ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 2а/1570/10944/2011
касаційне провадження № К/9901/36222/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду 20.02.2016 (суддя Кравченко М.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (колегія суддів: головуючий суддя - Танасогло Т.М., суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.) у справі № 2а/1570/10944/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рута Нова-К" (далі у тексті - позивач, Товариство) до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі у тексті - відповідач, Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута Нова-К" звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 № 0000242350.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 05.10.2011 № 0000242350.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявні первинні документи по господарських операціях позивача з ТОВ "Авитек Груп ЛТД". Складені контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку оформлення. Товар, роботи/послуги позивачем придбані для використання у власній господарській діяльності.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12.03.2017 Ізмаїльська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Рута Нова-К" у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.05.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.
29.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 - без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12.03.2018 касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Бившева Л. І. - головуючий суддя, Шипуліна Т. М., Хохуляк В. В.).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 01.11.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Рута Нова-К" зареєстроване та перебуває на обліку в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області як платник податків з 21.12.2005 № 151600293.
На підставі направлень від 23.08.2011 № 359, № 360, наказу від 23.08.2011 № 1328, в період з 23.08.2011 по 06.09.2011 співробітники податкового органу провели виїзну позапланову перевірку ТОВ "Рута Нова-К" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за період з 01.05.2011 по 31.05.2011.
За результатами цієї перевірки 13.09.2011 Ізмаїльська ОДПІ склала акт № 691/23-50/33757245 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Рута Нова-К", з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ "Авитек Груп ЛТД", за період з 01.05.2011 по 31.05.2011".
Актом перевірки встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 684 950, 00 грн, у тому числі за травень 2011 року - 684 950, 00 грн.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що у зв`язку з отриманим листом та актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1042/23-3/37046350 від 08.08.2011 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Авитек Груп ЛТД", з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2011по 31.05.2011" щодо визнання усіх операцій купівлі-продажу ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", а також отриманими поясненнями директора ТОВ "Авитек Груп ЛТД" ОСОБА_1 відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.05.2011 № 6512/26-06/51, який не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні факти реальності вчинення господарських операцій.
За наслідками перевірки ТОВ "Рута Нова-К" відповідно до зазначених порушень Ізмаїльська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 № 0000242350, яким позивачеві за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 684 951, 00 грн, у тому числі за основним платежем 684 950, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1, 00 грн.
Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
Так, в обґрунтування своїх доводів податковий орган зазначає, у зв`язку з отриманим листом та актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1042/23-3/37046350 від 08.08.2011 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Авитек Груп ЛТД", з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05. 2011" щодо визнання усіх операцій купівлі-продажу ТОВ "Авитек Груп ЛТД" за період з 01.05.2011 по 31.05. 2011 такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".
Відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 138.1 статті 138, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
Зокрема, наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.