ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 0240/2308/18-а
адміністративне провадження № К/9901/358/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Охрімчук І.Г., Капустинський М.М.) у справі № 0240/2308/18-а за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ :
Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Шар" (далі - МПВКП "Шар", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
МПВКП "Шар" обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказав, що 3 квітня 2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю (орендної плати) за 2016-2017 роки.
За результатами вказаної перевірки 3 квітня 2018 року складено акт
№ 7776/02-32-53-01/19121522, яким встановлено порушення термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання МПВКП "Шар" з плати за землю (орендної плати) в сумі 177537 грн. 55 коп.
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0016145301 від 19 квітня
2018 року, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 34530,09 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0016155301 від 19 квітня 2018 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 488,71 грн.
МПВКП "Шар" вважає, податкові повідомлення-рішення протиправними та просив їх скасувати.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року у задоволенні адміністративного позову МПВКП "Шар" відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що за результатами камеральної перевірки з питань порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю (орендної плати) МПВКП "Шар" згідно податкової декларації з плати за землю (орендної плати) за 2016-2017 роки порушило терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати протягом строків, визначених п.57. 3 ст. 57, та пункту 287. 3 ст. 287 Податкового кодексу України. Аналізуючи положення Податкового кодексу України в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для застосування відносно позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 та 20 відсотків погашеної суми податкового боргу у відповідності до положень п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та чинним законодавством України.
Не погодившись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року МПВКП "Шар" звернулось з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду та просили задовольнити їх позовні вимоги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року апеляційну скаргу МПВКП "Шар" задоволено повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги МК ВКП "Шар" задоволено в повному обсязі, визнані незаконними та скасовані податкове повідомлення-рішення № 0016145301 від 19 квітня 2018 року, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 34530,09 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0016155301 від 19 квітня 2018 року, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 488,71 грн. На користь МПВКП "Шар" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Вінницькій області стягнуто понесені судові витрати у сумі 6635,60 грн.
Свою постанову суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що контролюючий орган вийшов за межі предмету камеральної перевірки, внаслідок чого акт такої перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм Податкового кодексу України, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. У постанові суду зазначено, що питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів могли бути предметом лише документальної перевірки, з відповідними вимогами до такої.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що судом апеляційної інстанції при вирішенні даного спору було порушено норми матеріального права, а сама постанова є необґрунтованою, прийнята без всебічного з`ясування обставин, які необхідно було встановити у даній справі, а відтак підлягає скасуванню.
Свою незгоду з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області обґрунтовувало тим, що у нього були підстави для застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій, а камеральна перевірка, враховуючи положення п.п.75.1.1. статті 75 Податкового кодексу України, проведена в межах повноважень та з врахуванням предмету такої перевірки.
Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги та скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 39241580 від 17 червня 2015 року МПВКП "Шар" орендує земельну ділянку за адресою: Вінницька область, м. Хмільник,
вул. Столярчука, 15 відповідно до договору оренди земельної ділянки.
3 квітня 2018 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю (орендної плати) МПВКП "Шар" за 2016-2017 роки.
За результатами перевірки складено акт № 7776/02-32-53-01/19121522 від 3 квітня 2018 року яким встановлено порушення термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання МПВКП "Шар" з плати за землю (орендної плати) в сумі 177537 грн. 55 коп.
13 квітня 2018 року МПВКП "Шар" на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області направлено заперечення на акт перевірки № 7776/02-32-53-01/19121522 від 3 квітня 2018 року, з вимогою скасувати вказаний акт перевірки як такий, що суперечить нормам Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0016145301 від 19 квітня 2018 року, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 34530,09 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0016155301 від 19 квітня 2018 року, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 488,71 грн.
26 квітня 2018 року МПВКП "Шар" на адресу ГУ ДФС у Вінницькій області направило скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0016145301 та № 0016155301 від 19 квітня 2018 року.
Листом № 4954/10/02-32-53-01 від 7 травня 2018 року ГУ ДФС у Вінницькій області повідомило, що за наявністю факту порушення термінів сплати (перерахування) узгодженого грошового зобов`язання з плати за землю (орендної плати) МПВКП "Шар" за період з 2016-2017 роки, висновки акту перевірки № 7776/02-32-53-01/19121522 від 3 квітня 2018 року залишено без змін, а заперечення МПВКП "Шар" без задоволення.
27 червня 2018 року відповідачем винесено рішення про результати розгляду скарги № 21928/6/99-99-1-03-01-25 від 27 червня 2018 року у якому зазначено, що податкові повідомлення-рішення № 0016145301 та
№ 0016155301 від 19 квітня 2018 року залишаються без змін, а скарга без задоволення.
Крім того, судом першої інстанції враховано ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09.02.2016 року по справі № 802/1818/15-а, якою апеляційну скаргу МПВКП "Шар" залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року без змін. Суд зазначив, що, 09.02.2016 року ухвала суду набрала законної сили та позивач мав сплатити штраф відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000252200 від 20.05.2015 року. (В межах цієї справи судами було встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Хмільницької ОДПІ МПВКП "Шар", на підставі п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та наказу Хмільницької ОДПІ №80 від 06.04.2015 року проведено документальну невиїзну перевірку МПВКП "Шар" з питань достовірності нарахування та сплати плати за землю (орендної плати) з 1 серпня 2012 року по 30 січня 2015 року, за земельну ділянку що знаходиться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, а саме - в м. Хмільнику по вул. Столярчука, 15).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платниками податків, відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.