, встановленому статті 76 ПК України, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за квітень 2019 року (податкова декларація від 20 травня 2019 року № 9104300376), за результатом якої складено акт від 06 червня 2019 року № 326/15-32-12-02/42871911, яким встановлено, що в порушення пункту 200.1, абз. "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за квітень 2019 року) у розмірі 15 201 222 грн.
14. Такі висновки Відповідача обґрунтовані тим, що під час перевірки по підприємству ТОВ "Юніон Макс" не встановлено на момент проведення камеральної перевірки використання у власній господарській діяльності імпортованої продукції.
А також зазначається про відсутність завершення господарських операцій з придбання та реалізації продукції ТОВ "Юніон Макс" в адресу нерезидентів або резидентів України, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача по декларації з ПДВ за квітень 2019 року - тобто відсутній факт використання у господарській діяльності.
15. На підставі вищезазначеного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року № 0000461202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року у розмірі 15 201 222 грн.
16. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ТОВ "Юніон Макс" при здійсненні імпорту товару виконало всі необхідні митні формальності та сплатило податкові зобов`язання з ПДВ за оформленими відповідно до вимог законодавства митними деклараціями, а тому підприємство має законне право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Отже, Головне управління ДФС в Одеській області зобов`язано внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження товариству суми відповідного бюджетного відшкодування.
18. Разом з тим, суд першої інстанції зауважив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а її відсутність не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Водночас, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
19. У свою чергу, судом апеляційної інстанції зауважено, що на підтвердження імпорту ТОВ "Юніон Макс" на митну територію України товарів від закордонних контрагентів, позивачем надано до суду первинні документи, зокрема, контракт; інвойси; платіжні доручення на оплату митного оформлення; накази про проведення інвентаризації; акт інвентаризації активів та зобов`язань; договір суборенди нерухомого майна (складського приміщення), у зв`язку з чим, суд вважав безпідставними висновки податкового органу щодо відсутності у позивача первинної бухгалтерської документації, відповідних складських приміщень, де зберігаються імпортовані товари.
20. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації ніж передбачена підпунктом 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 ПК України відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, діяв протиправно, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним.
21. Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на відсутність у товариства трудових та матеріальних ресурсів колегія суддів суду апеляційної інстанції не прийняла до уваги з огляду на те, що вказані обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, і як вже зазначалось вище наявність певних обставин, що свідчать про можливість неправомірного формування податкового кредиту і його подальше бюджетне відшкодування, може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України з дослідженням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
23. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти:
1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
24. В доводах касаційної скарги, з приводу пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить постанову Верховного Суду від 30 серпня 2019 року у справі № 12436/11/2670 та цитує уривки з вказаного судового рішення.
25. Також, скаржник наголошує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог та розгляду, оскільки вимоги позивача зазначені у цих заявах жодним чином не пов`язані із первісною позовною вимогою. Тобто, заявляючи вимогу про збільшення позовних вимог, товариство одночасно змінило і предмет і підставу позову, чим фактично заявило нові, не пов`язані з попередніми, позовні вимоги, що не передбачено чиним процесуальним законодавством, зокрема, вимогами частини першої статті 47 КАС України.
26. Звертає увагу касаційний суд, що у своїх поясненнях, представник відповідача у судовому засіданні, звертав увагу саме на вказані процесуальні порушення, які допустив суд першої інстанції при ухваленні судового рішення, однак, суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
28. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).
30. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
31. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
32. За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
33. Отже камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
34. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
35. Таким чином контролюючий орган зобов`язаний провести камеральну перевірку поданої платником податкової декларації у разі наявності поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
36. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником, зокрема сум ПДВ, які платник податку заявив до бюджетного відшкодування. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
37. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами. Тобто предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.
38. Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати будь-які документи, які були підставою для таких розрахунків, чи використовувати інші документи, зокрема і відповіді на запити інших уповноважених органів.