ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 280/4922/21
адміністративне провадження № К/990/18780/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,
суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (суддя Сіпака А.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Ясенова Т.І.)
у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат"
до Запорізької митниці
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (надалі - Позивач, ПрАТ "ЗЗРК") звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступник - Запорізька митниця як відокремлений підрозділ Держмитслужби) від 28 травня 2021 року №0000221903 та №0000231903.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність висновків перевірки щодо відсутності права на застосування преференційного режиму вільної торгівлі до ввезеного товару у зв`язку з не підтвердженням преференційного режиму іноземними митними органами. Натомість операції Позивача включали: вибір та перевірку експортера; перевірку умов контракту; витребування від експортерів відповідних/необхідних документів, креслень, інформацій тощо; підписання контракту; оформлення сторонами супровідних документів: здійснення Позивачем належного митного оформлення, що включає своєчасну сплату митних платежів (ввізне мито на товар, ПДВ) та заповнення і подання митних декларацій з відповідними підтверджувальними документами: міжнародними контрактами з додатками, сертифікатами якості, інвойсами та інвойсом-декларацією походження, міжнародними товарно-транспортними накладними, гарантійними листами, пакувальними листами, технічними описами, аркушами коригуванням та іншими документами, які подавались митному органу. Нарахування ж штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суперечить положенням Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Також Позивач вказував на відсутність підпису посадової особи контролюючого органу на другому примірнику акта перевірки.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28 травня 2021 року №00000221903 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 164255,01 грн та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 82202,31 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 28 травня 2021 року №00000231903 в частині визначення податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 32851,01 грн та суми штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6576,19 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" судовий збір в розмірі 5969,10 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу Запорізької митниці задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року змінено, викладено абзац п`ятий резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" судовий збір в розмірі 4288,26 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім грн 26 коп.)". В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що товар, митне оформлення якого здійснено за митними деклараціями від 29 жовтня 2018 року №UA112100/2018/000957, від 3 грудня 2018 року №UА112100/2018/001042, від 22 грудня 2018 року №UA112100/2018/001143, від 18 січня 2019 року №UA112100/2019/000083, на підставі сертифікатів EUR.l від 20 серпня 2018 року №А 2220635, від 15 листопада 2018 року №А 2220639 та декларації про походження від 18 грудня 2018 року №428232 є таким, що походить з ЄС та має преференційне походження ЄС для надання режиму вільної торгівлі в рамках Угоди, а тому пільги надані (отримані) Позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди, а надані Позивачем сертифікати про походження товарів та декларація про походження містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, будь-які розбіжності у документах щодо країни походження товарів відсутні. Отже, Позивачем підтверджено країни походження задекларованого за оскаржуваними митними деклараціями товару відповідно до вимог статей 43, 44, 335 Митного кодексу України, а тому контролюючий орган не мав правових підстав самостійно визначати базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України. Крім того, застосовуючи до Позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) Відповідач діяв не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено та недобросовісно.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується зазначаючи про обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Скаржник насамперед акцентує на порушенні апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось в ухваленні оскаржуваного рішення за відсутності представника Відповідача. Зауважує, що у зв`язку із введенням згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 воєнного стану в Україні, Радою Суддів України, з-поміж іншого, прийнято ряд рекомендацій щодо регулювання порядку провадження судочинства під час воєнного стану, зокрема, щодо відкладення судового розгляду та можливе продовження процесуальних строків щонайменше до закінчення воєнного стану. Щодо можливості подання учасниками справи заяв про відкладення судового розгляду якщо суд не припинив роботу також видано й наказ Головою Верховного Суду від 4 березня 2022 року.
Стверджує, що в прохальній частині апеляційної скарги митницею зазначено про розгляд скарги в апеляційному провадженні з обов`язковою участю представника Відповідача, а також 13 квітня 2022 року було подано заяву про відкладення розгляду справи до припинення воєнного стану. Враховуючи загрози життю та здоров`ю населення Запорізького краю та з огляду на окупацію частини Запорізької області підрозділи Запорізької митниці були виведені у вимушений простій і лише з 1 червня 2022 року припинено простій юридичного відділу Запорізької митниці на підставі наказу від 26 травня 2022 року №213. Ухвалюючи 24 травня 2022 року оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції наведені обставини до уваги не узято, як і не враховано положення частини четвертої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) щодо відкладення судового розгляду за клопотанням учасника справи.
Також у касаційній скарзі Відповідачем наведено доводи щодо безпідставності висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо підтвердження преференційного режиму оподаткування імпортованого Позивачем товару, оскільки за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування на підставі отриманої інформації (документів) від митних органів Королівства Швеція та Словацької Республіки встановлено неправомірність застосування преференційного режиму до імпортованих товарів. Наполягає, що формальна наявність поданих до митного оформлення сертифікатів з перевезення товару не є достатньою підставою для висновку про вчинення імпортером необхідних дій для здійснення декларування "преференційного походження" ввезених товарів та отримання пільг - тарифних преференцій. Діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за зниженим рівнем ставок ввізного мита, Позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлені експортером товари дійсно є товарами "преференційного походження" не покладаючись лише на відповідальність експортера.
2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Позивач наполягає на безпідставності висновків перевірки щодо порушення основних правил інтерпретації класифікації товарів в результаті, чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 164409,78 грн та з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на суму 32881,95 грн.
Стверджує, що ПрАТ "ЗЗРК" до митного оформлення було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 20 серпня 2018 року №А 2220635, від 15 листопада 2018 року №А 2220639, виданий митними органами країни експорту, на підставі якого підтверджено преференційне походження товару з Європейського Союзу, а також декларацію про походження від 18 грудня 2018 року №428232, у зв`язку із чим правомірно застосовано тарифну пільгу (тарифну преференцію) щодо ставок митного тарифу на підставі Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII. У вказаному сертифікаті зазначено, що країною походження товарів, які були ввезені Позивачем за поданими митними деклараціями, є Європейський Союз. Позивачем до митного оформлення подано всі документи, які надані експортером та підтверджують право ПрАТ "ЗЗРК" на преференцію, натомість Відповідачем не наведено жодних обставин, за яких після завершення митного оформлення виникла обґрунтована підозра, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Зауважує й на тому, що проведення документальної невиїзної перевірки з підстави, наведеної у пункті 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, можливе лише за умови, якщо інформація, що надійшла від уповноважених органів іноземних держав, свідчить про не підтвердження автентичності поданих контролюючому органу документів або про недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Однак, акт перевірки не містить обґрунтувань необхідності проведення перевірки, за результатом якої прийнято оскаржувані у цій справі індивідуальні акти.
Також зазначає про безпідставність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, а доводи податкового органу про технічні помилки щодо зазначення у спірних рішеннях підстав застосування штрафних санкцій не можуть братися до уваги, оскільки саме таку норму Податкового кодексу України визначено для розрахунку і застосування штрафних санкцій.
3.1. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині судового розгляду справи за відсутності представника Відповідача, та зазначає таке.